5.3 Вертикальне планування та організація рельєфу. Земляні роботи

Всі роботи виконані у відповідності з вимогами [7] і [12].

Основні положення, які використовувалися при розробці вертикального планування покриттів наступні:

- забезпечення міцності та стійкості покриття;

- забезпечення надійного стоку дощових вод з поверхні покриттів;

- зменшення небезпеки глісування коліс повітряних суден;

- економічність рішень.

Вертикальне планування покриттів вирішуємо разом з рішенням водостоків по одній з трьох принципових схем (рисунок 4.1).

Організація рельєфу поверхні аеродромних покриттів штучної злітно-посадкової смуги, руліжної доріжки №4, перону, МС і прилеглих до них ґрунтових узбіч виконана з урахуванням наступних умов і вимог:

• дотримання нормативних ухилів по покриттям та прилеглим ґрунтовим ділянкам, які відповідають аеродрому класу В;

• збереження існуючого двосхилого поперечного профілю по ШЗПС і односхилого – по РД-4 і перону;

• забезпечення розрахункової товщини прийнятої конструкції шарів підсилення ШЗПС, РД-4, перону та МС;

• забезпечення поверхневого водовідведення покриттів відмосток і ґрунтових узбіч;

• досягнення мінімальних об’ємів земляних робіт.

До складу земляних робіт входять:

• планування і ущільнення дна корита укріплених ділянок торців ШЗПС;

• влаштування корита для вимощень вздовж ШЗПС з виїмкою ґрунту;

• підсипка ґрунту до проектних відміток покриття вздовж ШЗПС, РД-4, перону, МС і укріплених ділянок торців;

• планування і ущільнення ґрунтових узбіч вздовж ШЗПС, РД-4 і перону.

У місцях сполучення шару підсилення з існуючими аеродромними покриттями передбачається влаштування постійних асфальтобетонних пандусів.

5.3.1 Побудова поздовжнього і поперечного профілів

При побудові поздовжнього профілю покриттів враховано:

- розрахункову товщину шару підсилення з асфальтобетону;

- допустимі значення ухилів за нормами;

- вимоги щодо видимості;

- економічність рішення.

Раціональний тип поперечного профілю вибраний в залежності від класу аеропорту та конкретних місцевих умов – характеру рельєфу місцевості, гідрологічних умов, а також з урахуванням типу поперечного профілю існуючого покриття. Запроектоване покриття ШЗПС має двоскатний профіль з поперечним ухилом = 0,015.

Двоскатний профіль ШЗПС забезпечує надійний стік дощових вод з поверхні і зменшує небезпеку глісування коліс повітряних суден.

Руліжні доріжки мають меншу ширину в порівнянні з ШЗПС, що забезпечує нормальні умови для стоку поверхневих вод. Рух повітряних суден по РД виконується з меншими швидкостями. Тому вимоги до обрису поверхні РД менш жорсткі, ніж до поверхні ШЗПС. Запроектована РД має односкатний поперечний профіль з ухилом = 0,016.

Поперечний ухил = 0,015 є допустимим для ШЗПС аеродрому класу В.

Відображення повздовжнього і поперечного профілів проектної поверхні ШЗПС виконано графічно на листах №10 і №11 у «Матеріалах до дипломної роботи».

5.3.2 Об’єми земляних робіт

Підрахування об’ємів земляних робіт і розробка схеми переміщення ґрунту є основою для визначення кошторисної вартості земляних робіт, визначення типів і кількості землерийних, землетранспортних машин, складу проекту виконання робіт.

Земляні роботи умовно поділяємо на глибинні і планувальні. До глибинних відносяться земляні роботи, при яких робоча відмітка по абсолютній величині перевищує 0,10 м. При менших робочих відмітках земляні роботи відносимо до планувальних.

Для підрахування об’ємів земляних робіт використовуємо метод квадратів, який базується на використанні нівелірної сітки квадратів. Використання цього методу виправдане в нашому випадку, так як вертикальне планування ґрунтової частини запроектовано методом числових відміток.

Для підрахунку об’ємів земляних робіт у вершинах сітки квадратів вираховуємо робочі відмітки за наступними формулами:

- в межах ґрунтової частини

де – проектна відмітка вершини квадрата;

– фактична відмітка вершини квадрата.

- робочі відмітки в межах штучних покриттів вираховуємо з урахуванням повного зняття рослинного шару ґрунту під штучним покриттям, так як його потужність відносно невелика

де – відмітка ґрунтової основи;

– товщина рослинного шару ґрунту, h = 0,50 м.

