Лекція № Тема: Робота режисера над телепрограмою в підготовчий період. План

1. Введення.

2. Робота над літературним сценарієм.

3. Відбір фактів, документів.

4. Вибір місць для зйомки.

5. Робота з творчою групою.

6. Заключення.

Режисер повинен не займатися всім: «від слона до балалайки», а сконцентруватись на тім, що найменше звісно, треба знайти факти, що увійдуть в фільм, щоб режисерові стало ясно про що він буде знімати. В підготовчий період треба визначитись хто в фільмі знімається? Які документи будуть використані в фільмі. Яке зображення буде на екрані. Які завдання дати художнику, оператору, звукорежисеру. В цей період треба визначитись з місцями зйомок. Треба знати «де і як знімати».

Коли зроблена режисерська експлікація починається робота з художником. Вони разом шукають образ програми, який буде втілений в декорації. Робота з ведучим оператором. Це пошук пластичного рішення програми. Це композиції кадрів, це світло, це кольор, це ракурс тощо. Робота зі звукорежисером. Протягом всієї передачі будуть різні епізоди як по темпу так і по ритму.

Режисер повинен дати звукорежисеру характер музики. Шумів, роз’яснити де буде проходити дія в студії, буде зворотній зв’язок з глядачем чи ні; для того, щоб звукорежисер розробив партитуру, звук.

Лекція № Тема: Монтаж і композиційна побудова телепередачи. План

1. Введення.

2. Відбір подій,фактів.

3. Робота режисера над сценарієм.

4. Композиція телепрограми.

5. Заключення.

Вже на перших підготовчих етапах роботи, режисеру приходиться стовкуватись з багатьма фактами, подіями, реального життя – з великою масою сирого матеріалу – він вибирає необхідні фрагменти і епізоди. Як же навчитися безпомилково відбирати потрібне із свого матеріалу? Режисер постійно повинен задавати собі питання: чому, для чого, про що будуть казати ці кадри? Чому именно вони? А немає більш яркого образного рішення?

Монтажну композицію треба створювати ще до зйомок. Режисер повинен враховувати особистості глядацького сприймання. Він своїми кадрами грамотно задає питання і відповідає на них. Режисере зобов’язаний донести зміст свого твору до глядача. Відсікати лишні кадри, лишні епізоди, які не працюють на задум. Він повинен додержуватися тривалості кадру на екрані. Щоб кадр був недовгим і не коротким, щоб глядач міг його роздивитись.

Лекція № Тема: Монтаж як елемент авторського задуму. План

1. Введення.

2. Тематичний монтаж.

3. Рефрен у монтажі.

4. Аналітичний монтаж.

5. Монтаж за мисленням.

6. Кліповий монтаж.

7. Ритмічний монтаж.

8. Заключення.

Основним способом розповіді екранного твору був і зостається монтаж. А значить всі останні елементи зображеного повинні бути підпорядковані монтажному рішенню твору, яке в свою чергу є спосіб втілення авторському задуму на екрані. Типи монтажу:

Тематичний монтаж це прийом яким змонтовані кадри (4-5) і з’єднані однією темою.

Рефрен у монтажі це повтор. О Пушкін двічі повторював в казці про царя Султана: «Ветер по морю гуляет,

И кораблик подгоняет,

Он бежит себе в волнах

на поднятих парусах.»

В фільмі Гриффіта «Нетерпімость» між епізодами із різних епох вставляється один і той же кадр: Жінка гойдає колиску. Цей кадр супроводжується словами: «Ныне, как и прежде, колыбель безостановочно качается, принося одни и те же человеческие страсти, радости и горести».

Аналітичний монтаж – це прийом послідовного показу кадрів які мають деталі, чи їх (деталей) елементи, будь якої сцени (без показу її (сцени) загальним планом в одному кадрі, або дію таким чином, щоб у глядача склалось враження, що він бачив цю сцену цільною.

Монтаж за мисленням – це прийом має на увазі створення режисером з складного сполучення пластичних образів і за кадрового викладання своєрідного «тексту», а точніше «контексту» екранного оповідання.

Кліповий монтаж, це скоріше не прийом, а стиль, манера екранної мови. При кліповому монтажі слід виконувати два принципи:

а) збереження напрямку руху в кадрі;

б) на зміні у кожному слідуючому кадрі – або головного об’єкту зйомки, або костюмів, або ракурсів, або крупності планів.

Такий монтаж ні які правила не забороняють, так як об’єкти зйомки сусідніх кадрів різні.

Ритмічний монтаж розглядається як час зміни планів, як чергування стиків кадрів, як в музиці чергуються довгі та короткі долі, з появлення в кіно звуку – ритмічний монтаж зображення без врахування звукового супроводження став просто неможливим.