4.5 Характеристика факторів соціально-культурного середовища.
Фактори соціально-культурного середовища визначаються поведінкою людей, яка базується на фізіологічних, особистих психологічних та соціальних факторах та виражається у певних культурних формах (рис. 4.4).
Існують помітні групові розбіжності в таких фізичних характеристиках людей, як колір шкіри, зріст, вага і форма тіла, колір, густота та інші характеристики волосся, а також сприйнятливість та опірність певним захворюванням
Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються в наслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність – чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбанні в процесі життя людини.
Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи. В широкому розумінні культура трактується в наш час багатьма вченими як процес і наслідок людської діяльності. Такий підхід дозволяє включити в сферу культури всі види людської діяльності: матеріальну і духовну діяльність в усіх формах їх прояву, вироблених людством у процесі історії. Законом функціонування культури є її засвоєння, збереження і передача наступним поколінням. Суспільство формує різноманітні форми і засоби передачі культурних цінностей. Трансляція і засвоєння культури здійснюється різними способами: шляхом виховання, навчання, освіти, мови, через звичаї та традиції, шляхом наслідування і копіювання кращих зразків. У межах соціальної спільноти людей (нації, класу, соціальної групи) ці форми утворюють складну ієрархічну систему, яка акумулює і відтворює духовні цінності, погляди, ідеї, принципи, зразки поведінки і діяльності, мислення і почування, риси національного характеру. Все це допомагає індивідуумам спілкуватися, інтерпретувати та оцінювати один одного як членів суспільства.
Найбільш важливими світоглядними та поведінковими аспектами, які формуються під впливом культури є :
Усвідомлення себе та світу;
Спілкування та мова;
Одяг та зовнішність;
Культура харчування;
Уявлення про час;
Взаємовідносини (на рівні сім’ї, установ, уряду тощо);
Цінності та норми;
Віра і переконання;
Розумові процеси і навчання
Звички у праці.
Рисунок 4.4 – Елементи соціально-культурного середовища.
Оскільки нації, раси та етноси є найбільш стійкими людськими групами, саме ці фактори формують найбільш стабільні групові культури – національні. Завданням сучасної культурології як науки є вивчення, порівняння та систематизація різноманітних національних культур. Сучасні дослідження ведуться в площинні саме порівняння культур для вивчення та зближення національних культур.
Мотивація діяльності являє собою комплексну динамічну та цілісну систему формування мотиваційних детермінант (соціальних, економічних та психологічних), які при поясненні підстави дії та поступка стають аргументами прийнятого рішення. Мотиваторами діяльності з соціально-психологічної точки зору є:
Переваги (інтереси, схильність);
Зовнішня ситуація;
Власні можливості (знання, вміння, якості);
Власний стан в конкретний момент;
Моральний контроль (наявність моральних принципів);
Умови досягнення мети (витрати часу та зусиль);
Наслідки дії, вчинку.
Найбільш традиційними є теорії мотивації на основі вивчення потреб (А. Маслоу, Г. Мюррей. Е. Фромм), які визначають основні групи потреб (по А. Маслоу):
Органічні потреби;
Потреби безпеки;
Потреби належності;
Потреба в шануванні;
Пізнавальні потреби;
Потреби самоактуалізації.
Зв’язок між членами суспільства реалізується через мовні та немовні засоби комунікації, які базуються на певних культурних сигналах (значеннєві аспекти кольорів, дистанції, відношення до часу), а також за допомогою дотримання переважних моральних вимог та етикету. Значення мови визначається тим фактором, що таке поняття як ментальність культури (внутрішні процеси і характер розумового складу) детермінується типом та особливостями мови даної групи.
Характеристика факторів інфраструктурного середовища.
Інфраструктурне середовище пронизує та впливає на інтегрований розвиток всіх інших умов функціонування суб’єктів МЕВ.
Найважливішими складовими елементами інфраструктури МЕВ є :
Міжнародний транспорт;
Міжнародні інформаційно-комунікаційні системи.
Транспортна частина охоплює всі існуючи транспортні засоби та транспортні шляхи світу. При оцінці транспортної складової середовища МЕВ важливими є якісні та кількісні параметри стану того чи іншого транспортного засобу країни або регіону. Розвиток транспорту є однією з передумов поглиблення процесу міжнародної інтеграції та як наслідок глобалізації світу за рахунок зменшення відстаней у сучасному світі.
Основа розвитку інфраструктурного середовища МЕВ – інформаційно-комунікаційні системи. Інформаційно-комунікаційні системи – сукупність засобів збирання, збереження, обробки та передачі інформації. Сучасні засоби передачі інформації, що базуються на супутниковому зв’язку дозволяють передавати будь-які обсяги інформації на будь-яку відстань в короткі відрізки часу. Формування на їх основі глобальних інформаційних систем (Інтернет) стає, з одного боку, найважливішим сучасним фактором розвитку міжнародних економічних відносин, а з іншого – такі системи стають новим “віртуальним” середовищем глобальних економічних відносин.
Інформаційно-комунікаційні системи в МЕВ – це системи збору, збереження та передачі світової економічної інформації. В матеріальному виразі – це мережі інформаційних агентств, що розташовані по всьому світу, які збирають інформацію, класифікують її, кодують та передають користувачам. Найбільш впливовими міжнародними інформаційними агентствами є: Рейтер, Доу-Джонс Телерейт, Блумберга. Агенція Рейтер цілодобово збирає данні та економічну інформацію в режимі реального часу із 180 міжнародних бірж, ринків цінних паперів та 4000 організацій в 80 країнах світу.