4.1 Аналіз умов праці лабораторії

Приміщення, використовуване під лабораторію, знаходиться на 1 поверсі молокопереробного цеху, та має розміри 6,5Х4,5Х2.5 м. Дане приміщення, виходячи з норм на окремі робочі місця, відповідає ДНАОП 0.00-1.31-99. Норма площі на одну людину становить 6 м2. Необхідна мінімальна площа приміщення (на 3 людини) становить 18 м2, що при загальній площі 29 м2 задовольняє вимогам. Обсяг приміщення на одну людину має бути не менше 19.5 м3. Для даної кількості працюючих обсяг повинен бути не менше 57,5 м3, що задовольняє вимогам.

Для узгодження роботи обладнання з психологічними і фізіологічними особливостями людини виробнича діяльність розглядається в системі «людина-машина-середовище». У нашому випадку в якості людини розуміється лаборант, машини –лабораторні прилади, які використовуються в ході досліджень молока, середовища - лабораторія. Основна мета дослідження системи «Л-М-С» - оцінка стану працівника, яке зазнає шкідливим впливам в ході роботи з даними приладами.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 в даній системі «Л-М-С» можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

а) фізичні;

б) хімічні;

в) біологічні;

г) психофізіологічні.

У розглянутому приміщенні мають місце шкідливі і небезпечні фактори першої, другої та четвертої групи.

4.2 Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

Підвищений рівень шуму, згідно з ГОСТ 12.1.003-83, джерелами якого є центрифуга і велике устаткування цеху. Вплив шуму на організм людини призводить до зниження гостроти зору, зорової адаптації, порушує сприйняття зорової інформації і знижує продуктивність праці на 30-60%. Фактична сумарний рівень шуму в даній лабораторії становить 80 дБ, тому що в приміщенні працюють:лабораторна центрифуга, мішалка молока, холодильники, сепаратори.

Підвищена температура зовнішнього середовища, виникає в результаті одночасної роботи заводської техніки та освітлювальних установок, які значну частину споживаної електроенергії перетворять в теплову. Вплив цього фактора на організм людини призводить до зайвих витрат енергії на нормалізацію теплового балансу, наслідком чого є відчуття дискомфорту і зниження працездатності. Влітку 34 ° С, і 25 ° С взимку.

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через людину. Це може призвести до електроударів, дія яких на організм людини ділиться на біологічне (подразнення і збудження нервових і м'язових тканин) і механічне (розриви шкірного покриву, вивихи), як вторинне вплив струму.

Недостатня освітленість робочої зони, причиною якої можуть бути широкий діапазон зміни і мінливість природного світла, неправильний вибір засобів штучного освітлення та їх розташування, неправильне використання відбитого світла. Цей фактор викликає стомлення очей, зниження працездатності, може призвести до патологічного погіршення зору людини. Освітленість робочої поверхні в лабораторії складає 330 лк.

Відсутність або нестача природного світла, причиною якого можуть стати наступні джерела: площа і орієнтація вікон, ступінь чистоти скла вікон, фарбування стін і підлоги приміщення. Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Крім того, природне освітлення має і психологічну дію, створюючи для працюючих відчуття безпосереднього зв'язку з оточенням. Коефіцієнт природного освітлення в лабораторії становить 26%.

Психофізіологічні шкідливі фактори. Джерелами психофізіологічного чинника є нераціональна організація робочого місця, напруженість праці.

Всі ці фактори сприяють зміні у людини функціонального стану центральної нервової системи, нервово-м'язового апарату рук (при роботі з клавіатурою введення інформації):

• розумове перенапруження;

• перенапруження зорових аналізаторів;

• монотонність праці;

• емоційні перевантаження;

• статичні перевантаження.