Доходні облігації – облігації, що випускаються для фінансування проектів, які матимуть власні прибуткові джерела: фінансування будівництва житла, стоянок для автомобілів тощо.

Для інвесторів прибуткові облігації пов'язані з більшим ризиком, ніж генеральні, оскільки вони забезпечуються не всіма доходами місцевої влади, а лише доходами з конкретного джерела.

Як додаткове забезпечення, емітент може створити “резерв”, який можна буде використовувати для погашення облігацій при виникненні непередбачених обставин.

Важливим аспектом при організації ринку муніципальних облігаційних позик є питання щодо гарантій їх погашення, оскільки саме цей фактор впливає на довіру інвесторів до цього виду кредитного інструменту, і, відповідно, на обсяги попиту на нього.

Механізми і способи погашення муніципальних облігацій

1. Внутрішнє забезпечення муніципальних облігацій, коли емітент створює додаткове забезпечення (гарантування) боргових зобов’язань за рахунок власних внутрішніх ресурсів.

Внутрішнє забезпечення здійснюється за рахунок:

– доходів місцевих бюджетів (податки і збори) - зазвичай використовується при емісії облігацій для будівництва автодоріг, мостів, аеропортів, портових споруд та ін.;

– доходів від проектів (в т.ч. плата споживачів), які фінансуються за рахунок коштів отриманих від розміщених облігацій - використовується при емісії облігацій для фінансування водогінних, каналізаційних та енерго- систем;

– коштів гарантійного (резервного) фонду;

– ліквідних активів та майна органів місцевої влади (пакетами акцій підприємств, в т.ч. акціями, які знаходяться у власності міської адміністрації; правами оренди на земельний фонд міста).

2. Зовнішнє забезпечення муніципальних облігацій – передбачає використання залучених фінансових ресурсів - додаткових фінансових і матеріальних ресурсів, які не є власністю емітента.

До зовнішніх джерел відносяться:

- гарантії банку або групи банків;

- страхування ризиків.

Види облігацій за розміром купона

1. Дисконтні облігації (облігації з нульовим купоном). Дохід власника облігації полягає в тому, що він купує облігації за ціною, нижче за номінал, а у момент погашення одержує номінальну вартість. Інших виплат (відсотків, купонів) облігація не передбачає. У дисконтній формі випускаються як правило, коротко-і середньострокові облігації.

2. Процентні (купонні) облігації – власнику облігації виплачується не тільки номінальна вартість у момент погашення, але і періодичний відсоток. Процентні облігації є найбільш поширеним видом облігацій, при цьому найбільш розповсюдженим терміном виплати відсотків за такими облігаціями є період 6 місяців.

2.1. Облігації з постійним процентом. Розмір процента фіксується на весь термін обігу облігації. Це найбільш розповсюджений («класичний») тип облігацій.

2.2. Облігації із змінним процентом. Розмір процента по таких облігаціях не відомий наперед. При цьому емітент облігації оголошує ставку процента на наступний купонний період. Облігації із змінним процентом широко застосовуються при здійсненні випуску єврооблігацій.

Існують різні варіації облігацій із змінним процентом.

2.2.1. Облігації з відстроченими процентними платежами. По даних облігаціях виплата процентних платежів починається не відразу після випуску облігації, а через кілька років. Даний тип облігацій застосовується, наприклад, при здійсненні поглинання компанії за рахунок випуску облігацій.

2.2.2. Облігації з процентними платежами, що збільшуються ("step up"). Дані облігації схожі на облігації з відстроченими процентними платежами з тією відмінністю, що проценти за ними сплачуються з перших років випуску, але їх розмір спочатку встановлюється на низькому рівні, а надалі підвищується.

2.2.3 Облігації з плаваючою процентною ставкою. Ставка процента за такими облігаціями прив'язується до певних макроекономічних показників (наприклад, прибутковість державних цінних паперів, ставка міжбанківських кредитів (LIBOR)) та змінюється паралельно з їх коливаннями.

2.2.4 Індексовані облігації. Варіантом облігацій із змінним доходом є індексовані облігації. В цьому випадку номінал облігації постійно перераховується з урахуванням зростання якого-небудь індексу, і дохід нараховується з урахуванням зміни номіналу. Існують різні варіації індексованих облігацій:

-інфляційно-індексовані облігації. В якості індексу використовується індекс інфляції (індекс споживчих цін);

- валютний-індексовані облігації. Валютно-індексовані облігації аналогічні облігаціям, що випускаються з номіналом в іноземній валюті. Емітенти таких облігацій випускають облігації з номіналом в національній валюті і змінним купоном в іноземній валюті, щоб забезпечити інвесторові постійний дохід у валюті. Валютний-індексовані облігації характерні для слабо розвинених країн з макроекономічною нестабільністю;

- інші індекси: індекс цін на нафту (Мексика), ціни на золото (США, Росія), курс акцій, фондовий індекс (індексу S&P ) тощо.

2.2.5 Облігації з участю – облігації, проценти за якими прив'язані до прибутку підприємства, і складаються з фіксованої складової та надбавки, залежної від прибутку підприємства або дивіденду по акціях. Такі облігації застосовуються рідко і є доцільними, наприклад, при залученні коштів інвесторів.

2.2.6 "Прибуткові" облігації. По даних облігаціях проценти виплачуються тільки в тому випадку, якщо в обігу відповідного періоду сплати процентів підприємство-емітент заробило прибуток. Дані облігації доцільно випускати при реорганізації підприємства, зміні структури капіталу, викупу контрольного пакету за рахунок кредиту тощо.