Сфероспороз коропів
Протозойне захворювання, яке уражає зябровий апарат коропів, сазанів та їх гібридів.
ЗБУДНИКАМИ цієї хвороби є два види слизових споровиків: Sphaerospora carassi і S.branchialis (рис. 4). Вегетативна форма S.carassi має вигляд невеликих амебоїдів розміром 10-30 мкм, округлої форми. Локалізується в сполучній тканині зябрових пелюсток поодинці або групами. Ісков М.П. (1969) знаходив велику кількість амебоїдів також в нирках риб. Ендоплазма трофозоїтів містить велику кількість включень, внаслідок чого амебоїдні стадії мають вигляд зернистих утворень. Цитоплазма сітчаста і мало диференційована на два шари. В амебоїдах є дві спори. Спори сферичні з добре вираженим шовним валиком. Довжина спор 8-10, товщина 7,5-8,4 мкм. Характерною рисою цих амебоїдів є те, що вегетативні стадії сфероспор не утворюють цист, а паразитують у вигляді "дифузної інфільтрації" між клітинами ткаин хазяїна.
Вегетативні форми S.carpeli знаходяться в тонкостінних округлих цистах або плазмодіях діаметром 20-70 мкм. На початку цисти мають яскраво-рожевий колір, а пізнішепри збільшенні стають темно-червоними. Спори кулястої форми з виступаючим злегка роздвоєним переднім полюсом, на якому розміщені дві полярні грушоподібні капсули. Довжина спор 8,5-10, товщина 7,5-9 і довжина полярних капсул 3,8-5 мкм. Шовний валик виражений досить чітко. Задній полюс трохи сплющений.(Рис 4
Сфероспори цих видів уражають всі вікові групи коропа, але найчастіше мальків і цьогорічок весною і літом.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. На початку хвороби цілісність зябер зберігається. В подальшому, коли відбувається розрив зрілих цист і спори виходять назовні, утворюються некрози, цілісність зябрової тканини порушується. У цей період процес ускладнюється супутньою мікрофлорою: бактеріями, грибами; за зовнішнім проявом вона схожа з бранхіомікозом. Заражена риба непокоїться, скупчується біля поверхні води, ковтає повітря, не реагує на зовнішні подразники і незабаром гине.
ДІАГНОЗ встановлюється на підставі клінічних ознак і даних мікроскопічного дослідження зскребків із зябер і виявлення великої кількості спор і амебоїдів.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікування не розроблено. Важливішим заходом є систематичне осушення і дезинфекція ставів, знищення смітної риби, яка розповсюджує сфероспороз. Для дезинфекції використовують свіжогашене вапно з розрахунку 1-3 ц/га водної площі для збільшення рН до 8,5-9,0, що згубно діє на паразитів. Проводять ветеринарно-санітарні, рибницько-меліоративні і біотехнологічні заходи, спрямовані на знищення збудника в зовнішньому середовищі.
Рис.
4
Спори мікроспоридій:
а
— Sphaerospora
branchialis; б
— Chloromyxum
truttae; в
— Myxosoma
cerebralis; r
—
Myxobolus
dispar; д
— Myxobolus
koi;
e
—
Hoferellus
cyprini
Вертіж форелі (Міксозомоз)
Одне з найбільш небезпечних захворювань молоді форелі, яке уражає хрящову тканину внутрішнього вуха, хребта, плавців та ін. В ставкових господарствах реєструється у молоді форелі, коли вона переходить на зовнішнє харчування.
ЗБУДНИК - слизовий споровик Myxosoma cerebralis являє собою неправильної форми утворення – плазмодії з псевдоподіями. В розвитку паразита розрізняють дві стадії: вегетативну - дрібні амебоїди з псевдоподіями (спокійну інвазійну) сочевицеподібні спори розміром 0,6-10, товщиною - 4,0 мкм; довжина полярних капсул 2,5-3,0; діаметр 1,5-2 і довжина полярної нитки 40-50 мкм. В середині спори розміщений двоядерний амебоїдний зародок, йодофільних вакуолей немає. Спори дуже стійкі проти висушування і проморожування, можуть зберігатися в грунті ложа ставів до 15 років (рис. 5).
Збудник паразитує в хрящах, руйнуючи цю тканину і живлячись нею. У початковий період спори із зруйнованих хрящів потрапляють у лімфатичні або кровоносні судини і розносяться по всьому організму риби.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Клінічні ознаки з'являються через 1,5-2 місяці після зараження міксоспоридіями.
При перебігу хвороби розрізняють дві стадії: гостру і хронічну. В гострий період відбувається посилене руйнування хрящів (амебоїдна стадія). В результаті порушення хрящових частин органа слуху порушується рівновага. Мальки починають швидко кружляти, опускаються на дно, деякий час лежать на боці, а далі знову починають кружляти. Риби відказуються від корму. Задня частина різко темніє (рис. 5) внаслідок порушення пігментно-моторної функції симпатичної нервової системи. Хребет скривлений, зяброві кришки недорозвинуті, плавці зруйновані, мопсоподібна голова. В цей період відмічається масова загибель молоді форелі.
При хронічній формі перебігу хвороби (спороутворення) всі клінічні ознаки стерті і при відсутності сильних пошкоджень риба виглядає здоровою. Перехворівші риби залишаються джерелом зараження.
ДІАГНОЗ встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак і результатів мікроскопічного дослідження хрящової тканини (внутрішнього вуха, черепа, хребта).
Рис.
5 І. - Збудник вертіжу - Myxosoma
cerebralis,
II.-
Форель, хвора на вертіж
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. На неблагополучне щодо міксозомозу господарство накладають карантин. Для обмеження розповсюдження збудника молодь форелі ізолюють від риб старшого віку. Перехворівшу рибу вибраковують. Личинки форелі доцільно вирощувати на джерельній воді, яка вільна від спор паразита. Два рази весною і літом проводять профілактичну дезінвазію ставів негашеним (7т/га) або хлорним (Зт/га) вапном. Враховуючи, що спори міксозом дуже стійкі до звичайних дезинфектантів, рекомендується обробляти ложе ставів ціанистим кальцієм з розрахунку 1 кг/м2. Цей препарат є отруйним, тому треба дотримуватися заходів застереження. Препарат розсипають по ложу після спуску води і залишають на місяць. Робітники, які розкидають цей препарат, мають бути одягнуті в брезентові костюми і гумові чоботи, а лице захищено марлевою пов'язкою.