5. Документація з внутрігосподарської оптики земель

За результатами внутрігосподарської оцінки земель виготов­ляються текстові і графічні матеріали. Текстові матеріали, у виді пояснюючої записки, містять загальні положення про внутрігоспо­дарську оцінку земель, коротку характеристику вихідних матеріалів для оцінки земель, які включають загальні відомості про господарство, склад земельних угідь, їх ґрунтовий покрив, технологічні властивості земель, організацію системи сівозмін. У пояснюючій записці висвітлюються завдання і зміст внутрігосподарської оцінки земель, критерій і показники бонітування грунтів і економічної оцінки земель.

Значну питому вагу текстової частини займають розрахункові і таблиці визначення показників внутрігосподарської оцінки земель по контурах земельних угідь, робочих ділянках, полях сівозмін, сівозмінних і виробничих масивах господарства. У табличній формі відображаються зведені показники оцінки земель по угіддях у роз­різі виробничих підрозділів господарства.

Використовувані для оцінки земель шкали бонітування грунтів і економічної оцінки земель поміщаються у пояснюючій записці і додатках.

Застосування даних внутрігосподарської оцінки земель для рі­шення різних завдань планування, аналізу і оцінки ефективності їх використання у господарстві потребує всестороннього і деталь­ного відображення їх на планово-картографічному матеріалі. Взага­лі система оціночних показників всіх сільськогосподарських угідь, яка включає біля 30 показників, не може бути відображена на одно­му плані, карті, а на серії карт, які виготовляються у виді атла­су, тобто систематизованого збірника земельнооціночних карт.

6. Складання картограм масивів екологічної придатності земель для розміщення посівів сільськогосподарських культур

Дані оцінки земель у господарстві знаходять різне практичне застосування. За цими даними проводиться аналіз і оцінка існую­чого використання земель господарства, що дозволяє виявити резер­ви дальшого підвищення ефективності їх використання. На підставі цих даних здійснюється планування обсягів виробництва сільсько­господарської продукції внутрі виробничих підрозділів бригад, відділень, ланок, орендних колективів/, що є неодмінною умовою запровадження внутрігосподарського розрахунку і ринкових відносин.

Нема поважливий інтерес у господарстві мають дані оцінки зе­мель для територіального розміщення посівів сільськогосподарських культур на таких масивах земель, які забезпечують виконання пла­нових завдань по виробництву відповідної продукції при умові збе­реження і навіть відтворення родючості грунту. Необхідність зас­тосування даних оцінки земель особливо зростає у господарствах з строкатим ґрунтовим покривом, на якому вводяться сівозміни з різ­ним складом культур.

Територіальне розміщення різних сівозмін у кожному конкретно­му господарстві, яке вирішується при внутрігосподарському землевпорядкуванні, потребує наочної інформації про придатність земель для вирощування різних сільськогосподарських культур, намічених у сівозміні. З цією метою необхідно за даними плану оцінки земель виділити екологічно придатні землі, у тій чи іншій мірі однакові за показниками оцінки земель і типу використання для вирощування сільськогосподарських культур. Екологічно придатними є землі, які забезпечують найкращу пристосованість за морфологічними, агро­фізичними і агрохімічними признаками для проростання сільськогосподарських культурними ділянками.

Слабозмиті землі, якщо вони займають значні площі в госпо­дарстві, слід виділяти у окремі масиви. Якщо це зробити неможли­во, то їх необхідно включати до масивів земель, виділених під ґрунтозахисні сівозміни. При включенні цих земель у польові сі­возміни процес змиву буде продовжуватись і вони надалі можуть перейти у розряд середньозмитих земель, чого не можна допускати.

При оформленні картограми масивів екологічної придатності земель у масштабі 1:10000 рекомендується масиви слабозмитих зе­мель відображати горизонтальною штриховкою через 10 мм, масиви середньозмитих земель - горизонтальною штриховкою через 5 мм, а масиви сильнозмитих земель - штриховкою зі стороною квадрата 5 мм.

Решта площа ріллі повинна використовуватися в системі польо­вих і кормових сівозмін. Як відомо, кормові сівозміни розміщають­ся поблизу тваринницьких берм, комплексів, літніх таборів, щоб уникнути зайвих транспортних затрат і дальніх перегонів худоби. За ступенем інтенсивності використання землі, виділені під кор­мові сівозміни, повинні розглядатися нарівні з польовими сіво­змінами, так лк продукція кормових сівозмін має визначальне зна­чення у розвитку економіки тваринництва. Тому питанням виділення земель під польові і кормові сівозміни приділяється однаково важлива роль. Однак, при розміщенні польових сівозмін у більшій мірі необхідно враховувати вимоги екологічної придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур, районо­ваних на даній території зернові, цукрові буряки, льон, картоп­ля і ін./, виходячи з правила: кращі землі - під більш цінні культури. Це забезпечує одержання більшої кількості продукції при менших затратах, що в кінцевому результаті приводить до за

лад, на землях другої групи не будуть розміщатися посіви льону, а на землях третьої групи - льону чи картоплі. На землях даних масивів ці культури необхідно розміщати, але у структурі посівних площ питома вага їх посівів повинна встановлюватись диференційо­вано, тобто вона має бути нижчою, ніж на землях першої групи масивів земель.

Територіальне розміщення вказаних груп масивів екологічно придатних земель відображається на спеціальній картограмі спосо­бом якісного локалізованого фону або штриховкою. Більш наглядно сприймається інформація, яка відображена на картограмі способом якісного локалізованого фону залежно від інтенсивності ви­користанню земель. З врахуванням цього, землі першої групи маси­вів екологічної придатності рекомендується фарбувати червоним кольором, другої групи - оранжевим кольором, третьої групи - жов­тим кольором, четвертої групи - зеленим кольором і п'ятої групи - голубим кольором.

Якщо є необхідність у виді пенні більшої кількості масивів екологічно придатних земель, то на картограмі вони відображають­ся відповідним кольором.

На рисунку II наведений приклад оформлення картограми маси­вів екологічно придатних земель для вирощування основних сільсь­когосподарських культур. Одержана таким чином інформація дозво­ляє більш обгрунтовано вирішувати завдання організації сівозмін, як важливої ланки в системі внутрігосподарського землевпорядкування.