2. Вчитель: Діти,а чому ви вирішили допомагати Бабі Язі?

Відповіді дітей: нам стало її жалко, що в неї немає друзів, вона одинока, має дуже неохайний і страшний вигляд, вона хотіла змінитися.

Вчитель: це почуття називається "співчуття".

– Послухайте оповідання В. Сухомлинського "Петрик, собака і кошеня". Кому потрібне співчуття і допомога?

Вчитель читає оповідання не до кінця.

– Яку б кінцівку придумали ви?

Відповіді дітей.

– Послухайте, як закінчив оповідання автор - В. Сухомлинський.

Діти, ваші думки співпали думкою автора. Це означає, що ви вмієте співчувати і допомагати тим, хто цього потребує.

Отже, чужої біди для доброї людини не існує.

3.А тепер перевіримо, чи добре ви вмієте розрізняти, що таке добре, а що таке погано.

Пограємо в гру "Так і ні".

– Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)

– Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні.)

–А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (Так.)

– А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні.)

– Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так.)

– А як обличчя всіх сумні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)

– Кричить, ламає все хлопчак,

Це теж погано, діти? (Так.)

– Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються , добре? (Ні.)

– Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так.)

Звичайно, краще в мир

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були,

В добрі і злагоді жили.

4 . Добро, як сонце – всіх зігріває. Добра людина дарує тепло іншим, з добрим приємно спілкуватися, така людина дарує радість і посмішку. Добро схоже на таке сонечко. (На дошці з’являється сонечко, що має очі та посміхається),Чого не вистачає сонечку?

Діти: у цього сонечка немає промінців.

Вчитель: Уявіть себе промінцями цього радісного і доброго сонечка. Якщо ви хочете робити добро людям, природі, всій Землі, то розфарбуйте свій промінець кольором доброти і прикріпіть до сонечка.

(Всі діти виявили бажання виконати запропоноване завдання.)

Діти, як можна назвати це сонечко?

Діти: Добре сонечко, Сонце Доброти,…

Вчитель: Сонце Доброти завжди буде сяяти в нашому класі. Ви, я впевнена, надалі в житті будете всім нести добро, ласку, співчуття і любов.

Вправа: А тепер візьміться за руки, посміхніться один одному і побажайте один одному добра.

Підсумок:

Коли потрібно починати вчитися бути добрими?

Чи потрібні нам добрі люди?

Отже, пам’ятайте: хто робить добрі справи, до того добро і приходить. Ви з’явилися на землі для добра, щоб стати хорошими людьми.

Дякую вам за ваші хороші думки, добрі, красиві вчинки. Ви порадували мене і я хочу поділитися радістю з вами – подарувати кожному смайлики-посмішки.

Любі діти!

Відкривайте серце для добра.

Всім, хто поруч, подаруйте

Крихітку тепла.

1 Клас. Урок доброти "Кругообіг добра"

М. А. Зозуля, вчитель-методист, учитель

початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. № 1;

О. В. Левченко, старший вчитель, учитель

музичного мистецтва загальноосвітня школа № 1

Мета:

продовжити знайомство з людськими чеснотами;

розширювати поняття про доброту, з’ясувати зміст поняття "доброта";

викликати у дітей бажання творити добро й уникати злих вчинків;

учити аналізувати й оцінювати поведінку та вчинки дійових осіб;

вчити дітей умінню робити добро щодня;

акцентувати увагу на вихованні чуйності, доброзичливості у дітей;

збагачувати словниковий запас дітей;

розвивати мовлення, пам’ять, вокально-хорові та артистичні навички;

розвивати почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання уроку:

1. Емблема уроку.

2. Оформлення сцени:

назва "Кругообіг добра";

райдуга (із шовкових стрічок);

сонце;

ромашки.

3. Виставка книг письменниці Е.А. Піньковської.

4. Пам’ятка для батьків "Мир. Добро. Всесвіт".

На урок запрошені:

батьки дітей;

письменниця Е.А. Піньковська;

член правління товариства жінок м. Фастова Шматок Г.Г.

Добро, зроблене тобою, буде завтра забуте.

