Питання для самоконтролю.

1. Назвати головні завдання підготовки ґрунту під плодовий сад.

2. Як можна очистити ділянку від бур’янів. Назвати всі споcоби.

3. Які види органічних добрив і в яких дозах вносяться в ґрунт.

4. Які мінеральні добрива і в якій дозі вносяться в ґрунт.

5. Що таке ґрунтопоглиблення і яка його мета.

6. Що таке фумігація грунту і яка його мета.

7. Значення сидератів при підготовці ґрунту під сад.

8. Коли проводять ґрунтопоглиблення?

9. Описати технологічні особливості внесення контактних гербіцидів.

10. Як можна знищити личинку травневого хруща в ґрунті.

11. Через який період часу після внесення Раундапу можна проводити обробіток ґрунту?

12. У якій фазі росту проводять заорювання сидератів?

13. У яких випадках ділянку визнають не придатною для вирощування плодових культур?

14. Які ділянки слід відводити для вирощування плодових культур?

15. Яку шкоду спричиняє наявність у ґрунті личинок травневого хруща?

Лабораторна робота № 2.

Тема: Господарсько-біологічна характеристика сучасних клонових підщеп для яблуні.

Мета: детально познайомитися з основними характеристиками клонових підщеп яблуні, поширеними в інтенсивному садівництві.

Матеріали і обладнання: додаткова спеціальна література, табличні матеріали, унаочнення.

Загальні відомості.

Коротка характеристика поширених підщеп:

М 9 (парадизка 9) – карликова підщепа, найбільш відома і поширена в усьому світі. Широко застосовується в інтенсивних садах Західної Європи, найбільш популярна у Франції, Бельгії, Англії, Німеччині, Голландії, Угорщині, Польщі. Дуже поширена в Молдові, Грузії, Криму. В останні роки цю підщепу почали активно вирощувати і в інших південних районах нашої країни.

Підщепа М.9 має кілька клонів, які були отримані від вихідної форми в результаті відбору за ознаками кращого укорінення чи мікроклонального оздоровлення. До таких клонів належать: М.9 Emla, Т337, Т339, F.59, Pajam 1 (Lancep), Pajam 2 (Cepiland), RN.29, №984 (SP10) та ін.

У маточнику починає відростати в кінці квітня і характеризується досить розтягнутим періодом відростання маточних кущів, що негативно впливає на процес вкорінення відсадків. Маточний кущ М 9 широкорозкидистий, має середню кількість потовщених, злегка зігнутих біля основи пагонів, висота яких складає в середньому 65,0 см. Діаметр їх сягає 9,0 мм, частина підщеп переростає і не утворює коренів, їх доводиться вибраковувати. Бічне галуження становить 1,9 бала і під час відокремлення відсадків тільки 57,2 % їх, в середньому, повністю закінчують ріст і формують верхівкову бруньку, а інші продовжують рости. Укорінення цієї підщепи залежно від умов росту та віку маточного куща в середньому становить 2,6 бала (за 5-бальною системою), довжина кореневої системи становить 6,6 см. Період укорінення від 34 до 69 днів. За цим показником М 9 відноситься до групи підщеп, які важко вкорінюються. Вихід стандартних відсадків в маточнику становить 50- 60 тис.шт./га, при схемі садіння 1,5 х 0,3 м. Коренева система розміщується у поверхневих шарах ґрунту, досить ламка, дерева на ній потребують постійної опори в саду. За вмістом загальних цукрів, халконів та антоціанів коренева система М 9 віднесена до групи слабозимостійких підщеп. У південних районах садівництва ця форма сильно пошкоджується кров’яною попелицею.

У розсаднику навіть слабо вкорінені підщепи приживаються і добре ростуть. Вихід саджанців складає близько 83 %, а стандартних – 51,7 тис.шт./га, або 72,5 % від загальної кількості висаджених. Фізіологічна сумісність цієї підщепи з усіма сортами добра. Підщепа М 9 придатна для вирощування на ній саджанців як окуліруванням, так і методом зимового щеплення.

