- •Розрахунково графічна робота
- •1. Індикаторні ознаки рослинності
- •1.1 Фітоіндикаційні шкали та їх аналіз
- •1.2 Методи виявлення індикаторів
- •2. Екологічна оцінка індикаційних ознак
- •2.2 Індикація структури екосистем та екологічних факторів
- •3. Індикація кліматичних факторів
- •3.1 Ландшафтна індикація
- •3.2 Індикація грунтів
- •Додатки до розрахунків береза бородавчаста (береза повисла) Betula pendula
- •Насіннєві плодове дерево (яблуня)
- •Глід колючий (боярка, глід звичайний, глідина, глог, глоєна, глогинка, глодина, глояк) Crataegus oxycantha
- •Глуха кропива біла (біла жалива, глуха жалива, глушник, медунка біла, смоктило) Lamium album
- •Кульбаба лікарська (бабаки, бабка, бабакуля, вовчий зуб, дикий молочiй, жабник, кулибаба, кульбаба звичайна, маївка, мелайниця, молочай дикий, падиволос чiчник) Taraxacum officinale
- •Лопух справжній (дiдовник, додовник, лопушина, лопушняк, лопух великий, репляк, ріп ляк, реп'ях) Arctium lappa (lappa major) Лопух большой
- •Материнка звичайна (блошниця, зiновка, духовий цвіт, душинка, душиця, крушельниця, лебiдка, ліновка, маринка, материнка пахуча, матердушка) Origanum vulgare
- •Звіробій звичайний (божа крівця, божа кровця, бождеревок, заяча кровця, іванок-провірник, кравник, кривавник, крiвця, криштальки, кров св. Івана, святоіванське зілля, стокрiвця) Hyperucum perforatum
- •Папороть чоловіча (блошник, брониця, глистник, іванове зiлля, дрiоптерис, орляк, папоротник чоловічий, щитник чоловiчий) Dryopteris filix-max
- •Цикорій дикий (батiжок, волошка городня, голубiй, петровi батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, терник, терпник, цикорія) Cichorium itibus
- •Бузина чорна (бзина, бозина, бозник, бугила, свирчовина) Sambucus nigra l. Бузина чёрная
- •Жовтець повзучий
- •Лілія лісова
1.1 Фітоіндикаційні шкали та їх аналіз
Для оцінки екологічних факторів, таких як кліматичні або едафічні, застосовують фітоіндикаційні шкали.
Шкапа — не правило, за яким кожному емпіричному об'єкту присвоюють певний математичний вираз (як правило, число або символ).
Методика створення шкали базується па принципі, що кожен вид флори може зростати лише в певному діапазоні екологічних умов, обмежених максимальним і мінімальним значеннями фактора, і завдяки цьому розглядатися як індикатор умов середовища
Нині існує низка шкал, за допомогою яких можна охарактеризувати види або екоморфи, використовуючи порядковий номер в шкалі фактора (однозначні виміри), або амплітуди толерантності видів, охарактеризованої її крайніми значеннями (двозначні виміри).
Відомо кілька типів шкал, які поширені в біологічних та екологічних дослідженнях.
Абсолютні шкали використовують для вимірювання кількості елементів у скінченній множині. Такою шкалою може бути, наприклад, натуральний числовий ряд.
Шкали найменувань є єдиними за точністю до взаємно однозначних перетворень. Значення таких шкал є лише назвою класів еквівалентності. Так, Г. Елленберг запропонував шкалу біморф, де кожній біоморфі відповідає певний буквений символ (Р - дерева, N — чагарники, 7, — чагарнички, С — напівчагарники), 3 цими шкалами не можна здійснювати жодних математичних операцій, крім підрахунку кількості біоморф.
Шкали порядку застосовують до об'єктів або явищ, елемент яких можна пронумерувати у порядку їх збільшення, а саме це збільшення є нерівномірним
(нелінійним). Одиницею вимірювання в них. як правило, є бал, хоча іноді вживають і буквені символи. Наприклад, шкала рясності Друге, в якій рослини характеризують таким чином:
soc — рослини змикаються надземними частинами;
сорз — рослин дуже рясно (відстань між рослинами не більше ніж 20 см);
cop — рослин досить рясно (відстань 40... 100 см);
sp — рослини розріджені (відстань 100... 150 см);
sol — рослини поодинокі (відстань більше ніж 150 см).
Більшість шкал порядку дають лише загальні, часто суб'єктивні оцінки.
Шкали інтервалів застосовують для вимірювання температури, часу,
положення точки на прямій тощо.
Шкали відношень використовують для вимірювання всіх екстенсивних властивостей, таких як довжина, площа, об'єм, сила, маса тощо. До вимірювань, виконаних за останніми двома типами шкал, застосовують усі можливі математичні операції та методи статистичного аналізу.
Оцінка одного и того самого явища чи фактора може здійснюватися за допомогою шкал, які належать до різних типів — від шкал порядків до шкал відношень.
Досить часто в екології шкали поділяють на кількісні та якісні. Кількісні надають кількісну характеристику об'єкта або явища, а якісні — якісну. Під час вдосконалення якісних шкал їх поступово наповнюють кількісними характеристиками і врешті-решт вони досягають того, що між ними і кількісними шкалами важко провести межу. Вважають, що коли якісна шкала досягає певного рівня, а кількісне наповнення її ступенів стає рівнозначним, вона стає кількісною.