2. Група проблем, що виникають у взаємовідносинах менеджерів виявилася актуальною для 32,8 % від загальної кількості респондентів.

Серед проблем, з якими респонденти стикаються в процесі взаємодії з підлег­лими та компаньйонами, були названі такі:

а) спілкування з компаньйонами («Існують проблеми непорозуміння з компа­ньйонами») — 1,4;

б) робота з друзями («Нерозуміння дистанції між менеджером і підлеглими (якщо це знайомі або друзі)»; «Внутрішнє несприйняття фахового зростання їх товариша») - 1,4 %;

в) відсутність довіри у фінансових справах («Важко працювати, коли нема довіри у фінансових справах») — 1,4 %;

г) непорядне ставлення підлеглих до менеджера («обдурювання»; «інтриги»; «хамство, безпардонність»; «схильність деяких співробітників до крадіжок інте­лектуальної власності») — 11,4%;

д) необхідність підстроюватися під ситуацію («Важко залишатися завжди са­мим собою») — 1,4 %.

До проблем другої групи, з якими респонденти стикаються при вирішенні пи­тань з керівниками більш високого рівня, були віднесені:

а) взаємовідносини з керівником («Пошук порозуміння з керівником фірми»; «Непорядне ставлення шефа до підлеглих»; «Конфлікт інтересів») — 5,6 %;

б) взаємовідносини з друзями керівника («Друзі шефа вважають, що нехтуван­ня заради них певними правилами має бути нормою») — 1,4 %;

в) взаємовідносини з родичами керівника («Важко пояснити дружині шефа, що вона мені не шеф»; «Директор не зважає на непрофесіоналізм і помилки спів­робітників, які є його родичами») — 4,3 %;

г) розбіжності у ставленні керівника до працівників жіночої та чоловічої статі («Зневажливе ставлення керівника до працюючих жінок»; «Шеф категорично проти приймання па роботу жінок, які мають маленьких дітей») — 2,8 %.

3. Група власне етико-психологічних проблем виявилася актуальною для 10,0 % від загальної кількості респондентів.

Серед проблем, з якими респонденти стикаються в процесі взаємодії з підлег­лими та компаньйонами, були названі:

а) необхідність дотримуватися своїх зобов'язані) («Дуже важко виконувати свої зобов'язання, у тому числі стосовно своїх працівників») — 2,8 %;

б) ускладнення через відсутність усталених етичних кодексів («Відсутність у державі будь-яких стичних норм. Найдорожче — гроші, найдешевше — люди­на») - 1,4 %;

в) законодавчі та фінансові обмеження щодо підвищення рівня заробітної пла­ти («Неможливість збільшити розмір заробітної плати працівників») — 1,4 %;

г) Несумлінне ставлення деяких працівників до своїх трудових обов'язків («Важко пояснювати людям, що гроші потрібно заробляти, а не одержувати зате, що «я ходжу па роботу») — 1,4 %.

До групи етико-психологічних проблем, з якими респонденти стикаються при вирішенні питань з керівниками більш високого рівня, були віднесені випадки ха­барництва («Дача хабара»; «Необхідність робити подарунки») — 2,8 %.

Нагадаємо, ідо процес формування клієнтом запиту під час психолого-організаційного консультування відбувається у три етапи:

1 етап — усвідомлення проблеми;

2 етап — усвідомлення необхідності звернутися по психологічну допомогу;

3 етап —- власне запит.

Таблиця 4.2. Розподіл респондентів за рівнем усвідомлення психолого-управлінських проблем в організації

Рівень усвідомлення проблеми	Кількість відповідей
Назвали психолого-управлінську проблему	52,8 %
Назвали проблему, яка не належить до компетенції психолога	4,8 %
Дали відповідь «важко відповісти»	1,4 %
Не дали відповіді	41,0 %

На жаль, жодного клієнта, який би знаходився на 2-му або 3-му етапі формуван­ня запиту, у дослідженні виявлено не було. Усвідомлювали психолого-управлінські проблеми, які заважають ефективному функціонуванню організації, трохи більше половини респондентів (52,8 %); близько 4,8 % назвали проблеми, які не відно­сяться до компетенції психолога; інші ж респонденти або вагалися (1,4 %), або зов­сім не змогли дати відповідь (41,0 %).

На основі проведеного дослідження можна зробити попередні висновки.

1. Демократизація політичних процесів в Україні, її входження у світовий еко­номічний простір зумовлюють необхідність опанування менеджерами професійною етикою, зокрема універсальними етичними нормами і міжнародними стандартами професійної стики.

2. Етико-психологічна підготовка сучасних українських менеджерів у більшості випадків виражена недостатньо, що обумовлено низкою об'єктивних і суб'єктивних причин. Це свідчить про необхідність проведення спеціальної підготовчої роботи серед менеджерів, спрямованої па усвідомлення ними необхідності звертатися у разі виникнення етико-психологічних проблем до фахівця з організаційної психо­логії і спонукання їх до здійснення власне запитів.

3. Консультування з проблеми формування професійної етики менеджерів є ак­туальним завданням сучасної української організаційної психології, вирішення яко­го вимагає цілеспрямованої підготовки практичних психологів, що має включати:

• ознайомлення з особливостями співпраці психолога з менеджером (керів­ником) організації, зокрема у ситуаціях, коли останній виступає і як за­мовник, і як клієнт;

• підготовку до участі в розробці нормативно-етичних засад діяльності ме­неджерів з мстою запобігання виникненню етико-психологічних проблем у керованому ним підрозділі організації;

• опанування методиками для діагностики рівня розвитку етичної складової професійної культури менеджера;

• опанування тренінговими програмами, впровадження яких сприяло б ста­новленню професійної етики менеджерів;

• засвоєння етичних засад здійснення консультування в організаціях |9|. Таким чином, в цілому можна зробити висновок про те, що па сьогодні, з од­ного боку, актуальною є проблема формування професійної етики менеджерів ор­ганізацій, а з іншого — проблема аналізу змістовної, діагностичної та корекційно-розвивальної складових діяльності організаційних психологів з цієї проблеми. Про останні дві складові йтиметься у наступних двох підрозділах.