9. Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення

Продуктивність вантажного вагону - кількість роботи (т-км нетто), яка приходиться в середньому за добу на вагон робочого парку. Вона визначається:

,

- експлуатаційні т-км;

П_Р – робочий парк вагонів.

Шляхи збільшення:

• розробка оптимальної схеми розподілу і подачі вагонів під завантаження від щільності вантажу;

• застосування раціональної схеми завантаження вагонів для кожного вантажу виходячи з його розмірів і властивостей;

• застосування комбінованого завантаження вагонів вантажами важкими і легкими;

• розміщення колісної техніки на зчепах платформ «ялинкою» чи з нахилом;

• поліпшення якості підготовки вантажу для транспортування відправником;

• установлення прогресивних технічних норм і розробка ефективності технічних умов завантаження вагонів стосовно кожного вантажу з урахуванням передового досвіду;

• контролювання правильності вказання в перевізних документах відправником маси вантажу і завантаження вагонів відповідно до встановлених норм і з урахуванням передового досвіду.

• Зменшення робочого парку вагонів;

• Оптимізація робочого парку;

• Зменшення обігу вагонів;

• Зменшення простоїв на станціях;

• Зменшення порожнього пробігу.

10. Умови перевезення масових вантажів маршрутами з місць навантаження. Показники маршрутизації.

Масові вантажі перевозяться маршрутами.

Маршрутом з місця навантаження називається состав поїзда встановленої маси або довжини, який сформований відповідно вимог ПТЕ та плану формування поїздів (ПФП) із вагонів, які завантажені одним або декількома відправниками на одній або декількох станціях прийому до перевезення на адресу одного або декількох одержувачів на одну або декілька станцій призначення, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.

Маршрути з місць навантаження вантажів по умовам організації діляться на 3 основні групи:

1. Відправницькі – навантажені одним вантажовідправником на станції навантаження однорідним вантажем на адресу одного одержувача та на одну станцію вивантаження, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.

2. Ступінчаті – навантажені різними вантажовідправниками на адресу одного вантажоодержувача.

3. Кільцеві – здійснюються постійними составами, які повертаються на ту ж саму станцію у порожньому або навантаженому стані.

За дальністю перевезення маршрути бувають:

• Сітьові (які перевозять вантаж в межах декількох залізниць);

• Місцеві (на одній залізниці).

Показники маршрутизації:

1. Рівень маршрутизації (визначається для вантажу і станції). Показує який відсоток вантажопотоку організований у відправницькі маршрути.

К_ван=

К_ст=

2. Середня маса нетто маршруту (для станції, дирекції, залізниці)

=, т

3. Середній состав маршруту

=, ваг

4. Середня дальність перевезення вантажів маршрутами

=, км

11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення

Місцевий вагон – вагон, з яким на станції виконуються вантажні операції.

За характером вантажних операцій розрізнюють 4 види місцевих вагонів:

• що прибули в навантаженому стані під вивантаження;

• що прибули в порожньому стані під навантаження;

• що проходять здвоєні вантажні операції;

• збірні вагони і вагони з контейнерами, що проходять вантажосортування.

Розрахунок середнього простою місцевого вагону вказує на те, який час у середньому на станції знаходиться один місцевий вагон :

T_ср^м = t_пр+t_ван.оп+t_від

де t_пр – час від прибуття до подачі під вантажні операції;

t_ван.оп – час під вантажними операціями;

t_від – час від закінчення вантажних операцій до відправлення.

Для зниження простою місцевих вагонів технологія їх обробки повинна передбачати :

• почасове планування навантаження за призначенням плану формування - в результаті скорочується простій вагонів під накопиченням;

• оптимізацію подач і прибирання вагонів, оптимізацію черговості подачі і прибирання вагонів для кожного вантажного пункту;

• раціональну послідовність, паралельність і тривалість операцій, що стосується до міжопераційних перерв і тривалість операцій;

• застосування сучасних методів праці, широке використання здвоєних вантажних операцій;

• механізація навантажувально-розвантажувальних операцій

• оптимізація технології роботи станції і вантажних пунктів, їх технічного оснащення і режиму роботи.