І все ж твори добро…

^ Мати Тереза

І. Відкриття години спілкування

Доброго ранку! – мовлю за звичаєм,

Доброго ранку! – кожному зичу я,

Доброго дня! – вам, люди, бажаю!

Вечором добрим! – гостей я вітаю.

Ви усміхніться у відповідь, люди!

Бо добрі слова для кожного любі!

Доброго ранку травам росистим,

Доброго ранку квітам барвистим,

Доброго ранку сонечку ясному,

Доброго ранку людям усім

І всьому прекрасному!

Доброго ранку, небо блакитне.

Доброго ранку, сонечко світле.

Доброго ранку, квітка розквітла.

Доброго ранку, гості привітні.

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям.

Нехай комусь тепліше стане

Від наших добрих почуттів.

Нехай в цей день душа у вас співає,

На білій скатертині будуть хліб і сіль.

Своїм теплом хай рідні вас зігріють,

Й слова вітання линуть звідусіль.

Хай квітнуть в добрі і здоров’ї літа,

Хай минають поріг сльози, сум і біда.

Хай приносять весну лебедині крила,

Хай Матір Божа дасть здоров’я й сили.

Нехай добро до вас щоднини прибуває

Як струмінь чистої джерельної води.

Хай зло далекими стежками обминає,

А радість поруч йде в житті завжди.

Пісня "Гімн доброті" (слова В. Дворецької, музика Л. Левицької)

1. Добрий день вам, люди добрі,

Зичу вам добра я.

Хай без хмар життєвий обрій

Сонечком вам грає.

Приспів:

Добра усмішка з обличчя

Хай у вас не сходить,

Хай добродій вам зустрічний

Добрим словом годить.

2. Поділіться добротою,

Йдіть на добре діло.

І проймуться чистотою

І душа, і тіло.

Приспів.

3. Хай добром гостинна хата

Повниться надміру.

Хай щастить вам, не втрачайте

У добро ви віру.

Приспів.

Вчитель. Добрий день, шановна класна родино!

Ні, я не помилилась, сказавши саме так, бо думаю, що сьогоднішня зустріч – це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди. Тут жили чи живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Отож, запрошуємо всіх на слово щире, на бесіду мудру, на тему "Кругообіг добра".

Так хочеться, щоб добра на планеті Земля ставало більше. Так хочеться, щоб ми не запізнилися з цим найголовнішим питанням! Так хочеться, щоб ми виховали особливий вид моральної цілеспрямованості: нехай діти пам’ятають добро і забувають та прощають образи, нехай вони ще з дитинства пізнають серцем те, що добро мудріше за війну, а любов переможе зло.

Людина формується з дитинства. Які моральні якості вона набуде в дитинстві, така й буде з неї людина. Сім’я – первинний осередок виховання. Найперший обов’язок батьків – виховати дитину доброю, чемною, порядною, патріотом своєї країни.

А сім’ї допомагає школа, громадськість міста. Ми з дітками щасливі, що маємо батьків, які задля сьогоднішньої розмови, зробили все, щоб бути присутніми на цьому уроці; щасливі, що маємо таких друзів, дуже шанованих в місті людей як письменницю, Почесного громадянина міста, Голову правління жінок міста, лікаря недуг тілесних і духовних Е.А. Піньковську. Виставку її творчого доробку я зробила до сьогоднішнього уроку. Я щаслива, бо маю ці книги у домашній бібліотеці. Еммі Анатоліївні ми сьогодні надамо слово. Присутня на уроці і наша "хрещена мати класу" Шматок Галина Григорівна, яка багато років співпрацює з вчителями нашої школи. Дуже вже хвилює її душу: якими ж ростуть сучасні діти. Думаю, що сьогодні і в неї знайдеться слово підтримки, слово – настанови, слово – роздум, слово – програма.

Як дати людям вміння не пам’ятати зла,

Йти добрими у світ зелений та багатий,

Якби я вміла. О…!, якби могла,

У кожен день би запросила свято…

Біжать літа, неначе коні в зливу,

Добро і радість поряд із тобою,

Як стати людям на землі щасливими

Як переповнитися людям добротою?