Для яблуні у якості підщеп використовують:

Назва підщепи	Поход- ження	Переваги	Недоліки
Сіянці культур-них сортів: Антонівка, Боро-винка, Уелсі	-	висока зимостійкість, легкість розмноження, не треба шпалер і зрошення	сильнорослість, пізньоплідність, неоднорідність росту і розвитку
М.9 Т337, Т339, F 59 Pajam 1 Pajam 2 RN 29 №984 (SP10)	Англія Голландія Франція Бельгія Німеччина	карликова, скороплідна, добре розмножується, високоврожайна	слабка зимостійкість, погана якірність, потребує опор, зрошення і родючих грунтів
62-396 62-223	Росія	карликова, скороплідна, добре розмножується, зимостійка	погана якірність, потребує опор
Дон 70-49 Дон 70-456	Росія	карликова, скороплідна, добре розмножується, зимостійка, солевитривала	погана якірність, потребує опор
Р22 Р59	Польща	карликова, скороплідна, добре розмножується	погана якірність, потребує опор, родючих грунтів і зрошення
Д1071	Україна	карликова, скороплідна, високоврожайна	погана якірність, потребує опор, родючих грунтів і зрошення, погано розмножується
М.26	Англія	напівкарликова, скороплідна, не потребує опори	слабка зимостійкість
54-118	Росія	напівкарликова, скоро-плідна, легко озмножується, не потребує опори, високозимостійка	значна сила росту дерев у саду
ММ.106 ММ.102	Англія	напівкарликова, скороплідна, легко розмножується, не потребує опори	значна сила росту дерев у саду
57-490	Росія	середньоросла, скороплідна, легко розмножується, не потребує опори, високозимостійка	значна сила росту дерев у саду

Приживання дерев у саду на цій підщепі високе, майже 100 %, ріст їх добрий на родючих, теплих, достатньо зволожених, дренованих, але не перезволожених грунтах. Всі сорти яблуні на М 9 мають карликовий ріст, скороплідні, в пору промислового плодоношення вступають на 3-4 рік, досить врожайні. Так, на Львівській дослідній станції садівництва сорти Айдаред, Спартан, Джонатан, Муцу, Антор на цій підщепі при схемі садіння 5 х 2 м в 10- річному віці забезпечили урожай 400-670 ц/га. Висота 10-річних дерев на М 9 не перевищує 3,0 м, об’єм крон дерев залежно від сорту становить 3,8-6,2 м³. На підщепі М 9 дерева до 10 - річного віку інтенсивно плодоносять, свідченням цього є те, що 1 м² листового апарату забезпечує врожай плодів 1,8-2,0 кг, в той же час за рівних умов на Антонівці звичайній лише 0,8 кг/м ² листя. Кореневої порослі ця підщепа в саду утворює мало, в середньому 1-2 шт./дер.

Основним недоліком цієї підщепи є неглибоке залягання кореневої системи. Більше 90 % коренів знаходяться на глибині до 50-60 см. У зв’язку з цим дерева під урожаєм нахиляються, а на легких та вологих грунтах можуть падати, тому вони потребують постійної опори.

Парадизка Будаговського (парадизка червонолиста, ПБ-9, №9, в іноземній літературі – В.9) – карликова червонолиста підщепа, яку одержали в Плодоовочевому інституті ім. І.В. Мічуріна, від схрещування карликової підщепи М 8 з мічурінським сортом яблуні Червоний штандарт, який має червону пігментацію листя. Підщепа досить добре вивчена як в нашій країні, так і за її межами. Значною мірою стримує поширення цієї підщепи слабке вкорінення в маточнику. У зв’язку з цим парадизка Будаговського використовується в ролі проміжної (інтеркалярної) вставки. В США удосконалюють техніку її розмноження, щоб ширше використовувати цю форму, яка має багато цінних господарсько-біологічних особливостей, одна з яких – стійкість до грунтовтоми.

Маточний кущ середньорослий, широкорозкидистий, з невеликою кількістю товстих, зігнутих біля основи відсадків з досить ламкою деревиною. Забарвлення кори бурувато-червоне, міжвузля довгі. Висота в середньому становить 67,0 см, діаметр умовної кореневої шийки – 8,8 мм, бічне галуження 1,2 бала. Визрівання на період їх відокремлення становить 4,8 бала. Парадизка Будаговського відноситься до групи підщеп, що дуже важко вкорінюються, період укорінення становить в середньому 49,6 дня, довжина кореневої системи – 6,1 см, а середній бал укорінення – 2,4.

