живчої цінності — від’ємною. Для останніх, якщо ефект заміщення сильніший за ефект доходу, то загальний ефект буде величиною додатною, і такі блага будуть звичайними, а якщо сильнішим виявиться ефект доходу, то такі блага будуть благами Гіффена.

Закон попиту, який означає, що за більший обсяг блага споживачі готові платити меншу ціну, пояснює важливе питання, ві-

доме під назвою парадокс вартості.

Зрозуміти парадокс вартості допоможе концепція споживчого надлишку. купуючи весь товар за ціною останньої одиниці споживач отримує виграш у вигляді різниці між сумою грошей, яку він готовий заплатити (яка дорівнює загальній корисності всього обсягу купленого товару) і сумою грошей, яку він фактично сплачує за товар (яка дорівнює вартості товару). Ця різниця називається виграшем споживача або споживчим надлишком.

Концепцію додаткової вигоди можна застосувати для ринку в цілому. Вона є надзвичайно корисною під час прийняття рішень щодо громадських благ (мости, парки і т. д.).

При виборі рішення щодо виробництва суспільних благ порівнюють витрати на виробництво та загальну корисність, яку отримує суспільство від цих благ. Іншими словами, якщо є споживчий надлишок, то виробництво таких благ виправдане.

Основні поняття

Енгеля крива — сполучає точки з координатами кількості спожитого товару Х і рівня доходу І.

Ефект доходу — зміна споживання внаслідок зміни реального доходу при незмінності відносних цін.

Ефект заміщення — зміна споживання внаслідок зміни відносних цін при незмінному реальному доході.

Компенсуюче бюджетне обмеження — лінія, яка паралельна новій лінії бюджетного обмеження і дотична початковій кривій індиферентності.

Парадокс вартості — вода, така потрібна для життя, має малу вартість, тоді як алмази, без яких живе абсолютна більшість населення Землі, — високу.

Споживчий надлишок — виграш у вигляді різниці між сумою грошей, яку споживач готовий заплатити (яка дорівнює за-

77

гальній корисності всього обсягу купленого товару) і сумою грошей, яку він фактично сплачує за товар (яка дорівнює вартості товару).

Приклади розв’язання задач

Задача 5.1

Припустимо, споживач має доход 480 грн. На малюнку показані дві бюджетні лінії і відповідні їм криві байдужості.

Y

30
15
0	20	40 50	80 Х

Визначте координати двох точок лінії попиту даного споживача на товар Y.

Відповідь

Координати двох точок лінії попиту даного споживача на товар Y — це ціна та кількість. Для нижчої лінії бюджету ціна това-

ру Х = 480/40 = 12 грн. нахил лінії бюджету дорівнює PyPx . Вихо-

дячи з графіка, нахил лінії бюджету дорівнює тангенсу кута нахилу (відношенню протилежного катета до прилеглого — (30 –

– 0)/(40 – 20) = 1,5.

Таким чином ціна товару Y = 12/1,5 = 8 грн, а кількість = = 30 шт. Отже, координата становить: А1 буде Р = 8, Q = 30. Аналогічно визначаємо ціну товару Х для другої лінії бюджету: 480/80 = 6. нахил лінії бюджету дорівнює: (15 – 0)/(80 – 50) = 0,5.

Отже, ціна товару Y = 6/0,5 = 12 грн. А координата точки А2 ста-

новить: Р= 12, Q = 15.

78

Р
						А2
12
										А1
	8
													D		Y
					15				30

Задача 5.2

Припустимо, що попит Петра на користування басейном має такі показники:

Р (грн/год.)	Q (год./тиж)
26	1
17	2
9	3
2	4
0	5

а) Яким є максимум, який він готовий сплатити за одну годину на тиждень, 2 години на тиждень, 3 години на тиждень та 4 години на тиждень?

б) Яким є його споживчий надлишок, якщо ринкова ціна становить: 20 грн, 15 грн, 8 грн?

в) Припустимо, що власник басейну має намір дозволити відвідувачам плавати стільки, скільки вони забажають, за потижневу оплату та скасувати погодинні ставки. Яким буде максимальний розмір тижневої суми, яку Петро буде готовий сплатити?

Відповідь

а) Таблиця попиту показує максимальну ціну, яку готовий платити споживач за дану кількість спожитого блага. Тому за 1 годину Петро готовий платити 26 грн, за 2 години — 26 + 17 = = 43 грн, за 3 години — 26 + 17 + 9 = 52 грн, за 4 години — 26 + + 17 + 9 + 2 = 54 грн.

б) Якщо ринкова ціна становить 20 грн, то Петро відвідуватиме басейн 1 годину на тиждень, отже, його споживчий надлишок

79

становитиме 26 – 20 = 6 грн. якщо ж ринкова ціна становить 15 грн, то Петро відвідуватиме басейн 2 години на тиждень, отже його споживчий надлишок складе 43 – 2 · 15 = 13 грн. якщо ринкова ціна становить 8 грн, то Петро відвідуватиме басейн 3 години на тиждень, отже, його споживчий надлишок складе 52 – 8 × × 3 = 28 грн.

в) Максимальний розмір тижневої суми, яку Петро буде готовий сплатити, дорівнює 54 грн.

Задача 5.3

На графіку зображені криві байдужості Петра. комбінації товарів, які максимізують його корисність при двох різних цінах на товар Х, відповідають точкам А та В.

а) Який доход Петра?

б) Яка ціна товару Х у точці А? В точці В?

в) Які координати двох точок на кривій попиту Петра на товар Х?

г) Якщо крива попиту Петра на товар Х є прямою лінією з від’ємним нахилом, то чому дорівнює цей нахил кількісно?

д) Який нахил має крива «ціна — споживання» — від’ємний чи додатній?

Витрати на інші товари

U1

2400

	U2
	А
		В
0	80	120	Товар Х
30			200

а) Якщо Петро не купує товар Х, то на всі інші товари він витрачає весь свій доход (графічно — це точка перетину бюджетною лінією вертикальної осі), отже, величина його доходу становить 2400 грн.

80

б) Щоб визначити ціну товару Х у точці А, треба розділити доход на максимальну кількість товару Х, яку може купити Петро, якщо всі гроші витратить лише на товар Х (графічно — це точка перетину бюджетною лінією осі Х). отже, Рх = 2400/80 = 30 грн. Аналогічно визначаємо ціну в точці В: Рх = 2400/200 = 12 грн.

в) Координатами точок на кривій попиту є ціна та кількість. Точка А має координати Р = 30, Q=30. точка В має координати

Р = 12, Q =120.

г) Якщо крива попиту Петра на товар Х є прямою лінією з від’ємним нахилом, то нахил визначається співвідношенням зміни ціни до зміни кількості товару Х. нахил дорівнює: ∆Р/∆Q = = (12 – 30)/(120 – 30) = –0,2.

д) Крива «ціна — споживання» проходить через точки рівноваги споживача, тому вона має від’ємний нахил.

Задача 5.4

Внутрішній попит на насіння рапсу в країні Агранії (агранські споживачі) задавався рівнянням:

Qd = 100 – 4Р,

а експортний попит (зарубіжні споживачі) — рівнянням:

Qe =250 – 20Р.

а) Побудуйте графіки внутрішнього та експортного попиту. б) Визначте аналітично і графічно криву сукупного попиту на

рапс.

Відповідь

а)

Р

25

12,5

	DВ			DЕ
								Q
	100				250

81