- •Тема 4 Середовище міжнародних економічних відносин.
- •4.1 Сутність і структура середовища міжнародних економічних відносин
- •4.2 Природно – географічне середовище, основні його складові впливу на розвиток мев.
- •4.3 Характеристика факторів політико-правового середовища.
- •4.4 Характеристика факторів економічного середовища.
- •4.5 Характеристика факторів соціально-культурного середовища.
- •4.6 Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та її критерії.
- •Висновки до лекції за темою 4:
- •Література до лекції за темою 1:
Висновки до лекції за темою 4:
1) Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв'язків. Таке середовище можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.
2) За сферами впливу середовище МЕВ поділяють на природно-географічне, політико-правове, економічне, соціально-культурне середовище.
Природно-географічне середовище існування МЕВ - це сукупність природних та географічних умов, які впливають на особливості діяльності на рівні регіонів та країн. Наявність ресурсів тісно перекликається з різноманітністю кліматичних умов, яка сприяє розвитку міжнародного поділу праці, а відповідно, грає значну роль у розвитку МЕВ.
Політико-правове середовище впливає на МЕВ не так у плані умов і факторів їхнього існування, як у плані їхнього розвитку.
Помітну роль у розвитку міжнародного співробітництва відіграє політична стабільність країни - імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів(страйків) і політичних актів типу тероризму, путчів.
Узагальнено, соціально-культурне середовище МЕВ можна звести до факторів, що випливають з поведінки людини. Переваги тих чи інших чуттєвих особливостей у великих групах людей зумовлюють виникнення певних потреб, що відповідно впливає на їхні запити і в кінцевому випадку відбивається на їхніх зовнішньоекономічних відносинах.
3) Однією з головних рушійних сил ринкових перетворень в Україні є тісне співробітництво з індустріально розвиненими державами. По-перше, саме в цих країнах накопичено великий досвід ринкового господарювання, що може бути використаний в Україні, пристосований, адаптований до її специфічних умов і реалій. По-друге, налагодження економічного співробітництва з цими країнами виводить українські товари і послуги на потужні, вимогливі й жорсткі сучасні ринки, конкуренція на яких змусить наших підприємців прагнути до якісно нового рівня виробництва з урахуванням витрат, якості, фактороінтенсивності, дизайну, маркетингу і т.ін. На цих ринках виробництво і зовнішня торгівля України в цілому мають перед собою світові орієнтири, що повинні сприяти прискоренню процесу органічного включення її економіки в господарські процеси і структури. Розширення і поглиблення контактів з індустріально розвиненими державами, їхніми підприємцями і бізнесменами буде стимулювати поглиблення економічних реформ в Україні. По-третє, взаємодія із західними державами створює можливості одержання і прямої (цільової) фінансової підтримки для формування ринкової інфраструктури в Україні (мала приватизація, розвиток придатного підприємництва, підготовка і перепідготовка кадрів і т.ін.) та іноземних інвестицій, технологій, сучасного менеджменту, що вкрай необхідні в умовах ринкової трансформації економіки. Слід зазначити, що всі перераховані форми економічного спілкування тією чи іншою мірою знайшли своє втілення у практиці зовнішньоекономічних зв'язків України з розвиненими державами. Але це тільки перші кроки, і Україна потребує істотного посилення взаємодії з західним світом, помітного кількісного нарощування і якісного вдосконалення економічних взаємовідносин.