Ці запитання і будуть лейтмотивом нашої сьогоднішньої зустрічі.

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і добра,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє,

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити, –

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у Світ добро творити.

Жить на землі – велике щастя,

Якого ти не помічав.

І пам’ятай, що ти Людина,

Творець краси і добрих справ.

На доброті існує світ,

І добротою пахне хліб.

І мирне небо в школу йти –

Це також вияв доброти.

І до дітей любов свята –

Це чистота і доброта.

Пісня "Доброта" (слова Н.Тулупової, музика І. Лученка)

1. Добрим бути – зовсім це непросто,

^ Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам довіку.

Приспів:

Тільки треба, треба добрим буть

І в біді про друга не забудь,

І закрутиться земля скоріш,

Якщо будем я і ти добріш.

2. Добрим бути – зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

Приспів.

3. Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

Якщо доброта, як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

Приспів.

Не лінуйтесь робити добро.

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим.

І старайтесь робити добро –

День і ніч, і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце, цвіло,

Це хорошою робить людину!

Хай душа буде світлою в вас,

Й промениться завжди добротою.

Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце Землю теплом зігріває.

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай теплом твоїм повнить груди:

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

Мама:

І ти, й твої товариші,

І ваші друзі всі по класу

Живіть із сонечком в душі,

На ненависть не гайте часу!

Не тратьте часу на біду.

Це страшно, я скажу відразу.

Живіть, як пташечка в саду,

І не носіть в душі образу.

З любов’ю в серці вчіться жить,

Умійте людям гріх прощати.

І навіть ворога любіть,

За себе вмійте постояти.

А доки ви іще малі,

Привчайтеся добро творити.

Бо ж ви людина на Землі,

З собою вчіться в мирі жити!

Сценка "Донька і мама"

Донька.

Мамо, люба,глянь, як сяють

Ясні зорі золоті.

Мама.

Кажуть люди, то не зорі,

Сяють душі то святі.

Кажуть, хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити,

Зла нікому не робив, –

Бог послав того на небо

Ясно зіркою сіять…

Донька.

Правда, мамо? То все душі,

А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

Мама.

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Україні зради.

Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися свого родоводу.

(Л. Диркавець)

Пісня "Мамині настанови" (слова Є.Сухиної, музика В. Ведмедері)

1. Виростай, дитино, каже мати,

І розкриється весь світ тобі –

Зможеш легко труднощі долати,

^ Як повік не зрадиш доброті!

Приспів:

Пожалій комашечку,

І полий комашечку,

Кущик посади!

При потребі – старшому,

Меншому і слабшому

Вмій допомогти!

2. Є ще в світі – ніде правди діти –

Люди роблять шкоду жартома.

Злочин – із жорстокістю дружити,

Бідний, в кого доброти нема!

Інсценізація вірша "Татова порада"

Хлопчина вбіг із двору в хату,

До тата голосно гука:

– А я провідав у лікарні

Свого найкращого дружка.

Тож правда, тату, я чутливий

І маю серце золоте? –

Замисливсь тато на хвилину

І так сказав йому на те:

– Коли тебе в тяжку хвилину

Людина виручить з біди,

Про це добро, аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись, –

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.

(Л. Коломієць)

Вчитель. Дорогі діти! Хоч у вас за плечима зовсім небагато життєвого досвіду, та кожен прийдешній день ви повинні проживати в добрі, у пізнанні цього неповторного світу. А зараз своїми роздумами щодо цього поділиться з нами Анастасія.

Як мало я на світі прожила,

Літала мало в мріях за далекий обрій,

Так мало ще зробити я змогла,

Щоб на добро на щастя людям добрим,

Дзвеніло іще мало, мов струна,

Дитяче моє серце чисте.

Ще десь попереду стежина вирина

Й дороги ще попереду тернисті.

Так мало я ще сіяла зерна,

Духмяні квіти мало ще плекала,

Криниці не вдивлялась в ясне дно,

Цвіт папороті в лісі не шукала.

