4.3 Характеристика факторів політико-правового середовища.
Взаємозв’язок політики та економіки у сфері МЕВ виявляється більш суттєво ніж у рамках національних економік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, надавати одна одній преференції, інтегруватися, а з іншого – використовувати тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, бойкоти або блокади. Використання таких заходів можливо на всіх рівнях – національному, міжнародному, глобальному.
Значущою характеристикою політичного середовища МЕВ є сумісність (або несумісність) політичних устроїв (моделей правління) країн:
Демократичних – пряма та представницька демократія, конституційна монархія;
Недемократичних – автократія, диктатура, неконституційна монархія.
Наявність різних політичних інтересів країн, груп країн та регіонів є об’єктивним та нормальним станом (крім виняткових проявів – фашизм, геноцид і т.і.). Важлива політична стабільність: глобальна, регіональна, груп країн, окремих країн. За сучасних умов досягнення абсолютної політичної стабільності об’єктивно неможливо, тому суб’єкти МЕВ стикаються з різними політичними ризиками:
Експропріації,
Конфіскації,
Націоналізації,
Загальної нестабільності,
Операційні ризики,
Трансфертні ризики.
В практиці сучасних МЕВ розробляються та реалізуються різноманітні способи мінімізації політичних ризиків (страхування, розділ ризику з місцевими партнерами, інвестування в неосновні галузі економіки країни та інші).
Важливим елементом політико-правового середовища МЕВ є система адміністративно-правового регулювання МЕВ на національному, міжнародному, наднаціональному та глобальному рівні (рис. 4.1 ).
Рисунок 4.1 – Рівні та органи адміністративно-правового регулювання міжнародних економічних відносин
На національному рівні кожна країна має свою сукупність національних регулюючих органів та відповідну нормативно-законодавчу базу, формування яких відбивається, з одного боку, під впливом законодавства більш високого рівня, а з іншого – на засадах правової системи, яка історично склалася у країні. Найбільш поширеними в світі є наступні правові системи:
Правова система звичайного права (США, Великобританія) – базується на традиції, прецеденті, вдачах та звичаях. Найважливіша роль у тлумаченні закону належить судам;
Система цивільного права (кодифікована система) (більше ніж 70 країн світу в тому числі Німеччина, Франція, Росія, Україна) – базується на докладно розробленому комплексі законів, які об’єднані у кодекси. Кодекси є основою тлумачення подій;
Теократичне право (перш за все мусульманські країни, біля 27 країн світу) – компіляція релігійних догматів із системою звичайного та цивільного права
В різних правових системах важливими сферами правового впливу на суб’єктів МЕВ є:
Комерційне право (договірне право);
Загальноправове середовище (охорона навколишнього середовища, техніка безпеки та інше);
Створення нового бізнесу;
Трудове законодавство;
Антимонопольне законодавство;
Ціноутворення;
Податкове законодавство.
Матеріали для самостійного вивчення
4.6 Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та її критерії.
4.5 Характеристика факторів соціально-культурного середовища.
4.4 Характеристика факторів економічного середовища.