- •Тема 5. Організація роботи індивіда. Управління кар’єрою
- •5А. Вузлові питання
- •5Б. Навчальні цілі
- •5В. Рекомендації до опанування теми
- •5Г. Ілюстративний матеріал
- •Таблиця 5.1 критерії правильного проектування роботи
- •Методи проектування роботи в організації
- •Основні стратегії перепроектування роботи індивіда
- •Альтернативні розклади роботи
- •Мотиваційні характеристики роботи
- •Управління за цілями
- •Характеристика основних етапів кар’єри (за д. Гібсоном)
- •5Ґ. Контрольні запитання
- •5Д. Навчальні завдання для самостійної роботи
- •Тест для визначення мотиваційного потенціалу роботи
- •5Е. Проблемні питання для обговорення в групі
- •5Є. Тести
- •5Ж. Рекомендована література
5Е. Проблемні питання для обговорення в групі
Які з елементів організації роботи індивіда є більш, а які менш важливими? Чому?
За допомогою чого можна підвищувати мотиваційний потенціал роботи (МПР)?
У чому різниця між професійною та менеджерською (ієрархічною) кар’єрою?
5Є. Тести
І. Одиничний вибір. Укажіть одну правильну відповідь.
Управління за цілями (МВО) можна застосувати:
а) коли виконавці виявляють схильність до поведінки, орієнтованої на контроль;
б) коли виконавці виявляють схильність до поведінки, орієнтованої на результат;
в) в обох випадках;
г) немає правильної відповіді.
На етапі утвердження для індивіда першочерговим є задоволення таких потреб:
а) повага;
б) самоврівноваженість, заспокоєння;
в) безпека;
г) досягнення автономії.
Спрощення завдань передбачає:
а) поєднання професій та функцій;
б) переформулювання цілей та завдань шляхом розширення посадових інструкцій та функціональних обов’язків;
в) виконання серії робочих функцій, що складаються, як правило, з подібних операцій, які часто повторюються.
На етапі просування головним у діяльності індивіда є:
а) передавання робочого досвіду іншим людям;
б) опанування знань та навичок за фахом;
в) становлення як незалежного співробітника;
д) розвинення навичок та вмінь інших людей.
ІІ. Множинний вибір. Укажіть кілька правильних відповідей.
До основних стратегій проектування роботи індивіда слід віднести:
а) збагачення праці;
б) управління за цілями;
в) чергування завдань;
г) спрощення завдань;
ґ) стратегія диференціації;
д) стратегія фокусування;
е) збільшення завдань.
До елементів організації роботи індивіда належать:
а) цілі;
б) робоче місце;
в) пунктуальність працівника;
г) графік роботи;
ґ) повноваження;
д) винагороду та стимулювання.
ІІІ. Альтернативний вибір. Дайте правильну відповідь «так» чи «ні».
Проектування роботи — це:
а) складання календарної сітки для виконання певного проекту (ТАК/НІ);
б) визначення того, які знання та навички повинен мати кандидат на певну посаду (ТАК/НІ);
в) розподіл планів організації або процесів на окремі групи завдань з метою визначення функціональних обов’язків окремого працівника та забезпечення досягнення цілей організації (ТАК/НІ);
г) призначення проектної групи (ТАК/НІ).
Мотиваційний потенціал роботи залежить від:
а) заробітної платні (ТАК/НІ);
б) системи стимулювання, що діє на підприємстві (ТАК/НІ);
в) змісту роботи (ТАК/НІ);
г) внутрішньої мотивованості працівника до роботи (ТАК/НІ).
Вимогам СМАРТ відповідає така ціль:
а) стати лідером на ринку протягом 3-х років (ТАК/НІ);
б) віддати у відділ маркетингу макет анкети завтра до 5-ої години вечора (ТАК/НІ);
в) збільшення обсягу продажу компанії на 4% (ТАК/НІ);
г) підвищення кваліфікації протягом року (ТАК/НІ).
Для підвищення МПР може бути використана стратегія:
а) збагачення роботи (ТАК/НІ);
б) спрощення завдань (ТАК/НІ);
в) зміна системи заробітної плати (ТАК/НІ);
г) підвищення мотивації завдань (ТАК/НІ).
5Ж. Рекомендована література
Албастова П. Н. Технологии эффективного менеджмента: Учеб. пособие. — М.: ПРИОР, 1998. — 261 с.
Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 96 с.
Картанова Л. В., Никонова Т. В., Соломанидина Т. О. Поведение в организации: Учеб. пособие. — М.: Инфра-М, 1999. — 132 с.
Красовский Ю. Д. Управление поведением в фирме: эффекты и парадоксы. — М.: Дело, 1995. — 362 с.
Кунц Г., О’Доннел С.Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. В 2 т. — М., 1981. — 2 т.
Молл Е. Г. Менеджмент: организационное поведение. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 160 с.
Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.
Фалмер Р. Энциклопедия современного управления. В 5 т. — М., 1992. — 5 т.
Hunsaker P. L. Managing organizational behavior. — Addison-Wesley, 1986. — 715 p.
Porter L. W., Lowler E. E., Hochman J. R. Behavior in organizations. — New York: Mc Graw-Hill, 1975.
Robbins P. S. Organizational Behaviour: concepts, controversies, practices. — Prentice Hall, 1986.
Torrington D.Personnel management: a new approach. — Prentice-Hall, 1987. — 580 p.