23 Діабетична нефропатія(синдром Кімельштіля-Вільсона)

Етіологія (Причини) Причиною поразки судинної системи нирок є гіперглікемія і підвищений артеріальний тиск. У цих умовах нирки вже не можуть в належній мірі виконувати функцію фільтрації і концентрації - в сечі визначаються речовини, які в нормі затримуються нирками і залишаються в організмі (наприклад, білок).

Патогенез ДН досить складний. Не підтверджені механізми імунного ушкодження нирок. У наш час вважається, що головну роль у розвитку та прогресуванні ДН відіграє нелікована чи недостатньо коригована гіперглікемія, що запускає низку метаболічних порушень: неферментне глікозилювання білків та ліпідів, активацію поліолового шляху обміну глюкози, пряму глюкозотоксичність, повязану з активацією протеїнкінази С, яка сприяє проліферації клітин ендотелію капілярів та мезангіального матриксу клубочків та гіпертрофії останнього (M. Lorenzi, 1992), що у свою чергу призводить до порушень внутрішньониркової гемодинаміки, підвищення гідростатичного тиску в капілярах клубочків та гіперфільтрації. Тривалий вплив гіперглікемії призводить до зниження синтезу глікозаміногліканів, що складають основу структури базальної мембрани клубочків і забезпечують селективну її проникність для білків.

Ураження судин нирок розвивається в усіх відділах нефрону: від капілярів клубочка та канальців до артеріол і артерій усіх калібрів. Значні морфологічні ушкодження дифузно поширюються в клубочках, канальцях та інтерстиції нирок, обумовлюючи тяжкі функціональні розлади.

Клінічна картина. ДН достатньо відома та майже не відрізнається від клініки інших уражень нирок, але поява нефротичного синдрому (НС) значно погіршує стан хворих і якість життя. НС продовжується та зберігається навіть у стадії хронічної ниркової недостатності (ХНН), супроводжується порушенням виділення сечі та резистентністю до сечогінних ліків.

Ускладнення (Прогноз) Діабетична нефропатія є однією з основних причин серйозних захворювань і смерті серед пацієнтів з діабетом. При діагностиці на ранніх стадіях її розвиток можна істотно сповільнити. Якщо лікування не вдалося розпочати під час, хвороба може призвести до необхідності діалізу або трансплантації нирки.

Ускладненнями діабетичної нефропатії часто стають гіпертонії, хвороби серця і пошкодження очей.

24.Подагрична гуля(тофус)

Тофус э морфологічним проявом подагри,яка розвивається в результаті порушення обміну натрію.Тофуси утворюються у хрящах ,вушній раковині,ахіллових сухожилках у відповідь на депозити кристалічних кристалів солей сечової кислоти ,що супроводжується некрозом і гранулематозною реакцією з наступним розростанням навколо них сполучної кислоти.Складається з кристалів сечокислого натрію,запального інфільтрату(макрофаги,лімфоцити,велетенські багатоядерні клітини),прошарків сполучної тканини навколо депозитів сечокислого натрію. Є специфічною ознакою подагри — утворюються при високій гіперурикемії і тривалості захворювання понад 5-6 років. Є безболісними вузликовими утвореннями розміром від декількох міліметрів до 1—2 см, переважно жовтуватого кольору. Їх вміст при нападах може розріджуватися і виділятися через свищі. Поступово може виникати запалення в розташованих поруч навколосуглобових сумках (бурсит) або сухожиллях (тендовагініт), таких, що супроводяться появою болів.