Я мовила ще мало гарних слів

І світу ще не встигла пригорнути,

Не надивилась кольорових снів,

Не встигла в таємниці зазирнути.

Ще мало бід повз мене перейшло

І мало моя свічечка горіла,

І небагато щастя в мене ще було,

Небагатьох моя душа зігріла.

Та я жар-птаха ще знайду перо,

Багато ще пізнаю в білім світі

І для людей творитиму добро –

Цього лиш треба дуже захотіти.

Пісня "Якщо добрий ти" (слова М. Пляцковського, переклад О.Лобової

музика Б. Савельєва)

^ 1. Дощик босоніж по землі пробіг,

Клени по плечах плескав.

Якщо день ясний – то лунає сміх,

А коли все навпаки – кепсько.

2. Чуєш, як дзвенять в небі промінці –

Сонячні ясні струни.

Якщо добрий ти – хороше усім,

А коли все навпаки – сумно.

3. Кожному свою посмішку лиши,

Радість – тим, кому тяжко.

Якщо заспівать – легко на душі,

А коли все навпаки – важко.

Вчитель. Давайте і ми, діти, будем робити лише добрі справи.

Сказав мудрець:

Син:

– Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Мама:

Від рідної хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів.

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини,

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти – людина!

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти світами,

Серце тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Коріння тут є твоє.

Родині вклонись низько-низько

Й ніщо не здолає тебе.

Син:

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало

Бо стільки всюди зла – людина вже не та.

Тож, люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен зміг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Мама:

Бо всі ми в світ прийшли, щоб жити,

Добро творити на землі.

Учіться, діточки, любити,

Навчайтеся, поки малі.

Не нищіть квіти, не зривайте,

Нехай на них блищить роса.

Усе живе оберігайте,

Бо для людей ця вся краса.

Щоб наше серце добрим стало,

Щоб в нім любов палка жила.

Щоб завжди серце зберігало

Любов і трішечки тепла.

До цього радісного світу,

До всіх живих, що на землі.

До пташечки, дерев і цвіту,

І знайте, діточки малі:

Усі прийшли в цей світ, щоб жити –

Великі звірі і малі.

Людина в світ прийшла – любити,

Добро творити на Землі!

Вірш "Молитва про добро"

Невже добро зникає, чи то спить,

А збільшується ненависть і злоба?

Невже ніхто не зможе захистить,

І в порятунок марна наша спроба?

Життя щасливе, як добро царить,

Комфортно з ним і затишно усюди.

В добрі нам легше горе пережить.

Добрішими, прошу, ставайте, люди!

Із паростка троянда буде, знай,

Якщо додати теплоти, вологи.

Душевний, чуйний будь з людьми і край,

Тоді в житті не знатимеш тривоги.

О Боже, прошу мудрості нам дать,

Блаженне, вічне, щире захистити.

Кипуче, люте, яре зло здолать,

В добрі і злагоді нам дай жити.

(Марія Козуб)

Вчитель. Збереження природи рідного краю є обов’язком кожного з нас. Всім потрібно берегти її неповторну красу. Пам’ятайте завжди, чого не можна робити, щоб не зашкодити природі.

До вас, мої рідні, звертаюся я – найменший у нашій сім’ї:

Стоїть на узліссі ялинка моя – не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя – не убийте її!

Яскріє на небі зірка моя – не згасіть її!

Не убий комашки на стежині –

Рід цей комашиний пощади,

Не убий джмеля на конюшині,

Жабки біля тихої води.

Не убий бездомної зозулі,

Не стопчи барвінку на межі,

Оленятко бережи від кулі,

Річечку від смерті вбережи.

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було тобі й мені.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не тваринку, гілку чи травичку

Я не ображу – це великий гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Син:

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом,

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: "Зеленій, живи!".

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі, щасті!

Он повзе мурашка, он хлюпоче річка.

Не ламай ромашку, не топчи травичку.

В зелені діброви, в китицях калини.

Глянь, яка чудова наша Україна!

Мама:

Плекаймо в серці радість красоти.

Навчаймось нею вічно дорожити.

Її в душі нелегко прорости,

Ще важче думно осягти.

