Сільське господарство

Одним з важливих секторів економіки Тувалу є сільське господарство. Тим не менш, на розвитку цієї галузі негативно позначається низька родючість, пористість, а також засоленість (особливо після високих припливів і циклонів) місцевих грунтів, багато з яких непридатні для обробки.^[7] Велика частина таких земель зосереджена на північних островах архіпелагу, де також більш посушливий, ніж на південних островах, клімат.

Основною сільськогосподарською культурою є кокосова пальма, що має найширше застосування. Кокоси використовуються місцевими жителями в харчових цілях, а також в якості корму для домашніх тварин (в основному свиней). Кокосове молоко йде на виготовлення алкогольного напою Тодд. Інші частини рослини, насамперед, листя, йдуть на плетіння циновок, кошиків та інших ремісничих виробів. Деревина кокосової пальми служить найважливішим будівельним матеріалом, а також в якості дров. З маслянистої ендосперми горіхів цієї рослини виробляють копру — основний експортний товар країни. Однак в останні роки її виробництво значно знизилося (переважно через низьких світових цін).^[101] Іншими широко розповсюдженими сільськогосподарськими культурами є панданус, хлібне дерево, банани, папайя. Жителі також викопують невеликі ями, в яких вирощують гігантське болотне таро (англ. Cyrtosperma chamissonis).

Для власних потреб остров'яни розводять свиней, курей і качок.

Рибальство

Риба — одне з національних багатств Тувалу, яке грає дуже важливу роль в економіці і життя країни і становить основу харчового раціону місцевих жителів. Країна розпоряджається величезною виключною економічною зоною (ІЕЗ), площа якої становить 518 670 км².^[5] Завдяки угодам з іншими державами світу на право вилову риби в ІЕЗ забезпечується суттєвий приплив грошових коштів в Тувалу (наприклад, в 2000 році у виторг від видачі ліцензій склала AUD $ 9,7 млн або 44% усіх державних доходів^[98]). В океані переважно займаються промислом риб сімейства скумбрієвих, особливо тунця видів лат. Katosowonuspelamis. Основними партнерами Тувалу в сфері рибальства є США, Японія іКитай.Приблизно 15% дорослого населення Тувалу працюють за кордоном моряками на торгових кораблях, і здійснювані ними грошові перекази є важливим джерелом доходу країни: в 2006 рік у вони склали близько $ 4 млн.^[4]

Транспорт

Один з двох поромів, що з'єднуютьФунафуті з іншими островами групи.

У 2002 рік у довжина шосейних доріг Тувалу становила всього 8 км.^[4] У країні відсутній залізничний транспорт.

Перельоти в Тувалу здійснюються авіакомпаніями «Air Fiji» (польоти з Суви, столиці Фіджі) та «Air Pacific» (польоти з Наді (Фіджі)).^[102] Всього в 2007 році в країні діяв 1 аеропорт — Міжнародний аеропорт Фунафуті.^[4]На острові Фунафуті діє громадський транспорт, але найбільш популярним видом транспорту є таксі. Єдиним портом країни є місто Фунафуті. Незважаючи на маленьку площу Тувалу, флот цієї держави становить 74 корабля.^[4]

Зв'язок

Преса Тувалу представлена ​​лише двома виданнями: інформаційний бюлетень уряду «Sikuleo o Tuvalu» видається на мові тувалу; Тувалу-англомовна газета^[103] «Tuvalu Echoes» є власністю урядової Корпорації ЗМІ Тувалу (англ. Tuvalu Media Corporation), якої також належить новинний інтернет-портал «Tuvalu News».^[104]

На островах працює одна FM-станція: « Radio Tuvalu». Національних телевізійних каналів в країні немає; місцеві жителі, тим не менше, користуються супутниковим телебаченням.^[103]

В Тувалу доступні різні види телекомунікаційних послуг: телекс, телефонія, Інтернет. У 2005 році в країні в користуванні було 900 домашніх телефонів і 1300 мобільних телефонів.^[4] У 2002 рік у на Тувалу Інтернетом користувалося 1300 чоловік.^[4]

На початку 1990-х років у зв'язку з розвитком Інтернету особливий інтерес серед телекомунікаційних компаній викликав національний домен Тувалу .​​tv (в перекладі з англійської мови « телебачення»). У 1998 році уряд Тувалу продало його канадської компанії «Information.ca», сподіваючись на високі доходи і виплату в розмірі USD $50 млн.^[105] про незабаром угода була розірвана, а домен був проданий американської компанії «The. tv Corporation International», яка згодом увійшла до складу компанії "Idealab! Internet Incubator "(штаб-квартира в Каліфорнії). Згідно з новим контрактом, Тувалу отримало 20% акцій нової компанії і мінімальний дохід у розмірі USD $50 млн (сума повинна була виплачуватися протягом 12,5 років по USD $ 1,0 млн у квартал).^[105] У 2000 році країна отримала додатковий одноразовий платіж у розмірі USD $12,5 млн. Але потенціал реєстрації в домені був занадто завищений, і в кінці 2001 року " The. Tv Corporation International "продала домен за USD $45 млн іншій американської компанії «Verisign Corporation», яка займається реєстрацією сайтів в доменах .​​com, .​​net і .​​org.^[106] За підписання контракту Тувалу отримало додаткові USD $10 млн. Згідно з новою угодою уряду країни також гарантуються щорічні виплати у розмірі USD $2,2 млн і 5% щорічної виручки від реєстрації в домені, а компанія «Verisign Corporation» отримала права на домен до2016 року.^[107]

З початку 1990-х по 2000 рік Тувалу також здавала свій телефонний код 688 різним компаніям, що спеціалізувався на наданні секс-послуг по телефону. При цьому грошові доходи від телефонного коду для крихітної країни були досить відчутними: в 1999 році вони склали AUD $ 3 млн (або USD $ 1,6 млн). Але по релігійним і моральним причин уряд Тувалу змушене було відмовитися від цього джерела доходів.^[108]

Додатковим джерелом поповнення державного бюджету є випуск і продаж поштових марок і монет. Філателістичне бюро Тувалу було створено в 1978 році, ставши до початку 1980-х років третім за величиною роботодавцем у Тувалу. Пік випуску і продажу поштових марок в країні належить до 1980–1981 років, коли доходи в цій сфері становили до 20% державного бюджету.^[109] Але після спроби уряду збільшити обсяги випуску марок за рахунок таких тем, як «Світові лідери», «Автомобілі», «Поїзди» і «Футболісти», інтерес філателістів всього світу різко впав.^[110] Після цього Тувалу не змогло відновити свої позиції, і в даний час доходи від продажу марок значно нижчі, ніж були раніше.

Туризм

Туристичний сектор економіки Тувалу розвинений досить погано, а кількість прибуваючих у країну туристів залишається досить низькою порівняно з іншими країнами Океанії. Причиною цьому можуть слугувати кілька факторів, основними з яких є погане повітряне сполучення з іншими країнами світу та висока вартість перельотів, низька якість надаваних послуг (у тому числі, нерозвиненість готельного сектора).^[111] Тим не менше, в Тувалу існують передумови для розвитку екотуризма.

У 2007 році острови відвідало 1130 чоловік (наприклад, в 1998 році — 1006 чоловік, у 2003 році — 1377 чоловік).^[112] Основний потік туристів прямує на атол Фунафуті, де розташована єдиний в країні готель^[113] і інші місця розміщення туристів. У 2002 році 13,46% ВВП Тувалу становили доходи від туризму.^[114] Архіпелаг переважно відвідують громадяни Японії, Фіджі, Австралії і Нової Зеландії.^[115]