- •Укоопспілка
- •Загальні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Теоретичні основи традиційних логістичних рішень
- •1.1. Проектування рішення щодо вибору постачальників
- •1.2. Проектування рішення щодо вибору місця розташування розподільчого складу
- •Послідовність проведення розрахунків під час прийняття відповідного рішення передбачає такі етапи:
- •1. Розрахунок величини загального матеріального потоку на складі
- •2. Розрахунок вартості вантажопереробки на складі
- •3.Диференціація факторів, які визначають обсяги складської вантажопереробки
- •Диференціація факторів, які визначають обсяги складської вантажопереробки
- •4. Ранжування факторів за рівнем впливу на вартість складської вантажопереробки
- •Вхідний потік 5000 т/рік
- •2. Зміст завдань контрольних робіт
- •1. Теоретичні завдання
- •Перелік теоретичних питань
- •2. Розрахункові завдання 2.1 – 2.3
- •Завдання 2.1
- •Завдання 2.2.
- •Завдання 2.3. Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат
- •Фактори, які впливають на розмір загального матеріального потоку на складі
- •Групи матеріальних потоків на складі і питома собівартість робіт з їх виконання
- •Таблиця 2.3.3
- •3. Рекомендована література Базова:
- •Допоміжна:
1.2. Проектування рішення щодо вибору місця розташування розподільчого складу
У виборі місця розташування розподільчого складу найбільша увага відводиться транспортним витратам, пов’язаним з доставкою вантажів на склад і зі складу споживачам. Чим нижчими є ці загальні витрати, тим вищим є прибуток фірми, а, отже, тим ефективнішим є обраний варіант місця розташування складу. При цьому витрати, пов’язані з будівництвом і подальшою експлуатацією складської споруди, в даному випадку не враховуються. Умовно вважають, що вони більшою мірою залежать від особливостей конструкції складу і його технічного оснащення, ніж від місця розташування на полігоні обслуговування.
З метою вирішення цього завдання застосовується метод накладання сітки координат на карту потенціальних місць розташування розподільчого складу. Система сітки дає можливість оцінити вартість доставки вантажів від кожного постачальника до розподільчого складу і від розподільчого складу до кінцевого споживача, а вибір зупиняється на тому варіанті, котрий визначається як центр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, і котрий визначається за такою моделлю (формула 2):
(формула 2)
де M – центр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, т*км;
Rpi-відстань від початку осей координат до точки, котра позначає місцерозташування постачальника, км;
Rki- відстань від початку осей координат до точки, котра позначає місцерозташування клієнта, км;
Tpi-транспортний тариф для постачальника на перевезення вантажу, грн./т*км;
Tki- транспортний тариф для клієнта на перевезення вантажу, грн./т*км;
Qpi-маса(обсяг) вантажу, котрий закуповується від і-го постачальника;
Qki- маса(обсяг) вантажу, котрий реалізовується і-му клієнтові.
Під час розв’язання завдання визначення місця розташування розподільчого складу, котрий забезпечує товаропостачання дрібних клієнтів і роздрібної торговельної мережі міста, із загальної формули (2) можна виключити транспортний тариф на перевезення, оскільки в межах міста він буде практично однаковим. Тоді формула центру маси набуде такого вигляду (формула 3):
(формула 3)
Для вирішення завдання визначення місця розташування розподільчого складу в наведеній контрольній роботі необхідно виконати такі дії:
А/ визначити з врахуванням відстаней по осі Х :
1) загальні витрати на транспортування партії вантажів, що перевозяться
від постачальників до умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат :
Tpi х Rpi х Qpi = Tp1 х Rp1х Qp1 + Tp2 х Rp2 х Qp2 + Tp3 х Rp3 х Qp3;
2) загальні витрати на транспортування партій вантажів клієнтам з умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат
Tki х Rki х Qki = Tk1 х Rk1 х Qk1 + Tk2 х Rk2 х Qk2 + Tk3 х Rr3 х Qk3 + Tк4 х Rp4 х Qp4 + Tк5 х Rp5 х Qp5;
3) розрахувати умовні транспортні витрати (в розрахунку на 1 км перевезень) з перевезень вантажів від постачальників до умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат, за формулою :
Tpi х Qpi = Tp1 х Qp1 + Tp2 х Qp2 + Tp3 х Qp3;
4) розрахувати умовні транспортні витрати (в розрахунку на 1 км перевезень) з перевезень вантажів клієнтам з умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат, за формулою :
Tki х Qki = Tk1 х Qk1 + Tk2 х Qk2 + Tk3 х Qk3 + Tк4 х Qp4 + Tк5 х Qp5;
5) визначити координати оптимального місця розташування розподільчого складу по осі Х (за формулою 2):
.
Надалі, після встановлення оптимального місця розташування розподільчого складу по осі Х, за аналогічним алгоритмом слід:
Б/ провести розрахунки з врахуванням відстаней по осі У, а саме :
6) визначити загальні витрати на транспортування партії вантажів, що перевозяться від постачальників до умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат:
Tpi х Rpi х Qpi = Tp1 х Rp1 х Qp1 + Tp2 х Rp2 х Qp2 + Tp3 х Rp3 х Qp3;
7) визначити загальні витрати на транспортування партій вантажів клієнтам з умовного розподільчого складу, розташованого в центрі осей координат:
Tki х Rki х Qki= Tk1 х Rk1 х Qk1 + Tk2 х Rk2 х Qk2 + Tk3 х Rr3 х Qk3 + Tк4 х Rp4 х Qp4 + Tк5 х Rp5 х Qp5;
8) визначити координати оптимального місця розташування розподільчого складу по осі У (за цією ж формулою 2, але з врахуванням результатів розрахунків транспортних витрат по осі ОУ).
