14

Тема 4 Середовище міжнародних економічних відносин.

4.1 Сутність і структура середовища міжнародних економічних відносин

4.2 Природно – географічне середовище, основні його складовівливу на розвиток МЕВ.

4.3 Характеристика факторів політико-правового середовища.

Матеріали для самостійного вивчення

4.6 Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та її критерії.

4.5 Характеристика факторів соціально-культурного середовища.

4.4 Характеристика факторів економічного середовища.

Вступ

Однією з відмінних рис світового господарства, починаючи з другої половини XX століття й до теперішнього часу, є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин (МЕВ). Відбувається розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними групуваннями, окремими фірмами й організаціями. Вдосконалюється і перебудовується механізм реалізації МЕВ. Ці процеси виявляються в поглибленні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації фінансово-економічних зв'язків, глобалізації світового господарства, збільшенню відкритості національних економік, їх взаємодоповненні і зближенні, розвитку і зміцненні регіональних міжнародних структур. дослідження міжнародного економічного середовища є одним з найважливіших та першочергових досліджень всієї сукупності зовнішньоекономічних відносин та потребує більш детально зупинитися на самому визначені даного поняття, що й визначає актуальність та важливість даного дослідження та визначає його мету. Тобто, для кращого розуміння і сприйняття даної теми потрібно поглиблено розглянути підсистеми міжнародного економічного середовища. Його природно-географічне середовище, політико-правове, економічне, соціально-культурне, інформаційно-технічне середовище.

4.1 Сутність і структура середовища міжнародних економічних відносин

Учасники міжнародних економічних відносин, діють як відносно незалежні суб’єкти. Але всі вони знаходяться під впливом різноманітних факторів (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. і.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка залежить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний.

Фактори прямого впливу – безпосередньо впливаючи на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого – зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, закони та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти).

Фактори побічного впливу – не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т. і.). Різноманітність зовнішніх факторів потребує їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками – політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні.

Міжнародні економічні відносини формуються і розвиваються під впливом певних умов і факторів, що утворюють середовище міжнародної економіки. Оскільки розвиток МЕВ залежить як від внутрішніх рушійних сил, так і від чинників, що впливають на нього ззовні, вирізняють внутрішнє і зовнішнє середовище МЕВ.

Під середовищем МЕВ розуміються зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.

Особливостями середовища МЕВ є:

• Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

• Складність та різноманітність – які обумовлені, перш за все, різністю форм політичного правління, економічних систем, цінностями, які превалюють у суспільствах;

• Відносна невизначеність, що потребує інформованості, аналізу та розуміння від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

• Динамічне протиріччя – з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною інерційністю країн, а з іншого – динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).

Внутрішнє середовище міжнародної економіки– це структура МЕВ, закони їх функціонування і розвитку. До нього відносять зовнішньоекономічну діяльність окремих суб’єктів господарювання і країн в цілому, регулювання міжнародної економічної взаємодії, форми і рівні МЕВ, внутрішні тенденції і закони розвитку міжнародної економіки.

Зовнішнє середовище міжнародної економіки– це система зовнішніх (по відношенню до суб’єктів МЕВ) умов реалізації різних форм і видів МЕВ та факторів, що визначають напрямки розвитку й особливості МЕВ. За характером впливу зовнішнє середовище поділяється на:

- умови і фактори прямого (безпосереднього) впливу, що утворюють інфраструктуру МЕВ (міжнародні правові норми, міжнародні організації, торговельні представництва, комунікаційні мережі тощо);

- умови і фактори непрямого впливу (науково-технічний прогрес, політична, демографічна, соціально-економічна ситуація тощо).