3.3 Обґрунтування прийнятих розв’язок підходів у вузлах

Розрізнюють розв’язки в одному та в різних рівнях. Розв’язки у одному рівні проектуються за допомогою колійних постів або постів-шлюзів (з колійним розвитком або без нього). Розв’язки колій у різних рівнях – колієпроводи – застосовують у більшості крупних вузлів у пунктах перетину залізничних ліній. Розрізняють такі розв’язки за родом руху, на багатоколійних лініях у пунктах зміни числа головних колій, у місцях перетину або примикання ліній без спеціалізації колій для вантажного і пасажирського руху. Розв’язки по лініях застосовуються у разі перетину одноколійної і двоколійної лінії з незначними обсягами руху. Розв’язки по роду руху споруджуються при наявності у вузлі спеціалізованих станцій (сортувальних, пасажирських і вантажних).

При проектуванні розв’язок у курсовому проекті необхідно користуватись розрахованим завантаженням точок перетину маршрутів. З попереднього пункту виходить, що завантаження усіх точок перетину є меншим за половину розрахункового періоду (1440 / 2 = 720 хв.), тому належить розв’язувати маршрути у одному рівні. Але, виходячи з умов забезпечення безпеки руху поїздів і наявності в кожному з вузлів спеціалізованих станцій (пасажирської і сортувальної), приймаються в усіх точках перетинів обох вузлів розв’язки у різних рівнях за допомогою колієпроводів. Крім того, застосування розв’язок у різних рівнях дозволяє підвищити пропускну спроможність залізничних ліній. Плани вузлів у масштабі 1:20000 наведені у додатку А (з послідовним розташуванням станцій) і у додатку Б (кільцевого типу).

4 Організація роботи вузлів та розрахунок їх показників

4.1 Організація роботи вузлів

Основними питаннями, які вирішуються при організації технологічної взаємодії різних видів транспорту у транспортних вузлах, є: розробка єдиних графіків виконання операцій з групами вагонів та составами на станціях і під’їзних коліях промислового транспорту; ув’язка єдиної технології з маршрутизацією перевезень, планами формування поїздів та суден, забезпечення ритмічності навантаження і вивантаження вантажів у часі та просторі; розробка узгоджених графіків руху на всій дорозі прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення. В області пасажирських перевезень важливу роль відіграє узгоджене і точне дотримання розкладів руху транспортних одиниць на різних видах транспорту.

Залізничний вузол є основним елементом транспортного вузла, працює за Єдиним технологічним процесом, який пов’язує між собою роботу всіх станцій вузла. При розробці такого технологічного процесу повинні дотримуватись вимоги комплексного розвитку окремих елементів вузла, висока безпека руху поїздів та особиста безпека користувачів послугами транспорту, умови екологічності та санітарно-гігієнічні вимоги щодо розташування станцій у межах міста і басейнів річок, планувально-архітектурні особливості міста.

Кожна зі станцій вузла працює за технологічним процесом роботи станції. Слідування поїздів у межах вузла і на підходах регулюється єдиним диспетчерським центром, контроль руху поїздів відбувається за допомогою засобів автоматики і телемеханіки. Пріоритетними у графіку руху є пасажирські і приміські поїзди.

У кожному з вузлів в межах міста запроектована пасажирська станція. Станція крізного типу забезпечує рух пасажирських поїздів без зміни напрямку руху. В обох вузлах через пасажирську станцію проходять вантажні поїзди. За добу станція обслуговує 86 пасажирських та 30 приміських поїздів. По прибуттю на пасажирську станцію з поїздами виконуються операції: посадка і висадка пасажирів, вантаження багажу і пошти, екіпірування і ін. Пасажири користуються послугами міського транспорту для під’їзду та виїзду зі станції. При проходженні через станцію вантажних поїздів (у вузлі трикутникового типу) пред’являються підвищені вимоги безпеки руху та обслуговування пасажирів.

Кінцеві пасажирські (30 составів) і приміські поїзди (30 составів) подаються на пасажирську технічну станцію. Рух пасажирських і приміських составів здійснюється по окремій парі з’єднувальних колій, сама станція винесена на окрему площадку з боку підходів А і В. По прибуттю на ПТС з составами виконуються наступні операції: состав проходить через МЕЛ, у парку приймання (грубого очищення) – попереднє прибирання составів, подавання составів на РЕД або вагонів у вагонне депо, переформування составів з додатком у разі необхідності резервних вагонів. Також на ПТС відстоюються приміські состави на спеціально виділеній групі колій – парк відстою, де з ними виконуються операції по прибиранню вагонів, ремонту окремих вузлів.

У вузлі мається крупний промисловий район. Для його обслуговування проектується вантажна станція. Для обслуговування вантажної станції у вузлі організований передавальний рух з добовим вагонопотоком 9 передавальних поїздів, у яких прибувають 270 вагонів. На ній розташований ВР тупикового типу, на ньому обслуговуються 81 вагон. Підвіз, вивіз з вантажної станції з міста та до нього здійснюється автомобільним транспортом. Існує необхідність узгодження графіку його роботи та роботи станції. Рух передавальних поїздів у вузлі ув’язаний з рухом організованих поїздів інших категорій.

Сортувальна станція з послідовним розташуванням парків і з гіркою великої потужності обслуговує за добу 80 транзитних без переробки та 85 з переробкою составів. Послідовне розташування парків створює умови для поточної обробки вагонів та обумовлює високу переробну спроможність станції.

Розташування пристроїв та споруд на станціях задовольняє умовам безпеки руху і маневрових пересувань у межах станцій, для проходження працівників до робочих місць на станціях встановлені спеціальні службові маршрути.