Живе в природі істина проста,

Я стверджую усе це не з нагоди.

В правічній мові матері-природи

Родилось першим словом доброта!

В ній все твоє: земля і неба вись,

Сміх колоска й трави і регіт грому,

Збагни лише її в собі самому,

Обожнювать красу землі навчись.

Як заповіт в душі своїй несу,

Задумайся, затамувавши подих:

Крім доброти дарує нам природа

Себе, любов, осонцену красу.

Спливає час, пливуть в безмежжя води –

Краса буття ніколи не вмира,

Заходьте в гості до її господи,

Лиш марно не топчіть її добра.

Пісня "Хай живе надія" (слова К. Гнатенка, музика І. Білик)

1. Мріє росточок явором стати

^ Пташка маленька в небі літати.

Вірить у диво кожна людина

Вірить матуся в доньку і сина.

Приспів:

^ Хай живе, хай живе надія.

Хай земля, хай земля радіє,

Хай печаль серце обминає.

І добро всіх людей єднає.

2. Ночі вишневі в зоряній тиші.

Вітер блакитно жито колише.

Ми збережемо нашу єдину

Рідну Вкраїну – славну родину.

Кожен хоче, щоб його любили

Тато й мама, сестри та брати.

І щоб друзі кожен раз хвалили…

А чи їх не ображаєш ти?

Ну, поганим словом чи ділами,

Чи комусь в житті не допоміг?

А, можливо, не послухав мами

І з образою на серці спати ліг?

Ой, буває, все в житті буває.

Тільки ти так більше не твори.

Це тебе ніяк не прикрашає,

І поганих слів не говори.

Бо погане слово ображає,

Зло маленьке чинить більше зло.

А образа – жити заважає.

Бачиш, як тобі не повезло!

Подружи назавжди з добротою,

Сонце в серденьку носи своїм.

Будуть всі пишатися тобою,

Дорогим і любим станеш ти!

Вчитель. А тепер заспіваймо веселу пісню про красу нашого світу, нашу рідну Землю, бо кожна людина приходить у світ творити добро, любити.

Пісня "Добра посмішка" (слова М. Пляцковського, переклад Н. Куфко,

музика В.Шаїнського)

^ 1. Добрий погляд гріє все навкруг,

І від нього кожна квіточка розквітне.

Посміхнись, мій милий добрий друг, –

І до тебе все всміхнеться теж привітно.

Приспів:

І тоді на цілий світ

Розіллється твій привіт –

Подолає зразу всіх, що мають власті.

З нерішучого струмка

Враз утвориться ріка,

Бо від посмішки народжується щастя.

2. Заспіває пташка між гілля,

З нею разом всі сини її і доньки…

Відгукнеться радісно земля,

Ліс заплеще гарно листячком в долоньки.

Приспів.

3. Від добра на світі всім тепліш,

І нехай у нашім краї буде звично, –

Щоб світилась щирістю скоріш

Добра посмішка на кожному обличчі.

Приспів.

З чим можна порівняти нам добру людину?

З небом безмежним в погідную днину.

З сонцем, що сяє і всіх зігріває.

З ніжністю мами, що нас обіймає.

І з джерельцем, що дає до водиці

Спраглим вустам у жару притулиться.

З ніжним теплом і усмішкою тата.

І з вітерцем, що злітає крилато.

З хлібом духмяним, що з печі виймають.

З веснами ще, як сади зацвітають.

І з вечорами, що йдуть з оксамитками.

З теплим світанням, що ллє промінцями.

З чуйністю, ласкою й казкою мами.

Донька:

Благословенні будьте, небеса,

І, ясне сонце, будь благословенне.

Нехай панує на землі краса

І не шугає полум’я шалене.

Нехай панує на землі добро,

Співає мати пісню колискову.

Мама:

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекайте крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримайте у руках, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Я б дуже хотіла, люди,

Щоб на Землі усюди

Стали повік панувати

Люди такі в житті:

Люди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність,

На серце повне щедрот.