Коренева система цієї підщепи мичкувата, слаборозгалужена, ламка, розміщена в поверхневих горизонтах грунту, тому дерева потребують постійної опори. Зимостійкість кореневої системи задовільна, витримує зниження температури до –13…-14 ⁰С. За вмістом антоціанів та халконів ця підщепа відноситься до групи високозимостійких форм. Вихід стандартних відсадок у маточнику при схемі розміщення кущів 1,5 х 0,3 м становить в середньому 41,4 тис.шт./га. В розсаднику відсадки приживаються дуже добре, навіть при вкоріненні 2,0 бали, дружно підходять до окулірування.

Пардизка Будаговського має підвищену посухостійкість. Дерева на цій підщепі типові карлики, добре приживаються, скороплідні, вступають в пору плодоношення на 3-4 рік, урожайні, дають крупні, добре забарвлені плоди. Висота 10-річних дерев залежно від сортів становить 2,6-3,0 м, об’єм крони - 3,8-5,4 м³. Як і на всіх карликових підщепах, припиняється нарощування деревини і наступає щедре плодоношення дерев, 1 м ² листя забезпечує врожай 1,4 кг. Коренева поросль в саду незначна і становить 2,9 штуки на одне дерево.

Рекомендується для проміжної вставки в промислових насадженнях.

М 26. (М 9 х М 16) – напівкарликова зеленолиста підщепа, виведена Х.Тайдеманом на Іст-Моллінгській станції садівництва в Англії від схрещування клонових підщеп яблуні М 9 та М 16. В нашій країні вивчається майже 20 років.

Маточний кущ середній або високий, розкидисто-пірамідальний, відростання весною не дружне, розтягнуте в часі і закінчується в першій декаді червня. Пагони мають середнє або значне викривлення в нижній частині, потовщені. Відсадків у кущі середня кількість. Висота їх у маточнику в середньому 79,5 см, діаметр умовної кореневої шийки – 9,6 мм, бічне галуження - 1,2 бала. Визрівання пагонів на період відділення становить 4,4 бала. Підщепа М 26 задовільно розмножується у маточнику, має слабку кореневу систему, проте міцнішу, ніж М 9. Укорінення – 3,0 бали, довжина коренів – 7,4 см. Довжина періоду вкорінення – 55 днів, за класифікацією ця форма віднесена в групу підщеп, що дуже важко вкорінюються.

Зимостійкість коренів М 26 в умовах України недостатньо вивчена, але дещо вища, ніж у М 9. За вмістом антоціанів та халконів віднесена до групи підщеп з середньою зимостійкістю.

За даними А.М. Татаринова (1983), підщепа в маточнику і розсаднику сильно вражується паршею, середньо – фітофторою.

У Західному регіоні України підщепа зарекомендувала себе добре. Вихід відсадків у маточнику при схемі садіння 1,5 х 0,3 м в середньому 64,6 тис.шт./га.

У розсаднику підщепа забезпечує високий вихід стандартних саджанців лише при окуліруванні.

Дерева у саду приживаються і ростуть добре, семирічні дерева мають висоту до 3,5 м. Об’єм крони від 3,7 до 6,1 м ³, залежно від вирощуваного сорту, 1 м ² листкової поверхні забезпечує 1,2 кг плодів.

Сумісність підщепи з основними сортами добра. Форма в саду утворює невелику кількість кореневої порослі – 1-3 шт. на дерево.

Коренева система в саду дещо міцніша, ніж на М 9, але дерева вимагають постійної опори.

62-396 (№ 13-14 х ПБ) – карликова червонолиста підщепа, отримана на кафедрі плодівництва Плодоовочевого інституту ім. І.В. Мічуріна від схрещування гібриду № 13-14 з парадизкою Будаговського. В Україні вивчена і виділена автором серед інших форм у маточнику, розсаднику і саду, описана в журналі “Садоводство”, 1985, № 1; монографії “Клонові підщепи яблуні”, 1992.