Робочі відмітки записуємо в куті сітки квадратів у метрах.

Далі по методиці підраховуємо об’єми земляних робіт в повних, перехідних і неповних квадратах.

- для повних квадратів (прямокутників)

де – сторони прямокутника, м;

– робочі відмітки вершин прямокутника.

- для квадратів, через які проходять ізолінії ± 10 см

де – число робочих відміток;

– площа, на якій визначається об’єм.

Потім шляхом додавання визначаємо об’єм рослинного ґрунту по всьому контуру.

На основі вищезазначеного, починається заповнення звідних відомостей земляних робіт насипу і виїмки, яке закінчується після розробки схеми переміщення ґрунту.

Для складання відомості переміщення ґрунту, проводимо розбивку об’ємів земляних робіт на групи по дальності перевезення із зазначенням землерийних машин. Направлення переміщення ґрунту позначено стрілками, що з’єднують центри тяжіння контурів.

Рішення з організації рельєфу, об’єми земляних робіт наведено на листах №12 і №14 «Матеріалів до дипломної роботи».

Обсяги земляних робіт наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 – Обсяги земляних робіт

Найменування робіт

Кількість

ШЗПС, в т.ч. уширення

РД-4

Укріплені ділянки торців

Всього

Пок­риття

Відмостки ШЗПС, ґрунтові узбіччя

Пок­риття

Укріплені узбіччя РД-4, ґрунтові узбіччя

02

20

реконструкція

проект

реконструкція

проект

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Зрізання рослинного ґрунту бульдозером на прилеглих ділянках ЛП з перемі­щенням в місця складування на відстань 100 м

м^3

–

207,4

в п.4

–

285,5

в п.7

–

–

492,9

Навантаження рослинного ґрунту екскаватором в автосамоскиди і відвезення в місця складування на відстань до 1 км

м^3

–

207,4

в п.4

–

285,5

в п.7

–

–

492,9

Розробка рослинного ґрунту екскаватором в резерв із навантаженням в автосамоскиди та підвезення на відстань 3 км в місця підсипки

м^3

–

4099,6

в п.4

–

1539,5

в п.7

–

–

5639,1

Розробка рослинного ґрунту екскаватором в місцях складування з навантажен­ням в автосамоскиди та підвезення на відстань 1 км в місця підсипки

м^3

–

207,4

в п.4

–

285,5

в п.7

в п.7

–

492,9

Розрівнювання рослинного ґрунту скрепером з переміщенням до 300 м

м^3

–

4307

в п.4

–

1825

в п.7

в п.7

–

6132

Ущільнення насипу шаром hсер = 0,20 м котками на пневмошинах вагою до 25 т

м^3

–

4307

в п.4

–

1825

в п.7

в п.7

–

6132

Зрізання мінерального ґрунту скрепером (дно корита) з переміщенням в місця складу­вання на відстань до 1,0 км

м^3

–

–

–

–

–

–

–

101

101

Виїмка ґрунту екскаватором на глибину hсер = 30 см у місцях улаштування від­мосток шириною 1,0-1,5 м уздовж кромки ШЗПС та узбіч РД-4 з навантажен­ням в автосамоскиди і відвезенням в місця складування на відстань 1,0 км

м^3

–

–

195

–

–

67,2

–

–

262,2

Розробка мінерального ґрунту екскаватором в резерв із навантаженням в авто­самоскиди та підвезення на відстань 3 км в місця влаштування насипу

м^3

–

–

–

–

–

–

214

–

214

Розрівнювання мінерального ґрунту бульдозером з переміщенням до 50 м

м^3

–

–

–

–

–

–

214

–

214

Ущільнення мінерального ґрунту котками на пневмошинах вагою до 25 т

м^3

–

–

–

–

–

–

214

–

214

Планування дна корита бульдозером

м^2

–

–

–

–

–

219

1750

1750

3719

Ущільнення дна корита котками на пневмошинах вагою до 25 т

м^2

–

–

–

–

–

219

1750

1750

3719

Планування дна корита вручну по візиркам

м^2

–

–

–

–

–

219

1750

1750

3719

Планування території (ґрунтових узбіч ) ШЗПС автогрейдером Планування (ґрунтових узбіч ) РД-4 автогрейдером

м^2

–

61957

в п.4

–

20595

в п.7

в п.4

в п.4

82552