Контрольні питання

1. Який параметр намагається максимізувати споживач?

2. На яких припущеннях базується теорія поведінки споживача?

3. Які Ви знаєте підходи в економічній науці до поняття корисності і в чому полягають відмінності між ними?

4. Що таке корисність і які товари володіють корисністю? Яка відмінність між корисністю і якістю товару?

5. Яка відмінність між загальною та граничною корисністю? Який взаємозв’язок між ними?

6. Поясніть, якою є динаміка граничної корисності і який економічний закон її пояснює? Яким чином це визначає динаміку коефіцієнта MRS та форму кривої байдужості?

7. Які властивості карти кривих байдужості Ви знаєте? Як розміщення кривої байдужості визначає ступінь задоволення споживача?

8. Чи можуть криві байдужості перетинатися? Чому?

9. Які припущення стосуються бюджетних обмежень споживача?

10. Що і як саме впливає на зміну нахилу бюджетної лінії? На переміщення бюджетної лінії?

11. Поясніть принцип рівності граничних корисностей. Якщо граничні корисності не рівні, яким чином споживач змінюватиме структуру споживання?

12. В якій точці нахил кривої байдужості дорівнює нахилу бюджетної лінії? Що це означає?

Задачі

1. Зобразіть графічно як обсяг споживання впливає на загальну та граничну корисність.

2. Обґрунтуйте форму кривої байдужості на основі системи переваг споживача.

3. Зобразіть на карті байдужості три точки (А, В, С), що відповідають: а) зростанню задоволення споживача (перша точка відповідає найменшому задоволенню, остання точка – найбільшому задоволенню); б) однаковому задоволенню споживача.

4. Зобразіть довільні бюджетні лінії й відобразіть три точки (E, G, H), що: а) відповідають збільшенню доходу споживача (перша точка відповідає найменшому доходу, остання точка – найбільшому доходу); б) однаковому доходу споживача.

5. Оксана любить споживати на великій перерві свіжі соки. Орієн­туючись на свої смаки, вона склала свою індивідуальну таблицю корисності. Відобразіть графіч­но переваги Оксани, використовуючи криву байдужості.

Точки Товар	А	D	E	B	C	F
Сік ананасовий	2	1	2	1	3	3	Склянки
Сік грейпфрут.	2	0,5	1	3	1	3	Склянки
	40	18	32	40	40	50	Ютелі

Які точки лежать на одній кривій байдужості? Визначте MRS на двох дугах: AB i BC? Який висновок можна зробити про взамозамінність вказаних товарів?

6. Виходячи з сітки споживача визначте, від скількох оди­ниць товару А має відмовитись споживач з метою придбання другої одиниці товару Б? Третьої? Четвертою? П’ятої? Як це пояснити?

Кількість товару А	Кількість товару Б	Задоволення (ютелі)
19	1	80
12	2	80
8	3	80
4	4	80
1	5	80

7. Юля впевнена, що при застуді 6 ложок меду на одну склянку гарячого молока допомагають так само, як і три ложки меду на 2 склянки молока. Яка гранична норма заміни молока медом?

8. Сергій з Володею вважають, що купувати одночасно 8 пляшок "Кока-Коли" і 3 пляшки "Фанти", або 6 пляшок "Кока-Коли" і 4 пляшки "Фанти" рівноцінно. Знайдіть граничну норму заміщення "Кока-Коли" на "Фанту".

9. Студент щотижня отримує від батьків певну суму грошей на їжу та розваги. Зобразіть бюджетні лінії студента для кожної із ситуацій, по­значаючи продукти споживання на вертикальній осі, а розваги — на гори­зонтальній.

Номер бюджетної лінії	Ціна продуктів, грн	Ціна розваг, грн	Тижневий дохід, грн.
1	2	1	40
2	1,5	1	30
3	1	0,5	30
4	0,5	0,5	30
5	1	0,5	20

10. Визначаючи тижневий рівень споживання послуг, Василь дійшов висновку, що він одержував 80 ютелів корисності від останньої години занять з англійської мови, тоді як від останньої години, проведеної в спортивному клубі – 14 ютелів. Що повинен зробити Василь, щоб максимізувати свою корисність від споживання цих послуг, якщо година заняття з англійської мови коштує 10 грн., а година занять в спортивному клубі – 2 грн.?

Тести

1. Продукт має корисність, якщо він:

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) є доступним за ціною для споживача;

д) є дефіцитним і існує конкуренція між споживачами за його придбання.

2. Гранична корисність визначається як:

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) відношення загальної корисності до ціни товару;

г) сума загального попиту на благо;

д) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання до­даткової одиниці іншого товару.