Пісня "Дитинство – це і ти, і я"

(слова М. Пляцковського, переклад О.Пархоменка, музика Ю.Чічкова)

^ 1. Світле, світле, світле радісне дитинство,

Світла мрія, дружня усмішка твоя.

Діти, діти, діти – райдуг сяйво чисте,

Діти, діти, діти – це і ти, і я.

Приспів:

Повинні люди всього світу

Завжди і скрізь дружить.

Завжди сміятись хочуть діти,

Під мирним небом жить!

Сміятись хочуть діти, (3 рази)

Під мирним небом жить!

2. Ясно, ясно в ранній час зіркам горіти,

Мирній тиші огортать вночі поля.

Діти, діти добротою вас зігріто,

Діти, діти – то новий твій день, земля!

Приспів.

3. Діти, діти – це і теплий літній вітер,

Парус неба, кришталевий дзвін зими.

Радість, радість, радість нам приносять діти,

^ Діти, діти, діти – це щасливі ми!

Вчитель. А тепер, діти, пора до "Саду порад", до мудрості народної, до надбань минулих поколінь на тему про добро.

(Діти, перегуком, озвучують вивчені прислів’я про добро.)

За добро добром платять!

З добрим дружись, а лихих стережись.

Не шукай друга багатого, ні вельможного, хай він буде бідним, аби добрим.

Про добро пишу на піску, а про зло на камені.

Добро перемагає зло.

Про добре діло говори сміло.

Вчися робити добро, тоді погане на розум не прийде.

Якщо хтось до тебе добрий, будь до нього ще кращий.

Людина без добра, що соловейко без пісні.

Добро далеко розходиться, а лихо ще далі.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Важко знання добувати, зате легко носити.

Доброму добре ім’я.

Вода за добро віддячить.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Як добро зігріте серце, то повік не захолоне.

Про добро не говори, а добро роби.

Чужим добром не збагатієш.

Якщо добро вмієш робити, то навчишся як жити.

Роби добро, воно дорожче від золота.

Вчитель. Добро, чуйність, милосердя, порядність люди цінували з давніх-давен. Ми маємо це знати і передати наступному поколінню людей.

Слово Е.А. Піньковській, Г.Г. Шматок.

Вручення дітям книги "Моя земля", написаної для учнів початкової школи і виданої на кошти Г.Г. Шматок.

Вчитель. А тепер, любі діти, візьміть ліву долоньку, вона ближче до серденька, і покладіть на неї ті знання, добро, любов, які у вас є.

А тепер візьміть праву долоньку і покладіть на неї ті знання, які ви отримали сьогодні.

З’єднайте разом ваші долоньки і покладіть все до своєї душі. І пам’ятайте: завжди перемагають добро, шана, повага і уважне ставлення до іншого, допомога і чутливість, краса і любов.

Залишайтесь завжди добрими, ніжними, лагідними до самих себе і до всіх, хто вас оточує.

Мораль нашого уроку запам’ятати варто:

^ Без добрих справ і вчинків кожен з нас,

Повірте, не багато чого вартий.

Вчитель вручає "Пам’ятки для сім’ї" – "Мир. Добро. Всесвіт";

"Поради батькам".

^ Пам’ятка "Мир. Добро. Всесвіт"

Я крокую по планеті Земля. Піднімаюся у Космос…

Впевнений, що я, Добро, рятувало, рятує і врятує світ.

Я, Добрик, приношу в кожну сім’ю щастя, любов, успіх, багатство, Добро, злагоду. Земляни хочуть, щоб я був у кожній сім’ї. Я став головним персонажем циклу казок "Про Добрика, який приносить землянам щастя, успіх, багатство, Добро". Огляніться навкруги і Ви повсюди побачите Добричку і мене, – ми посміхаємось Вам із сторінок журналів, книжок, газет, зошитів, ручок, поштових марок, іграшок, одягу, головних уборів, взуття, сувенірів, прикрас, цукерок, мила, і навіть хліба насущного…

^ Прошу дружити зі мною постійно.

Я, Добрик, впевнений, що принесу і у Вашу сім’ю Добро, Любов, Злагоду!