Набуває широкого поширення в різних регіонах нашої країни. Впроваджується у виробництво в Росії, Латвії, Естонії.

У маточнику починає відростати рано і досить дружно, що є однією з позитивних ознак процесу вкорінення. Маточний кущ компактний або слабо розкидистий з середньою кількістю відсадків, які мають слабке викривлення, незначне потовщення, слабку колінчастість. Колір кори пагонів каштановий, міжвузля короткі. Висота складає в середньому 56,5 см, діаметр 9,2 мм, бічне галуження слабке – до 1,3 бала. На період відокремлення вони майже всі закінчують ріст і формуюють верхівкову бруньку, визрівання пагонів становить майже 5 балів.

Підщепа 62-396 досить добре вкорінюється, в середньому за багато років – на 4,4 бала, довжина кореневої системи 8,8 см, період укорінення - 19,8 дня, ця форма відноситься до групи підщеп, що дуже легко вкорінюються.

Коренева система витримує зниження температури грунту до –15-16⁰ С. За вмістом у цієї форми халконів і антоціанів вона відноситься до групи з високою зимостійкістю.

Вихід стандартних відсадків підщепи 62-396 в маточнику становить до 140 тис.шт./га при схемі розміщення маточних кущів 1,5 х 0,3 м.

Підщепа вивчалася з 20-ма сортами яблуні: Рубінове Дуки, 22/4Д, 13/39Д, Зимове лимонне, Уманське зимове, Канівське, а також Голден Делішес, Джонатан, Бойкен та іншими. Встановлено добру фізіологічну сумісність цієї форми з широким набором сортів. На 20-ти сортах яблуні приживання від зимового щеплення в середньому становило 84,3 %, висота однорічок – 88,5 см, діаметр штамбика – 9,3 мм, загальний вихід однорічних саджанців складав 57,1 тис.шт./га, в тому числі стандартних – 42,9 тис.шт./га, що складає 75,1 % від загальної кількості.

Підщепа 62-396 придатна для вирощування на ній саджанців як окуліруванням, так і зимовим щепленням.

Приживання дерев у саду на цій формі майже 100 %, в перші роки добре ростуть, мають карликовий ріст, скороплідні, в пору промислового плодоношення вступають на 3-4-й рік, досить врожайні.

Висота 10 - річних дерев сягає до 3,2 м (трохи вищі, ніж М 9), об’єм крони залежно від сорту – 3,7-4,9 м ³, 1 м ² листя забезпечує врожай плодів 2,03 кг. Таке навантаження плодами вимагає кваліфікованого обрізування дерев та інтенсивної агротехніки, щоб запобігти періодичному плодоношенню.

Коренева поросль в саду незначна – 1,9 штуки на одне дерево.

Коренева система 6 - річних дерев в основному розміщена на глибині до 40 см, мичкувата, ламка, тому дерева в саду потребують постійної опори. Проте на цій підщепі дерева міцніше закріплюються в грунті, ніж на М 9, ПБ.

Дон 70-49. Карликова зеленолиста підщепа. Маточний кущ низький, циліндричний з великою кількістю рівних високоякісних пагонів. В маточнику відростають рано і дружно, висота їх в середньому 60,5 см, діаметр умовної кореневої шийки 8,5 мм, майже не дають бічних розгалужень. Визрівання пагонів на період їх відокремлення становить 4,8 бала. Укорінення – 3,4 бала, довжина коренів 88 см, період укорінення в середньому 28,2 дні. Ця форма увійшла до групи підщеп, що легко укорінюються. Зимостійкість підщепи задовільна. Вихід стандартних відсадків у маточнику при схемі садіння 1,5 х 0,3 м – 174,6 тис.шт./га.

В розсаднику забезпечує високе приживання групи сортів від зимового щеплення – 90-91,2 %, добрий ріст і вихід саджанців.

