Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КР ЗпП.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
141.31 Кб
Скачать

7.5 Економічне обґрунтування проекту влаштування територій сівозмін.

В процесі розробки проекту влаштування території сівозмін можливі різні варіанти проектних рішень. При економічній оцінці варіантів враховують ряд факторів, до яких відносяться:

  1. Оцінка проекту по розмірах сторін, формі полів і їх окремо оброблюваних

ділянок.

  1. Оцінка розміщення полів і робочих ділянок по відношенню до схилів.

  2. Оцінка розміщення полів по складу ґрунтів і рівновеликості площ.

  3. Оцінка розміщення полезахисних лісосмуг.

По розмірах сторін, формі полів і їх окремо оброблюваних ділянок варіанти оцінюються в залежності від умов використання машин, так як втрати на їх холості проїзди і повороти з зменшенням довжини гону збільшуються. Ці втрати виражають у відсотках до загального об'єму виконаних на полі робіт або у вартісному вираженні.

Розміщення полів і робочих ділянок по відношенню до схилів аналізується по робочих похилах і їх впливу на продуктивність машин. Ця оцінка проводиться на території землекористування, де добре виражений рельєф.

Економічну оцінку розміщення полів по складу грунтів і рівновеликості площ виконують по можливому виходу валової продукції в грошовому вираженні. При проектуванні полів відхилення в сторону збільшення площі зручні для полів з гіршими грунтами, а в сторону зменшення - з кращими грунтами. Відхилення в рівновеликості полів довелося допустити, щоб не робити дрібних дорізок до цих полів.

Розміщення полів сівозмін нерозривно пов'язане з іншими елементами влаштування території (захисними лісосмугами, польовими шляхами та ін.). Аналіз відхилень в площах полів приведений в таблиці на графічній частині проекту.

8. Устрій території природних

КОРМОВИХ УГІДЬ

8.1 Устрій території пасовищ

В створенні стійкої кормової бази і зменшенні затрат на виробництво продукції від тваринництва, велике значення має правильне влаштування території пасовищ.

Пасовище - це сільськогосподарське угіддя, яке використовується для випасання тварин.

Влаштування території пасовищ повинно забезпечувати відповідність якості травостою і площі, відведеної під пасовище, біологічним особливостям різних видів і вікових груп тварин, рівномірне постачання окремих гуртів зеленою масою на протязі всього пасовищного періоду. Розміщення гуртових і отарних ділянок проектують після закріплення пасовищ за тваринами і виділення відповідної площі для худоби, яка знаходиться в особистій власності робочих і службовців сільськогосподарських підприємств. Гурти, отари, табуни формують по роду, віку, породах і продуктивності тварин з врахуванням організації праці на фермах, зональних особливостей і практики передових господарств.

В ВАТ “Мрія” площа пасовищ складає 36,1 га. Кількість пасовищезмін, які вводяться в господарстві, в значній мірі залежать від кількості випасних груп. Кількість випасних груп визначається діленням перспективного поголів'я на кількість голів в гурті (отарі, стаді).

За кожним гуртом закріплюють окрему ділянку пасовища. Для худоби, яка знаходиться в особистій власності виділяють окрему ділянку пасовища.

Літній табір проектують з метою створення кращих умов для цілодобового випасання тварин, їх відпочинку при найменших перегонах. Під табори відводять ділянки на підвищених, сухих, задовільних у відношенні інфекційних захворювань місцях. По можливості його розташовують в центрі гуртових ділянок, поблизу водних джерел або місця, де можна їх влаштувати.

Місце яке вибирається під табір повинно мати похил до 2° для стікання поверхневих вод. При суміжному розташуванні гуртових ділянок один табір влаштовують на декілька гуртів, що забезпечує економію коштів на його будівництво.

Для досягнення високої продуктивності тварин важливо не тільки забезпечити їх кормом, але і водою хорошої якості. Кількість і типи проектованих водних споруд залежать від розміщення літніх таборів, потреби в воді, вартості споруд і відстані перегону різних видів тварин.

Щоб не витоптувати травостій і посіви, гуртові ділянки і загони зв'язують з фермами, таборами і водними джерелами за допомогою скотопрогонів. їх проектують так, щоб забезпечити зручний і найкоротший зв'язок з пасовищами і полями сівозмін. Ширину скотопрогонів назначають в залежності від розмірів гуртів і частоти переміщення по них тварин:

  • для гуртів великої рогатої худоби 20...25 м;

  • для коней 15 м.

Допоміжні скотопрогони влаштовують шириною 8...12 м.

ЩО ми робили, як облаштовували, дороги, літні табори

8.2. Влаштування території сіножатей

Сіножаті - це природне угіддя, яке використовується для вирощування трави на корм тваринам.

Сіножатопасовищезміна - це система заходів, направлених на поліпшення сіножатей, регулювання строків косіння, які поєднані з випасом тварин.

Площа сіножатей визначається виходячи з потреби поголів'я в грубих кормах. При встановленні кількості сіножатопасовищезмін намічають схеми їх ротації і розміщення їх на території. Загальна площа сіножатей в господарстві складає 305,1 га. Для вивезення сіна з сіножатей проектуємо польові шляхи.

ЩО ми робили, як облаштовували, дороги, літні табори