Проектування рішення щодо управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат
Одним з основних завдань логістики є управління витратами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Неодмінною умовою такого управління є можливість забезпечити точне визначення кожного з окремих видів витрат. З цією метою в системах обліку витрат виробництва та обігу на підприємствах-учасниках т.зв. логістичних процесів необхідно виділяти витрати, що виникають в процесі реалізації різноманітних функцій логістики, а також формувати інформацію щодо найбільш вагомих витрат та характеру їх взаємодії. За таких умов виникає можливість використовувати важливий критерій вибору оптимального варіанта логістичної системи – мінімум загальних витрат на всій довжині логістичного ланцюга.
Вибір складу як об’єкта дослідження обумовлений тим, що склад є одним із найбільш розповсюджених елементів логістичних систем, а також відносно добрим знайомством студентів напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» з основами будови й улаштування складських приміщень та змістом складського технологічного процесу.
Як відомо, склад – це будівлі, споруди і різноманітні пристосування, призначені для приймання, розміщування, зберігання отриманих товарів, підготовки їх до споживання і відпуску покупцям. Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі наведена на рис.1.
Об’єктивна потреба в спеціально облаштованих місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини і до кінцевого споживача. Тому на практиці використовується велике різноманіття складів. В той же час, зміст загальної сукупності робіт, виконуваних на різних складах, є приблизно однаковим.- Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують подібні функції:
тимчасове розміщування і зберігання матеріальних запасів;
перетворення матеріальних потоків;
забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.
Рис.1 Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі
Базовим поняттям для кожного складу є матеріальний потік.
Матеріальний потік – це вантажі, деталі, комплектуючі, напівфабрикати, інші товарно-матеріальні цінності, щодо яких виконуються різноманітні логістичні операції (розвантажування, завантажування, транспортування, укладання в тару, розпаковування, укладання на зберігання і т.п.) і які віднесені до певного часового інтервалу. На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік прийнято називати вантажним потоком. При цьому прийнято розрізняти такі види вантажних (матеріальних) потоків:
Вхідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить на склад із зовнішнього середовища
Внутрішній матеріальний потік – матеріальний потік, який утворюється внаслідок виконання логістичних операцій безпосередньо в складі. Внутрішній потік складається із потоків на різних дільницях складу і, як правило, в багато разів перевищує розміри вхідного матеріального потоку.
Вихідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить із складу в зовнішнє середовище. За умови збереження запасу на складі протягом визначеного періоду на одному рівні вихідний потік дорівнює вхідному потоку.
Вантажооборот складу- загальноприйнята назва вхідного (на склад) або вихідного (зі складу) матеріального потоку за відповідний період.
Принципова схема руху матеріальних потоків на складі підприємства оптової торгівлі наведена на рис.2. На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік формується в результаті виконання над вантажами комплексу технологічних операцій, які разом розглядаються як технологічний процес складу.
Технологічний процес на складі може здійснюватися за різними варіантами, хоча для більшості випадків його може відобразити така принципова схема:
Вантаж, який прибуває на склад залізничним транспортом, вивантажується з транспортного засобу на дільниці розвантажування (на рис.2 – залізнична рампа). При цьому вантажі можуть прибувати як в робочий час, так і поза його межами (в неробочий час).
Рис.2 Принципова схема матеріального потоку на складі підприємства оптової торгівлі
Якщо розвантажування здійснюється в неробочий час, тобто тоді, коли основне приміщення складу закрите, вантаж надходить в приймальну експедицію – приміщення, відокремлене від основного складу.
Розвантажений в робочий час вантаж спрямовується у основне приміщення складу. При цьому деякі товари, наприклад цукор в стандартних мішках, відразу переміщуються на дільницю зберігання; інші товари спрямовуються на дільницю приймання для розпаковування і перевірки.
В подальшому весь отриманий складом вантаж так чи інакше зосереджується в зоні зберігання основного приміщення складу.
Товар, який відпускається зі складу, може проходити або ж не проходити операцію комплектування. Через дільницю комплектування складу проходить лише той товар, котрий упаковується та відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.
Товар зі складу підприємства оптової торгівлі може доставлятися замовникові силами даного підприємства в порядку ЦДТ. В такому випадку в приміщенні, відокремленому від основного складу, необхідно організувати експедицію з відправлення товарів, котра повинна накопичувати підготовлений до відправлення товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершується технологічний процес на складі операцією завантажування, котра в цьому випадку виконується на автомобільній рампі (рис.1).
Перелік основних логістичних операцій, виконуваних з вантажем на окремих дільницях даного складу, виглядає таким чином :
Дільниця розвантажування (залізнична рампа):
-механізоване розвантажування транспортних засобів;
-ручне розвантажування транспортних засобів.
Приймальна експедиція (розташовується у відокремленому приміщенні):
-приймання отриманого в неробочий час вантажу за кількістю місць і його короткотермінове зберігання до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять з дільниці розвантажування.
Дільниця приймання (розташовується в основному приміщенні складу):
-приймання товарів за кількістю та якістю. Вантажі на дільницю приймання можуть надходити з дільниці розвантажування і з приймальної експедиції.
Дільниця зберігання (головна частина основного приміщення складу):
-укладання вантажу на зберігання;
-відбір вантажу з місць зберігання.
Дільниця комплектування (розташовується, як правило, в основному приміщенні складу):
-формування вантажних одиниць, котрі містять асортимент товарів, підібраний відповідно до замовлень покупців.
Експедиція з відпуску:
-короткотермінове зберігання підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їх доставки покупцеві.
Дільниця завантажування (автомобільна рампа):
-завантажування транспортних засобів (ручне і механізоване).