3.4. Імпорт газу з сша – як альтернатива російському природному газу

За словами спецпредставника Держдепартаменту США з питань енергетики Амоса Хохстейна, для початку у Вашингтоні хотіли б до 2020 року скоротити частку Росії на східноєвропейському газовому ринку на 20%. Щоб домогтися поставлених цілей, США допомагають прокладати нові газопроводи і будувати термінали для зберігання зрідженого газу в регіоні, який більш ніж на 70% залежить від російських енергопостачань, відзначає видання[19].

За його даними, Вашингтон також заохочує американські компанії брати участь в європейських тендерах на будівництво АЕС і розробку родовищ сланцевого газу. Кремль зі свого боку попереджає уряди сусідніх держав про наслідки, які для них будуть мати спроби отримувати енергоресурси із Заходу. Для цього Росія намагається обійти США по укладенню контрактів в галузі атомної енергетики і придбати контроль над мережею трубопроводів, щоб стежити не тільки за поставками енергоресурсів на Захід, а й за тим, як європейські уряди будуть розпоряджатися цими поставками.

У січні держсекретар США Джон Керрі відвідав Болгарію, яка на 85% залежить від Росії щодо поставок газу і повністю – у будівництві та обслуговуванні АЕС. У ході переговорів він торкнувся газового питання і порекомендував розглянути заявку американської компанії на будівництво АЕС. Болгарська енергозалежність викликає глибоку заклопотаність у НАТО[18].

"Ми виграли битву", – заявив Керрі співробітникам американського посольства в Софії, маючи на увазі перемогу Заходу в холодній війні. "І тепер в 2015 році ми тут, а Росія все ще намагається диктувати людям свою волю", – цитує виступ держсекретаря AP [18].

У листопаді віце-президент США Джо Байден обговорював енергетичне питання під час візитів до Румунії, яка також вважається енергозалежною країною, і в Туреччину, яку Європа розглядає як міст в багату ресурсами Центральну Азію. Агентство додає, що в останні кілька місяців помічник держсекретаря з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд приділяла багато часу роботі з Європою з координації енергетичної стратегії.

Американські дипломати стверджували, що якщо їхня місія зазнає невдачі, то тиск з боку Росії посилиться. Нуланд, зокрема, привітала рішення Польщі, Угорщини та Словаччини почати реверсні поставки газу в Україну. Молдова також стала отримувати газ з Румунії, пише AP, змальовуючи контури американської стратегії. За підтримки США Литва і Польща почнуть імпортувати зріджений природний газ з Норвегії, Катару і, в перспективі, із США[19].

Нові трубопроводи дозволять центрально- і східноєвропейським країнам здійснювати поставки енергоресурсів із заходу на схід континенту і з його півночі на південь. Протягом декількох років в Європу почнуться поставки енергоресурсів в обхід Росії, по південному коридору з каспійського регіону, через Азербайджан, Грузію і Туреччину, пояснює агентство.

Серед інших стратегічних напрямків АР згадує завод зі зрідження газу на узбережжі Хорватії, створення енергетичної мережі між Болгарією та Румунією з відгалуженнями в Сербію і Угорщину і розширення енергетичної інтеграції аж до Іспанії та Франції.

Агентство приходить до висновку, що в підсумку дана стратегія призведе до збільшення торгівлі енергоресурсами всередині Європи, об'єднанню їх джерел і ослаблення впливу Росії [21].

Європейські споживачі можуть очікувати зниження платежів за газ на 11% завдяки падінню світових цін через зрослого експорту американського ЗПГ: це може вдарити по виручці російської компанії, – наголошується в дослідженні.

Незважаючи на те, що втрати будуть значними для «Газпрому», загальний вплив на російські експортні доходи буде скромним, припускаючи, що американський експорт газу навряд чи стане ефективним інструментом в примусі Кремля змінити політику, пише FT. На газ припадає близько 14% російських експортних доходів, серед яких переважають нафтові доходи, а це означає, що загальний ефект на економіку країни буде набагато менше, йдеться в дослідженні. 

Сланцева революція в США вже зробила значний вплив на світові ринки газу, зокрема, за рахунок усунення необхідності імпортувати ЗПГ в США. Таким чином, «звільнені» поставки з Катару та інших країн перенаправлені в Європу і Азію і дали європейським споживачам газу більше важелів, що дозволяють переглянути контракти на поставку з «Газпромом», відзначає видання.

Експорт ЗПГ зі США, як очікується, почнеться в 2016 році і в кінцевому рахунку може перевищити денні обсяги поставок «Газпрому» до Європи. Велика частина американського ЗПГ, ймовірно, буде поставлятися в Азію, де ціни вищі, але додаткові поставки будуть і далі надавати знижувальний тиск на світові ціни на газ. За досить скромними підрахунками, це може коштувати Росії 27% експортних газових доходів, йдеться в дослідженні [21].

Отже, через динамічне зростання частки газу в енергетичному балансі ЄС виникає потреба у диверсифікації енергоносіїв для країн ЄС. Тому , як альтернатива російському газу, розглядаються такі держави, як Північна Африка, США, Близький і Середній Схід, Центральна Азія, а також держави Каспійського регіону.