3. Які з наборів товарів є рівноцінними з точки зору їх корисності для споживача:

а) А і В; в) В і С;

б) А і С; г) С і D;

д) необхідна додаткова інформація

4. Серед наведених тверджень знайдіть неправильне:

а) споживач, згідно припущень, повністю витрачає свій бюджет на придбання товарів;

б) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

в) кожна точка на лінії бюджетних обмежень означає різну комбінацію товарів;

г) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

д) нахил бюджетної лінії не залежить від доходу споживача.

5. Яке з цих перелічень зміни значень загальної корисності під впли­вом збільшення продукції на одиницю ілюструє дію закону спадаючої граничної корисності:

а) 400; 500; 600; 700;

б) 300; 350; 350; 450;

в) 200; 250; 270; 280;

б) 200; 400; 700; 1000;

г) 150; 350; 450; 600.

6. Ціна товару одиниці X складає 1,5 грн., а товару У — 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У в 30 ютелів, то при якій граничній корисності товару X він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 20 ютелів;

б) 31,5 ютеля;

в) 30 ютелів;

г) 30,5 ютеля;

д) 45 ютелів.

7. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:

а) його доходу та цін на товари;

б) тільки від його доходу;

в) його переваг, доходу та цін на товари;

г) його переваг, доходу, цін та граничних корисностей товарів;

д) тільки від його споживчих переваг.

8. Закон спадаючої граничної корисності ілюструє:

а) потребу купувати лише якісні товари;

б) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

в) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

г) зменшення корисності, яку приносить споживачеві кожна додаткова одиниця товару;

д) динаміку відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності при зростанні доходу споживача.

9. Загальна корисність зростає тільки у разі, якщо гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є нижчою ніж середня корисність;

г) є величиною позитивною;

г) збільшується низькими темпами.

10. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) граничну корисність з розрахунку на одну витрачену грошову одиницю;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) загальну корисність;

д) кожну з перелічених величин.

11. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) купувати дешеві, але якісні товари;

в) бути впевненим, що ціна останньої одиниці кожного товару дорівнює його граничній корис­ності;

г) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витра­чена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і гро­шова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

д) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;

12. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою з коор­динатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;

в) неповністю використовує свій бюджет;

г) перебуває у стані споживчої рівноваги;

д) купує товари в кредит.

14. Корисність кожної наступної порції продукту:

а) більша попередньої;

б) менша попередньої;

в) рівна попередній;

г) правильної відповіді немає;

д) як правило, слід знати індивідуальні переваги споживача.

15. Два набори благ, які мають однакову корисність:

а) займають однакову частку в доходах споживача;

б) знаходяться на одній кривій Енгеля;

в) знаходяться на одній лінії бюджетного обмеження;

г) знаходяться на одній кривій попиту;

д) лежать на одній кривій байдужості.

16. Коли відносна ціна одного з двох товарів (виражена в одиницях другого товару) – 4, а гранична норма заміщення другого товару першим також дорівнює 4, то споживач максимізує корисність:

а) споживаючи тільки один з цих товарів;

б) споживаючи обидва товари в рівних кількостях;

в) споживаючи обидва товари у співвідношенні 4:1 (кількість першого до кількості другого як 4:1);

г) споживаючи обидва товари у співвідношенні 1:4 (кількість першого до кількості другого як 1:4);

д) цієї інформації для висновку недостатньо.

17. Пан Сидорчук вважає, що йому однаково корисно споживати 8 скля­нок молока і 3 склянки кефіру чи 6 склянок молока і 4 кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру на молоко дорівнює:

а) 6 : 4; в) 2 : 1;

б) 8 : 3; г) 1 : 2.

д) 4 : 6.

18. Який з указаних варіантів може пояснити переміщення бюджетної лінії в нове положення, відмічене пунктирною лінією:

а) ціна бутербродів знизилась, пироги подорожчали, а доходи не зміни­лися;

б) ціна бутербродів і дохід знизилися;

в) ціна пирогів збільшилася, дохід зріс;

г) усе перелічене (а-б-в) – правильне;

д) правильні відповіді (б-в).

19. Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових оди­ниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика — 2 грн., бананового морозива — 5 грн. Як поступить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень:

а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) повністю відмовиться від бананового морозива, бо воно приносить менше корисності із розрахунку на одну витрачену на нього гривню;

в) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

г) залишить споживання без змін;

д) споживатиме більше і батончиків, і морозива.

20. Нахил бюджетної лінії відображає:

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні задоволення;

б) межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

в) відношення граничної корисності до ціни товару;

г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим;

д) співвідношення цін двох благ.