Дон 70-456. Карликова червонолиста підщепа. Маточний кущ прямостоячий, середньорослий з великою кількістю пагонів. В маточнику вони відростають рано і дружно, висота їх в середньому 79,5 см, діаметр 8,6 мм, бічних пагонів утворюється мало. Їх визрівання під час відокремлення від маточних кущів – 4,8 бала. Укорінення – 3,6 бала, довжина кореневої системи – 8,2 см, період укорінення триває в середньому 32 дні, за цією ознакою ця підщепа відноситься до групи, які легко вкорінюються. Зимостійкість цієї підщепи досить висока. Вихід стандартних відсадків сягає в середньому 140 тис.шт./га при схемі розміщення маточних кущів у маточнику 1,5 х 0,3 м.

В розсаднику забезпечує добрий вихід стандартних саджанців яблуні, особливо методом окулірування.

Приживання дерев у саду добре, ріст їх типово карликовий, висота 7- річних дерев 2,8 м, об’єм крони – 4,8 м ³, 1 м ² листової поверхні на цій підщепі забезпечує урожай 1,4 кг плодів. Коренева система дерев на цій підщепі розміщена досить рівномірно у всіх грунтових горизонтах до глибини 1 м. Кореневої порослі утворює мало – 1-2 відприски біля дерева.

На цій підщепі основні сорти яблуні формують високоякісні плоди, великі, добре забарвлені.

ММ 106. Ця підщепа вважається напівкарликовою, проте в останні роки у більшості областей України проявляє себе як середньоросла. Одержана в Англії шляхом схрещування сорту Північний розвідник (Nothern Spy) з клоновою підщепою М 1. В Україні добре вивчена в маточниках, розсадниках і садах. З кожним роком набуває все більшого поширення.

Маточні кущі відростають весною значно пізніше інших форм, період відростання розтягнутий. Кущі високі, пірамідальні, злегка розкидисті. Відсадки добре розвинені, частина з них переростає, має незначну зігнутість, колір кори червоно-каштановий з сильною опушеністю. Характерною морфологічною ознакою є сильна облистненість пагонів, листова пластинка велика, з інтенсивним відблиском. Висота – в середньому 88,3 см, діаметр умовної кореневої шийки – 12,5 мм, бічне галуження досить слабке і становить 1,1 бала.

Визрівання пагонів на період відокремлення їх становить в середньому 4,0 бали. Форма ММ.106 добре розмножується вегетативно, укорінення складає 3,6 бала, довжина кореневої системи – 9,5 см, період укорінення – 31,8 дня. Підщепа входить в групу форм, що легко вкорінюються.

Коренева система мичкувата, добре розгалужена, але значна частина коренів має первинну будову. Корені витримують зниження температури до – 11 ⁰ С. За вмістом антоціанів та халконів ця підщепа відноситься до слабозимостійких форм. Посухостійкість цієї підщепи невисока. Вихід стандартних відсадків при схемі садіння маточних кущів 1,5 х 0,3 м, в середньому складає 120,7 тис.шт./га. У розсаднику забезпечує високий вихід стандартних саджанців основних сортів яблуні. Саджанці на цій підщепі добре вдаються як при окуліруванні, так і при зимовому щепленні. Приживання дерев у саду високе. Вони відрізняються досить посиленим ростом, вирівняні.

У пору промислового плодоношення дерева вступають на 4-6-й рік після посадки в сад. Семирічні дерева мають висоту трохи більше 4 м, об’єм крони – 11 м ³, 1 м ² листової поверхні забезпечує 1,51 кг плодів. Підщепа утворює незначну кількість кореневої порослі – 1-2 шт./дерево.

Форма ММ.106 добре сумісна з сортами яблуні і має високу потенціальну врожайність. Коренева система розміщена в основному у верхніх горизонтах, але частина коренів проникає і в більш глибокі. Постійної опори дерева не потребують.

54-118. Напівкарликова червонолиста підщепа. Одержана на кафедрі плодівництва Плодоовочевого інституту ім. І.В. Мічуріна від схрещування парадизки Будаговського, щепленої на М 3 із зимостійким гібридом № 13-14.

