Допоміжна література

1. Барр Р.Политическая экономия . – М.: Международные отношения, 1995, т.1.

2. Бурда М., Виплош Ч.Макроекономіка: європейський контекст. – Київ: Основи, 1998.

3. Геєць В.М.Нестабільність та економічне зростання. – Київ: НАН України, 2000.

4. Горбачук В.Макроекономічні методи. – Київ: Альтерпрес, 1999.

5. Горбачук В.М.Макроекономічні методи : теорії та застосування. – Київ: Кий, 2000.

6. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф.Інвестознавство. – Київ: МАУП, 2000.

7. Шевчук В.Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України. – Львів: Каменяр, 2001.

Словник нових термінів і понять

Абсолютна перевага(у міжнародній торгівлі) здатність країни А виробляти товар ефективніше (тобто більший обсяг випуску на одиницю фактора виробництва), ніж країна Б. Така абсолютна перевага не обов'язково означає, що країна А може успішно експортувати цей товар у країну Б. Країна Б може все ще мати порівняльну перевагу.

Валютний курс— ціна грошової одиниці даної країни в грошових одиницях інших країн. Наприклад, 1 долар США = ПО японських існ. Валютний курс долара становить ПО існ. Протягом багатьох століть в основі валютного курсу лежав монетарний паритет, тобто співвідношення золотого вмісту грошових одиниць. Наприклад, якщо золотий вміст фунта стерлінгів становив заокруглено 7,32 г золота, а долара — 1,50 г, то монетний паритет фунта в доларах (7,32 : 1,50) = = 4,86. Відповідно валютний курс фунта в доларах становив 4,86, відхиляючись в межах золотих міток. Це був фіксований валютний курс. Нині переважають "плаваючі валютні курси".

Валютні резерви— кожна країна зберігає принаймні частину своїх ресурсів у такій формі, як золото, валюта інших країн і СДР. Валютні резерви використовуються як світові гроші, а також тоді, коли країна стикається з труднощами в платіжному балансі.

Відкрита економіка— економіка країни, що пов'язана інтенсивним рухом товарів і капіталу з економіками інших країн. У закритій економіці експортно-імпортні зв'язки невеликі. Крайнім виявом закритої економіки є автаркія, що означає створення замкненого самодостатнього господарства в межах певної країни. Автаркія вкрай негативно позначається на розвитку економіки.

Гнучкий валютний курс— система обмінних валютних курсів, коли останні визначаються вирішальною мірою приватними ринковими силами (тобто пропозицією і попитом) без встановлення і підтримання урядами валютних курсів. Інколи гнучкі валютні курси називаються плаваючими. Коли уряд утримується від втручання у функціонування валютних ринків, то маємо чисту систему плаваючих валютних курсів.

Готівка, валюта— монети і паперові гроші.

Девальвація— зменшення офіційної ціни грошової одиниці країни у грошових одиницях інших країн або у золоті. Отже, коли офіційна ціна долара була знижена щодо золота у 1971 p., долар було девальвовано. Протилежністю девальвації є ревальвація, яка означає, що країна піднімає свій офіційний обмінний курс стосовно золота або інших валют.

Закон Грешема— державний діяч і фінансист Англії XVI ст., який сформулював положення: "гірші гроші витісняють з обігу кращі". Дане формулювання одержало в економічній літературі назву закону Грешема, хоча ця закономірність була відома значно раніше. Закон Грешема діє в біметалічній грошовій системі, в якій роль грошей виконують два метали — золото і срібло, а банкноти, що перебувають в обігу, розмінюються на обидва метали. При використанні двох металів як грошей виникає трудність встановлення вартісного відношення між золотом і сріблом. Внаслідок того, що законодавче закріплене співвідношення між двома валютами з часом уже не відповідає ринковому співвідношенню золота і срібла, недооцінені по закону монети починають залишати сферу обігу і осідати у вигляді скарбу.

Змінна фіксація курсу валюти— метод регулюванні: валютного курсу країни, що дає можливість валютному курсу коливатися в невеликих межах кожного дня або тижня (скажімо, 0,25% протягом тижня).

Знецінення (валюти)— валюта країни знецінюється, коли її курс стосовно валют інших країн падає. Наприклад, якщо валютний курс долара падає з 6 до 4 французьких франків, то долар знецінюється. Протилежністю до знецінення валюти є її поцінування, яке має місце тоді, коли курс валюти країни зростає.

Золотий стандарт— така організація грошового обігу, за якої банківські білети розмінюються на золото. До першої світової війни банківські білети розмінювалися на золоті монети (золотомонетний стандарт). Характерними рисами золотомонетного стандарту як системи грошового обігу були: 1) в обігу перебували золоті монети; всі інші види грошей були розміняні на золото за номіналом; 2) золотий вміст кожної грошової одиниці визначався законом і підтримувався незмінним, як правило, протягом десятиліть; 3) існувала вільна взаємна конвертованість валют (свобода обміну однієї валюти на другу); 4) вільний ввіз і вивіз золота з однієї країни в іншу. Після першої світової війни золотий стандарт було відновлено в урізаній формі: в одних країнах (це, як правило, були країни-переможці) у вигляді золотозлиткового стандарту, а в інших — золотодевізного стандарту. При золотозлитковому стандарті центральні банки обмінювали банкноти на золото в злитках тільки при подаванні певної кількості банкнот, наприклад, в Англії — на 1700 фунтів стерлінгів. Золоті монети в обігу в незначній кількості збереглися лише в США. В країнах із золотодсвізним стандартом центральні банки обмінювали свої банкноти не на золото, а на іноземну валюту, яка була розмінна на золото. Всередині 30-х років XX століття золотий стандарт відійшов у минуле.

Іноземна валюта— гроші або інші фінансові інструменти, що дають можливість одній країні

Інтервенція— діяльність по купівлі або продажу своєї валюти урядом країни на ринках, щоб впливати на обмінний курс своєї валюти.

Кероване плавання— найбільш поширена система валютних обмінних курсів сьогодні. В цьому режимі країна через свій центральний банк періодично здійснює інтервенції, щоб стабілізувати свою валюту.

Плаваючий валютний курс. Валютні курси бувають двох видів — плаваючі і фіксовані. Плаваючий валютний курс означає, що його величина визначається повністю ринком, силами попиту і пропозиції. Для плаваючих валютних курсів характерні різкі і значні коливання. Більшість валют розвинених країн "вільно плаває".

Платіжний баланс— баланс, що розкриває всі операції країни з рештою країн протягом певного періоду. Він містить купівлю і продаж товарів і послуг, рух капіталів тощо.

Ревальвація — збільшення офіційного обмінного курсу валюти. В умовах золотого стандарту ревальвація означала збільшення золотого вмісту грошової одиниці. В системі плаваючих валютних курсів ревальвація, як і девальвація, стали неможливими. Вони нині можуть мати місце лише щодо валют, між якими існує фіксований режим валютних курсів.

Регульована фіксація валютних курсів— система валютних курсів, за якої країни підтримують фіксовані, або ''прив'язані", валютні курси стосовно інших валют. Такий валютний курс передбачає періодичні зміни, коли він відривається від фундаментальних сил. Ця система використовувалася для більшості валют під час Брсттон-Вудського періоду з 1944 р. по 1971 р. і яку називають Брсттон-Вудською.

Спеціальні права запозичення, СДР — нова міжнародна грошова одиниця, яка існує у вигляді записів на рахунках країн—членів МВФ.