Іхтіофтиріоз

Надзвичайно небезпечна інвазійна хвороба коропів, сазанів та їх гібридів, форелі і багатьох прісноводних і морських риб, яких розводять в ставках. Хвороба виникає в нерестово-вирощувальних господарствах, а також в лотках, басейнах і апаратах риборозводних заводів, якщо посадка риби в них занадто щільна.

ЗБУДНИК - війчаста інфузорія Ihthyophthirius multifiliis з родини Ophryoglenidae. Тіло паразита майже заокруглене, або яйцеподібне діаметром до 1 мм. На передньому кінці є невеликий ротовий отвір з короткою глоткою. Вся поверхня покрита меридіально розміщеними повздовжніми рядами війок, які сходяться біля ротового отвору. Посередині тіла знаходиться товстий, короткий, підковоподібне вигнутий макронуклеус, а біля його випуклого боку - маленький, слабо помітний мікронуклеус (рис. 2).

Іхтіофтиріус - типовий паразит риби. В його життєвому циклі розрізняють три стадії: стадія паразитування в товщі шкіри хазяїна, стадія розмноження цисти (на грунті і рослинності або на плаваючому субстраті) і стадія вільноплаваючої у воді інфузорії «бродяжки». Із дермоїдного горбика - сумки (пустули) шкіри хазяїна випадає дорослий паразит, який осідає на дно водойм, рослинність або інші плаваючі предмети, покривається слизом, в результаті утворюється дриглиста циста, в середині якої утворюються до 2000 дочірніх клітин («бродяжки»). Вони розривають цисту, виходять у зовнішнє середовище, набувають грушоподібної форми розміром 10x40 мкм і стають інвазійними. При дотику з хазяїном «бродяжки» активно проникають в епітелій тіла риби і утворюють на ньому заокруглені дермоїдні горбики-сумки. На цьому життєвий цикл паразита припиняється. Поза рибою «бродяжки» можуть жити всього до 55 годин.

Рис. 2 І. - Короп, уражений іхтіофтиріозом

II. - Життєвий цикл роз­витку Ichthyophtirius multifiliis: а - зрілий пара­зит; б, в, г - поділ паразита; д - вихід "бродяжок"

ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ - хворі і старші вікові групи риб (паразитоносії), смітна і дика риба.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. На поверхні Шкіри хворих риб утворюються дрібні білі горбики, які можна бачити неозброєним оком.

При незначній інвазії відмічають занепокоєння риби, окремі екземпляри підходять на притоку. Риба перестаєреагувати на подразники. В зскребках з шкіри виявляються поодинокі паразити. При сильних інвазіях занепокоєність риб збільшується, вони масами підходять до притоку, на тілі добре видно білі горбики. В окремих випадках відмічається ураження рогівки ока і риба сліпне, шкіра пошкоджується, настає знекровлення зябрової тканини. Спостерігається загибель риби спочатку поодинока, а потім - масова.

ДІАГНОЗ ставлять на підставі клінічних ознак і мікроскопічного дослідження зскребків зі шкіри і зябер. При виявленні 5-10 паразитів в полі зору мікроскопа можна рахувати їх причиною захворювання.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКИ. Для лікування риб, хворих іхтіофтиріозом, в рибницьких господарствах використовують слідуючі лікувальні препарати: основний яскраво-зелений, брильянтовий зелений і фіолетовий "К". Рибу обробляють у ваннах, басейнах, безпосередньо в зимувальних або вирощувальних ставах, створюючи відповідну для препарату концентрацію. Технічний яскраво-зелений і технічний фіолетовий «К» проникають під епітелій і викли­кають загибель паразита.

Навесні рибу обробляють в зимувальних ставах, ство­рюючи в них концентрацію розчину 0,1-0,2 г/м³ при експозиції 1-2 доби. Хворих риб лікують у сольових ваннах, влаштованих садках (розчин готують з кухонної і гіркої англійської солі у співвідношенні 3,5:1,5) створюючи 0,6-0,7% - ну концентрацію. Рибу, залежно від температури води витримують у ваннах 3-11 годин.

В господарствах неблагополучних щодо іхтіофтиріозу, проводять ретельну дезинфекцію ставів хлорним (3-5 ц/га) або негашеним (25 ц/га) вапном. Плідників з нерестових ставів забирають протягом однієї доби після закінчення нересту, а мальків пересаджують у вирощувальні стави не пізніше 5 - 6-го дня після викльову личинок з ікри.

Рибницький інвентар, транспортну живорибну тару старанно Миють і висушують. В неблагополучних господарствах не Допускають змішаної посадки риби і проводять весь комплекс рибницько-меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення природньої кормової бази, гідрохімічного та газового режиму