В Україні вивчена в маточниках, розсадниках і садах, описана і рекомендована автором, зараз набуває поширення від східних до західних областей України. Надходять числені підтвердження про цінність цієї підщепи з нових регіонів нашої країни. Вона вивчається у багатьох зарубіжних країнах, схвалена вченими США. У маточнику відростає досить рано. Маточний кущ високий, прямостоячий, майже циліндричної форми, з середньою або великою кількістю відсадків. Пагони мають слабку зігнутість, середнє потовщення. Забарвлення кори чорно-каштанове, міжвузля мають середню довжину. Характерною морфологічною ознакою підщепи 54-118 є великий, майже прямий кут відходження листків від пагона. Середня висота в маточнику – 86,9 см, діаметр умовної кореневої шийки – 9,3 мм, бічне галуження незначне – 1,4 бала. Визрівання пагонів на період відокремлення щорічно становить 5,0 балів.

Підщепа добре розмножується в маточнику, дає міцну, добре розгалужену кореневу систему. Період укорінення в середньому за багаторічними даними становить 24,4 дня, укорінення 3,4 бала, довжина коренів 7,4 см. Ця форма входить у групу підщеп, що дуже легко вкорінюються. Коренева система підщепи 54-118 мичкувата, досить добре розгалужена, міцна, розміщується в поверхневих горизонтах грунту, відноситься до високозимостійких форм, витримує до – 16 ⁰ С. Дерева на цій формі добре закріпляються в грунті і опори не потребують. Цінною властивістю цієї підщепи є її підвищена посухостійкість. Вихід стандартних відсадків при схемі розміщення маточних кущів 1,5 х 0,3 м становить 90-100 тис.шт./га. У розсаднику забезпечує високий вихід стандартних саджанців основних сортів яблуні, краще вдаються саджанці при застосуванні окулірування. Приживання дерев у саду добре, в перші роки вони відзначаються посиленим ростом, вирівняністю. В пору промислового плодоношення дерева на цій підщепі вступають на 3-4-й рік після посадки. Семирічні дерева досягають висоти в середньому 3,7 м, об’єм крони – 7,1 м ³, 1 м ² листової поверхні забезпечує 1,3 кг плодів. Порослі в саду підщепа 54-118 утворює небагато – 1-3 штуки на дерево. Коренева система в саду розміщена в горизонтах 0-60 см, проникає на глибину більше 1 м, розподіляється рівномірніше, ніж у інших напівкарликових підщеп. Підщепа сумісна з основними сортами яблуні.

М 7 (дусен 7). Напівкарликова підщепа, мала велике поширення в США та окремих країнах Західної Європи. В нашій країні вивчена в маточниках, розсадниках, садах. Маточний кущ циліндричний, прямостоячий з середньою кількістю відсадків, висота яких в середньому 84,0 см, діаметр умовної кореневої шийки – 7,6 мм. Пагони форми М 7 майже не дають бічного галуження, воно не перевищує 1,0 бала. Визрівання деревини на період відокремлення становить 4,8 бала. Підщепи задовільно розмножуються в маточнику, укорінюються в середньому за 36,8 дня і входить до групи з середньою здатністю до вкорінення. Укорінення становить 2,7 бала, довжина кореневої системи – 5,4 см. Коренева система витримує зниження температури в грунті до –9-10 ⁰С. за вмістом антоціанів і халконів ця форма віднесена до групи середньозимостійких підщеп. Вихід стандартних відсадків у маточнику досягає 100 тис.шт./га. У саду підщепа продуктивна, але поступається напівкарликовим підщепам 54-118, 1-48-41, ММ 106 та деяким середньорослим формам.

ММ 102. Напівкарликова підщепа, добре вивчена в південних районах І.П. Бережним (1973), А.М. Татариновим (1980). В умовах Центральної України підщепа вивчена в маточниках, розсадниках, садах авторами і підтверджує високу оцінку, яку їй дали названі вчені.

Маточні кущі середньорослі або високі, пірамідальні з великою кількістю відсадків, висота яких в середньому 75,9 см, діаметр умовної кореневої шийки – 8,4 см, бічне галуження не перевищує 1,2 бала. Пагони визрівають на 4,7 бала. Укорінення добре і складає 3,9 бала, переростків майже немає, довжина кореневої системи 8,4 см, період укорінення – 33,2 дня, згідно з класифікацією ця підщепа входить до групи, що легко вкорінюються. За вмістом халконів та антоціанів має середню зимостійкість, але вищу від підщепи ММ.106.

