- •Функціональна логістика
- •6.050200 «Логістика»
- •1. Організація виконання курсового проекту
- •1.1. Мета та завдання до виконання курсового проекту
- •2. Вимоги до курсового проекту
- •2.1. Загальні вимоги до курсового проекту та змісту пояснювальної записки
- •2.2. Структура курсового проекту
- •2.3. Вимоги до оформлення курсового проекту
- •3. Завдання курсового проекту
- •Координати місця розташування постачальників
- •Об’ємно-масові характеристики вантажу
- •4. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
- •4.1. Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів
- •Розрахунок кількості транспортної роботи для деяких вузлів транспортної мережі
- •4.2. Розробка оптимальної стратегії управління запасами на підприємстві
- •4.2.1. Диференціація асортименту за методом авс
- •Аналіз авс
- •4.2.2. Диференціація асортименту за методом xyz
- •Аналіз хyz
- •Алгоритм розподілу асортименту на групи хyz
- •4.3. Характеристика товарних груп аналізів abc та xyz
- •Характеристика товарних груп abc – та xyz – аналізів
- •4.4. Вибір систем управління запасами
- •4.5. Розрахунок параметрів складської системи підприємства та розробка проекту розміщення основних зон складу
- •4.5.1. Розрахунок параметрів основних зон складу
- •4.5.2. Розрахунок розміру вантажної площі складу
- •4.5.3. Розрахунок розміру допоміжної площі складу
- •4.5.4. Розрахунок площі ділянки приймання
- •4.5.5. Розрахунок площі ділянки комплектування
- •4.5.6. Розрахунок площі робочих місць, санітарно-побутових та адміністративних приміщень
- •4.5.7. Розрахунок розвантажувальної ділянки біля складу
- •4.5.8. Естетичне оформлення території складського комплексу
- •4.6. Розробка рекомендацій щодо ресурсного забезпечення роботи складу (підйомно-транспортне обладнання, персонал)
- •4.6.1. Розрахунок оптимальної кількості підйомно-транспортних машин і механізмів
- •4.6.2. Розрахунок чисельності та якісного складу персоналу
- •Можливі поєднання основної та сумісницької професій на складі
- •4.6.3. Побудова графіків роботи складу і персоналу (за категоріями тощо)
- •4.7. Розрахунок ефективності функціонування складської системи підприємства
- •4.7.1. Розрахунок показників, які характеризують інтенсивність роботи складу
- •4.7.2. Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання складських площ
- •4.7.3. Огляд інших показників ефективності роботи складу
- •4.7.4. Рекомендації щодо інформаційного забезпечення роботи складського комплексу
- •Список літератури
- •Зразок титульного аркуша кп
- •Обсяг продукції, що постачається на підприємство від постачальника 1
- •Обсяг продукції, що постачається на підприємство від постачальника 2
- •Обсяг продукції, що постачається на підприємство від постачальника 3
- •Обсяг продукції, що постачається на підприємство від постачальника 4
- •Функціональна логістика
- •6.050200 „Логістика”
Характеристика товарних груп abc – та xyz – аналізів
Групи |
A |
B |
C |
X |
Висока споживча вартість |
Середня споживча вартість |
Низька споживча вартість |
Високий ступінь надійності прогнозу споживання |
Високий ступінь надійності прогнозу споживання |
Високий ступінь надійності прогнозу споживання | |
Y |
Висока споживча вартість |
Середня споживча вартість |
Низька споживча вартість |
Середній ступінь надійності прогнозу споживання |
Середній ступінь надійності прогнозу споживання |
Середній ступінь надійності прогнозу споживання | |
Z |
Висока споживча вартість |
Середня споживча вартість |
Низька споживча вартість |
Низький ступінь надійності прогнозу споживання |
Низький ступінь надійності прогнозу споживання |
Низький ступінь надійності прогнозу споживання |
Важливою вимогою, якій повинно відповідати правильно організоване зберігання товарів на складі, є забезпечення якісного та кількісного збереження товарів.
Складські робітники повинні добре знати властивості товарів, які зберігаються на складі і вимоги до умов зберігання, володіти технологією зберігання.
Функціонування складу супроводжується затратами трудових і технічних ресурсів. Знизити їх можна шляхом поділу всього асортименту на групи, які потребують великої кількості переміщень, і групи, до яких звертаються достатньо рідко. Розташування товарів у різних зонах складу дозволить мінімізувати кількість переміщень на складі.
4.4. Вибір систем управління запасами
Для відповідних груп товарів матриці ABC та XYZ необхідно описати стратегії управління запасами. Для товарної групи з найбільшою кількістю продукції вибрати вид системи управління запасами, провести необхідні розрахунки, побудувати графіки системи управління запасами поквартально для кожного постачальника, сформулювати висновки та пропозиції.
Під час аналізу систем управління запасами необхідно взяти до уваги, що для товарних позицій, що входять до груп АХ, AY, AZ, варто застосовувати індивідуальні технології управління запасами, оскільки група А містить найбільшу частину внесків фінансових коштів. Наприклад, для групи АХ необхідно розглянути можливість застосування технології «точно в термін», обсяг реалізації за цими позиціями є відносно стабільним у часі.
Управління запасами за позиціями, що входять до груп BX, BY, BZ, є досить складним, оскільки не можна зробити конкретні висновки щодо коливань попиту. Управління запасами за цими позиціями може здійснюватися як за однаковими, так і за індивідуальними технологіями планування.
Планування запасів по позиціях, що входять до груп CX, CY, CZ, може здійснюватися на більш довгий період (наприклад, на квартал) із щотижневою чи щомісячною перевіркою наявності запасу на складі. Це зумовлено тим, що такі запаси «заморожують» порівняно невелику частину грошових коштів, а коливання попиту на ці позиції є значними.
Під час вибору системи управління запасами на основі ХYZ – аналізу варто дотримуватись таких рекомендацій:
1. Система управління запасами з фіксованим обсягом замовлення. Оскільки ця система передбачає здійснення замовлення при досягненні порогового рівня, то здійснюється систематична перевірка стану запасів. Для такої роботи складської системи найкращим є зберігання товарів групи Y, оскільки середні коливання попиту на товари цієї групи можуть бути вчасно відслідковані завдяки перевірці стану запасів. Проте замовлення однакової кількості продукції (фіксованого замовлення) не дозволяє нівелювати значні коливання попиту (група Z).
2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Ця система ґрунтується на однакових часових проміжках між замовленнями. Оскільки між цими проміжками стан запасів не перевіряється, така система може повноцінно функціонувати лише при малих коливаннях попиту на товари, що зберігаються.
Отже, за цих умов на складі варто зберігати товари групи X.
3. Система управління запасами зі встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня. Ця система є комбінацією розглянутих вище, оскільки замовлення здійснюються і при досягненні порогового рівня, і через певний інтервал часу.
Отже, така система характеризується частішими замовленнями, аніж перші дві та сприяє запобіганню дефіциту товарів. Можна порекомендувати застосовувати таку систему управління запасами для товарів, попит на які значно коливається, тобто товарів групи Z.
4. Система «максимум-мінімум». Основою цієї системи є мінімізація постачань через їх високу вартість порівняно з вартістю зберігання.
Отже, за цих умов найменша ймовірність дефіциту товарів на складі буде при зберіганні товарів груп X або Y, причому товари групи Y варто зберігати за цих умов лише при дуже високій вартості доставки. Для розрахунків можна врахувати те, що групу X раціонально зберігати при цій системі, якщо співвідношення «вартість доставки/вартість зберігання одиниць у день» становить 2000...5000, а групу Y якщо це співвідношення понад 5000.