Пам’ятка "Поради батькам"

Не рідше одного разу на місяць відвідуйте школу, дізнавайтеся про успіхи та поведінку своїх дітей. Радьтеся з класоводом, як поліпшити родинне виховання.

Пам’ятайте, що для формування характеру дитини ваш власний приклад має надзвичайно велике значення.

Дотримуйтеся єдиних вимог до всіх членів сім’ї.

Вимогливість до культури поведінки, до задоволеня бажань дітей повинна стати певною традицією у сімейному вихованні дітей.

З повагою ставтеся до одиноких людей, проявляйте милосердя до тих, хто потребує підтримки та вчіть цього своїх дітей.

Будь-які заборони висловлюйте тактовно, не ображаючи дитину.

Правильно оцінюйте вчинки дітей.

Особливу увагу звертайте на розвиток у дітей любові до природи. Людина, у якої не сформовані добрі почуття до природи, не буває, як правило, доброю до людей.

Пам’ятайте, що тільки тепла, дружня атмосфера в сім’ї, уважне і турботливе ставлення її членів один до одного і до людей взагалі, цілеспрямованість впливу батьків сприяють формуванню людини, яка готова робити добрі справи для інших людей.

Шановні батьки, пам’ятайте, що ви покликані облагородити серце маленького громадянина, одухотворити його поривання і бажання вищою людською красою – чуйністю, співчутливістю.

Вчитель. Ось і закінчилася наша розмова. Я сподіваюся, що всі ми станемо добрішими, милосерднішими, а ця година доброти переросте у щоденну потребу робити добро.

Бібліографія

1. Антологія дитячої пісні: нотне видання. Випуск 2 / упоряд. О. В. Ніколаєва, М. В. Борисова. – Москва: Музика, 1987. – 158 с.

2. Ведмедеря М. В. Немає України без калини: навчальне видання / М. В. Ведмедеря. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 88 с.

3. Гнатенко К. Хай живе надія / К. Гнатенко, І. Білик // Початкова школа. – 1995. – № 8. – С. 64.

4. Дворецька В. Гімн доброті / В. Дворецька, Л. Левицька // Початкова освіта. – 2002. – № 24. – С. 29.

5. Зінченко Г. М. Подорож у країну Доброти / Г. М. Зінченко // Розкажіть онуку. – 2007. – № 12. – С. 65.

6. Клименко Л. Т. Людина починається з добра / Л. Т. Клименко // Розкажіть онуку. – 2008. – № 11. – С. 75-77.

7. Красоткіна Н. Т. Світ навколо тебе / Н.Т. Красоткіна // Розкажіть онуку. – 2007. – № 4. – С. 96-97.

8. Кузьменко В. П. У країні Доброти і Чемності / В. П. Кузьменко // Розкажіть онуку. – 2007. – № 12. – С. 60-64.

9. Нарчинська Н. В. Подорож у світ добра і краси / Н. В. Нарчинська // Розкажіть онуку. – 2008. – № 2. – С. 124-127.

10. Павленко Л. П. Чарівні слова / Л. П. Павленко // Розкажіть онуку. – 2004. – № 16, № 17. – С. 55-56.

11. Пляцковський М. Добра посмішка / М. Пляцковський, В. Шаїнський // Розкажіть онуку. – 1998. – № 19. – С. 21.

12. Рубан Т. М. Ти наше диво калинове, кохана українська мово / Т. М. Рубан // Розкажіть онуку. – 2007. – № 4. – С. 64.

13. Сарнецька Н. М. Казка про добро / Н. М. Сарнецька // Розкажіть онуку. – 2007. – № 4. – С. 45.

14. Цибульник Т. В. Добро й Краса – вони врятують світ / Т. В. Цибульник // Розкажіть онуку. – 2006. – № 15, № 16. – С. 7-8.

15. Шкльода В. М. Корекційне значення ігрових вправ при розспівуванні для розумово відсталих дітей дошкільного та молодшого шкільного віку /

В. М. Шкльода // Розкажіть онуку. – 2007. – № 4. – С. 41.

1 клас. Урок з читання

Рудь Л. В., старший учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 7