Вихід стандартних відсадків у маточнику середній – близько 120 тис.шт./га. У розсаднику показує добрі результати як при окуліруванні, так і при зимовому щепленні. Вихід стандартних саджанців сорту Джонатан становить 50,4 тис.шт./га. Приживання дерев у саду добре, в пору промислового плодоношення вступає на 3-4-й рік, раніше, ніж на інших напівкарликових підщепах.

На ММ.102 дерева усіх сортів яблуні ростуть меншими, ніж на напівкарликових підщепах ММ.106, 54-118, 1-48-41 і займають проміжне положення між карликовими і напівкарликовими підщепами. Висота 7-річних дерев сягає 3,7- 4 м, об’єм крони – 7,2 м ³, 1 м ² листової поверхні забезпечує врожай 1,64 кг. Це найвища потенційна продуктивність з-поміж вивчених напівкарликових підщеп. Коренева система форми ММ.102 в саду розміщується на глибині до 1 м, більш рівномірно, ніж у інших напівкарликів. Закріплення дерев у грунті добре, опори в саду не потребують. Коренева поросль майже не утворюється. Підщепа ММ.102 більш посухостійка, ніж ММ.106, і може бути використана там, де немає зрошення садів.

57-545. Напівкарликова підщепа, виділена серед сіянців, отриманих від схрещування ПБ з гібридом № 13-14.

Маточний кущ середній або високий, пірамідально-кущоподібний із середньою кількістю пагонів. Відсадки тонкі, укорінюються добре, розгалужень мало. Слабкий ріст пагонів і нерівномірний підхід до окулірування знижує вихід саджанців у розсаднику. Підщепа добре сумісна з вивченими сортами. Зимостійкість висока, коренева система витримує зниження температури в ґрунті до -15…-16 ⁰ С. Деревина міцна, коренева система дуже мичкувата, дерева постійної опори не потребують. Стійкість до хвороб і шкідників середня.

Класифікація клонових підщеп яблуні за зимостійкістю

Ступінь зимо-стійкості, ^0 С	Вміст анто-ціанів, мл/см г^-1	Підщепа
Низька, 3-7	6,1	М 4, М 6, М 8, Д 471, Дусен Марголіна, парадизка китайка, Р 22, Е 63
Слабка, 8-11	8,9	М 1, М 9, ММ 106, ММ 110, ММ 111, Д 70-281, А 2, Р 1, Д 70-49, Д 70-61, 2-4п, 64-143-11
Середня, 12-19	15,4	М 7, М 11, М 26, М 27, ММ 102, ММ 103, ММ 104, ММ 105, ММ 112, ММ 115, Д 70-343, Д 70-382, Д 66-14, Д 1161, 1-48-46, БЯ, 19-24, Е 25, Е 26, Е 56, К 1/9, К 1/10, К 2/5, К 2/7, К 5/34, К 6/42, Д 70-191, 69-28-18,17-7-22, 71-3-62, 71-3-130, 71-3-150, 71-3-195, 3-17-38, 64-194, 62-223, 62-14, 60-165, 62-272, 69-28-11, БЗ 104-39, БЗ 104-14, БЗ 104-51, ПБ 5, 3-1, БЗ 106-8, БЗ 104-8, БЗ 106-7, БЗ 106-13, БЗ 104-5, ЧЛ 176, ЧЛ 96, ЧЛ 187, ЧЛ 149, 5-25-3, 4-13
Висока, понад 20	>31,6	Д 69-135, Д 70-52, Д 70-456, Д 70-362, Д 393, Д 66-59, Д 1071, Д 70-470, Д 70-481, 57-490, 57-195, 57-233, 62-396, ПБ, 54-118, М 2, М 3, М 5, М 10, М 25, ММ 109, 57-257, 1-48-2, 1-51-5, 1-6-5, 3-27-5, 54-83, 1-48-41, ЛА 2, Т 273, Е 6, Е 15, Е 19, Е 34, Е 37, Е 44, К 2/4, К 2/9, К 9/17, 65-138, 60-157, 70-20-21, 71-3-88, 70-20-4, 69-21-5, 69-4-450, 67-5-32, 57-476, 60-160, 62-2-30, сіянці Антонівки звичайної

