2.5.2 Дефекти і пошкодження покриття руліжної доріжки №4

У результаті обстеження на поверхні руліжної доріжки виявлені:

- тріщини окремі, поздовжні і поперечні наскрізні, розташовані на відстані 1-20 м, а також відображені тріщини, що повторюють обриси швів і тріщин в основі, не спотворюють профілю покриття, залиті герметиком; тріщини з розкриттям;

- тріщини окремі, поздовжні і поперечні наскрізні, розташовані на відстані 1-20 м, а також відображені тріщини, що повторюють обриси швів і тріщин в основі, не спотворюють профілю покриття;

- тріщини довільного обрису;

- сітка дрібних тріщин;

- знос і стирання поверхні з викришування;

- пучіння з висотою нерівності 5-8 см.

Обсяги пошкоджень покриття РД-4 наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Обсяги пошкоджень покриття руліжної доріжки №4

Тип пошкодження	Одиниці вимірювання	Обсяг пошкоджень
Тріщини поздовжні і поперечні наскрізні; відображені тріщини, залиті герметиком; тріщини з розкриттям	мп	3610
Тріщини поздовжні і поперечні наскрізні; відображені тріщини	мп	205
Тріщини довільного обрису	мп	170
Сітка дрібних тріщин	м^2	749
Знос і стирання поверхні з викришування	м^2	904
Пучіння	м^2	57

2.5.3 Дефекти і пошкодження покриттів перону і місць стоянки

За результатами обстежень покриттів перону і місць стоянки були виявлені дефекти і пошкодження покриттів.

Для МС з асфальтобетонним покриттям (ділянка 1) характерні пошкодження у вигляді відображених тріщин, тріщин в технологічних швах, блочного розтріскування на значних площах, не якісно оброблених і загерметизованих швів і тріщин, наявність масляних плям. Зустрічаються місця пучіння і просідань на покритті, утворення уступів понад 40 мм, викришування матеріалу на поверхні покриттів.

Найбільш характерними пошкодженнями цементобетонних покриттів на МС (ділянка 2) є дефекти у вигляді сколів, тріщин, пошкодження герметика у швах, лущення поверхні.

2.6 Основні причини виникнення дефектів та пошкоджень на аеродромних покриттях

Основними причинами появи дефектів і пошкоджень на аеродромних асфальтобетонних покриттях є:

- тривалість експлуатації (асфальтобетон 11-15 років), в результаті чого покриття у верхніх шарах втратили свої первинні властивості;

- неправильно вибране проектною організацією конструктивне рішення перекриття старого цементобетонного покриття асфальтобетоном, в результаті чого у верхньому шарі з'явилося багато відображених тріщин;

- порушення технології влаштування асфальтобетонних аеродромних покриттів, що призвела до утворення та розкриття тріщин у технологічних стиках, як результат – недоущільнення в них асфальтобетону;

- замочування основи в окремих місцях аеродромних покриттів, в результаті чого з'явилися дефекти у вигляді пучіння;

- відсутність нарізки швів в верхньому асфальтобетонному шарі над швами і тріщинами нижчого старого цементобетонного покриття;

- відступ від норм експлуатаційного утримання аеродромних покриттів.

Все це з роками призвело до погіршення технічного стану аеродромних покриттів.