Класифікація клонових підщеп яблуні за силою росту

Розмір за відношенням до сильнорослих дерев, %	Сила росту дерев	Приблизна висота дерева, см	Підщепа
20	Дуже карликові	До 200	57-195, М 27
25-30	Карликові	200-300	М 9, В 9 (ПБ), 62-396, М 8
50	Напівкарликові	300-400	М 26, ММ 102, ММ 106, 54-118
65	Середньорослі	400-500	М 2, М 3, М 4, 57-490, 57-233, 1-48-46
100	Сильнорослі	500-700	М 1, М 6, М 11, М 13, А 2, ММ 109
100-140	Дуже сильнорослі	> 700	М 16, М 25, сіянцеві підщепи

Урожайність семирічних дерев яблуні на різних формах клонових підщеп

Підщепи	Слава переможцям			Ренет Симиренка			Мліївська красуня
	Середня, ц/га	Сумарна, ц/га	Питома, кг/1 см ^2	Середня, ц/га	Сумарна, ц/га	Питома, кг/1 см ^2	Середня, ц/га	Сумарна, ц/га	Питома, кг/1 см ^2
ГРУПА КАРЛИКОВИХ ПІДЩЕП
Д 70-382	32,8	131,2	3,5	36,4	145,8	4,2	57,7	230,7	4,9
Д 70-343	17,9	71,8	1,6	21,6	86,2	2,6	33,7	134,9	1,6
М 26	55,8	233,0	1,8	91,2	364,9	5,4	104,9	419,8	5,4
М 9	143,7	547,8	4,8	242,1	969,4	9,8	138,9	555,7	4,8
ПБ	97,5	390,1	4,1	148,8	595,3	7,3	101,2	404,7	4,0
62-396	162,7	650,9	6,0	282,3	1129,1	12,7	128,9	515,6	7,2
ГРУПА НАПІВКАРЛИКОВИХ ПІДЩЕП
ММ 106	174,0	696,0	5,0	201,4	805,5	5,7	93,6	374,5	4,3
54-118	153,6	614,5	4,8	197,3	789,2	6,8	55,9	223,5	2,8
1-48-41	145,3	581,0	4,7	176,3	705,5	5,3	60,1	240,6	2,4
ММ 102	100,0	401,0	4,3	187,6	750,3	5,9	56,0	224,0	2,9
ГРУПА СЕРЕДНЬОРОСЛИХ ПІДЩЕП
М 3	85,6	342,3	4,4	123,1	492,5	4,1	14,5	58,2	1,1
ММ 103	61,5	246,2	3,3	159,6	638,6	6,7	10,5	41,9	1,1
ММ 104	125,0	500,1	5,7	177,8	710,9	5,5	57,0	227,9	3,1
ММ 105	82,8	331,1	4,5	166,1	664,4	4,6	64,4	256,9	3,5
ММ 111	137,4	549,5	5,5	219,7	879,0	5,1	70,8	283,4	3,5
ММ 112	107,7	431,0	5,4	209,8	839,1	5,5	63,2	252,9	3,5
ДМ	126,7	507,0	6,6	211,0	844,1	6,5	74,1	296,2	3,7
1-48-46	127,0	507,9	5,8	229,9	919,7	7,3	94,4	377,7	4,5
57-490	113,9	455,5	4,7	205,7	822,9	4,9	56,7	226,6	3,1
57-233	91,0	363,9	4,1	205,0	820,0	5,6	35,7	142,7	2,1
М 4	80,5	322,0	4,2	178,5	713,9	6,6	19,7	79,0	-
ГРУПА СИЛЬНОРОСЛИХ ПІДЩЕП
А 2	64,4	257,6	3,5	103,4	413,4	4,7	15,2	60,6	1,7
М 1	49,9	199,7	3,5	142,1	568,4	8,1	12,4	49,6	1,1
М 6	45,4	181,6	3,2	74,7	298,7	3,9	-	-	-
ММ 106	79,3	317,3	4,5	100,2	400,8	7,2	10,8	43,3	1,0
Сіянці Антонівки	63,8	255,1	3,5	85,9	343,8	3,9	7,6	30,5	0,7