закріплених прав власності закріплені нечітко, тому індивідам інколи приходиться доводити в суді свою правоту з мінімальними шансами виграти (наприклад: позов до курців).
Утаких випадках на допомогу приходить держава. Перевага використання держави полягає в тому, що не потрібно створювати організацію, яка мала б справу із кожним типом екстерналій, тобто економія трансакційних затрат. Серед недоліків є політичний механізм, тому що відкриває зацікавленим групам простір для зловживань.
Існує чотири головнісуспільні методи захисту від екстерналій: 1) держава може накладати штрафи; 2) держава може вжити регулятивних заходів для обмеження
дії негативних екстерналій; 3) держава може субсидувати затрати на зменшення впливу
негативних екстерналій; 4) держава може через законодавчу систему визначити поря-
док прав власності, який би протидіяв негативним екстерналіям. Податки, які вводяться для коригування впливу негативної екстерналії, називаються податками Пігу. Податки Пігу наближають розподіл ресурсів ближче до соціального оптимуму, отже,
вони є засобом підвищення економічної ефективності.
Утих випадках, коли існує позитивна екстерналія, держава також повинна субсидувати її вплив. Таким чином, у розпорядженні держави є різні засоби інтерналізації небажаних наслідків зовнішніх ефектів, а тому державне втручання в роботу ринкового механізму об’єктивно виправдане у випадку існування екстерналій.
Основні поняття
Гранична зовнішня корисність — додаткова корисність для третіх осіб (які не сплачують за користування благом) при збільшенні споживання блага на одну одиницю.
Гранична індивідуальна корисність — додаткова вигода від споживання додаткової одиниці блага даною особою.
Гранична суспільна корисність — додаткова корисність усього суспільства, яка виникає при збільшенні споживання даного блага на одну одиницю і дорівнює сумі граничних індивідуальної та зовнішньої корисності.
236
Граничні зовнішні витрати — додаткові зовнішні витрати, обумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага.
Граничні приватні витрати — додаткові витрати виробника, обумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага.
Граничні суспільні витрати — додаткові суспільні витрати, зумовлені виробництвом додаткової одиниці даного блага. Складаються із суми граничних приватних та граничних зовнішніх витрат.
Екстерналії — ситуація, коли частина вигод або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на третіх осіб, які не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.
Зовнішня корисність — корисність одержана за рахунок позитивних зовнішніх ефектів.
Інтерналізація зовнішніх ефектів — вплив на стимули, які спонукають індивід враховувати зовнішній вплив результатів діяльності, як внутрішній.
Індивідуальна корисність — рівень задоволення, яке отримує особа від споживання певного блага або сукупності благ.
Податки Пігу — податки, які вводяться для коригування впливу негативної екстерналії.
Проблема ресурсів суспільного споживання — вид екстерна-
лії, коли доступ до джерела рідкісних ресурсів не обмежується, і кожен споживач впливає на обсяги споживання інших споживачів (накладає негативну екстерналію на інших).
Сукупні зовнішні витрати — витрати, які перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.
Сукупні приватні витрати — витрати які відшкодовуються виробником.
Сукупні суспільні витрати — сума сукупних приватних ви-
трат та сукупних зовнішніх витрат.
Суспільна корисність — сукупна корисність як безпосередніх споживачів блага, так і третіх осіб за рахунок позитивних зовнішніх ефектів. Вона складається із суми індивідуальної та зовнішньої корисності.
Теорема Коуса — інтерналізація зовнішніх ефектів значною мірою досягається шляхом запровадження прав власності на суспільні блага. Коли сторони можуть вести співробітництво без витрат і на взаємовигідній основі, прибуток буде ефективним, але розподіл прибутку між сторонами залежатиме від визначення прав власності.
Трансакційні затрати — затрати по укладанню угоди.
237
Приклади розв’язання задач |
Задача 13.1
Попит на мінеральні добрива описується функцією: QD(тонн) = 20 000 – 20Р. Пропозиція добрив має вигляд: QS(тонн) = 2000 + + 40Р. якими будуть рівноважна ціна та обсяг продаж на ринку?
Міська влада оцінила витрати жителів міста на лікування внаслідок погіршення здоров’я через шкідливі викиди заводу в розмірі 100 грн, у розрахунку за кожну тонну добрив і прийняла рішення про повну компенсацію заводом вказаних витрат у вигляді екологічного податку. якими тепер будуть рівноважна ціна та обсяг продаж на ринку за умови введення екологічного податку?
Відповідь
Рівноважна ціна та обсяг визначаються з рівняння
QD = QS.
20 000 – 20Р = 2000 + 40Р. Р* = 300, Q* = 14 000.
Після введення екологічного податку функція пропозиції ма-
тиме вигляд:
QS = 2000 + 40(Р – 100) = QD; 2000 + 40(Р – 100) = 20 000 – 20Р; Р*′ ≈ 367, Q*′ ≈ 12 667.
Задача 13.2
Підприємець Богатиренко є власником спортивного комплексу в мікрорайоні міста Веселого, який розрахований на одночасні заняття 2000 підлітків. Різноманітні секції його комплексу відвідують 500 підлітків. Граничні витрати Богатиренка на залучення додаткового клієнта становлять 20 грн за місяць. Граничні доходи від залучення додаткового клієнта дорівнюють 11 грн на місяць. Витрати міської влади на утримання дільничних інспекторів залежать від кількості правопорушень і становлять 20 грн за місяць у розрахунку на 1 правопорушення. Статистика свідчить, що 50 % підлітків, які не займаються спортом, скоюють правопорушення. Чисельність підлітків мікрорайону становить 3000 осіб.
Визначте, чи буде зацікавлена міська влада у введенні дотацій підприємцеві Богатиренку? Якщо так, то в якому розмірі можлива подібна дотація і які загальні витрати може понести міська влада?
238
Відповідь
Загальні витрати влади на утримання дільничних інспекторів становлять (3000 – 500) · 0,5 · 20 = 25 000 грн за місяць. якщо оцінити ці витрати в розрахунку на 1 підлітка, який не займається спортом, то це складе 25000 / (3000 – 500) = 10 грн за місяць. Мінімальний розмір дотацій, який необхідний для залучення до занять спортом підлітків паном богатиренком, становить 9 грн, (20 – 11 = 9). Отже, можна зробити висновок, що граничні вигоди від введення дотацій спорткомплексу перевищують граничні витрати (10 > 9). Отже, міська влада буде зацікавлена у введенні дотацій панові Богатиренку. Мінімальний розмір дотацій повинен бути не менший ніж 9 грн на 1 підлітка, а максимальний — не більший ніж 10 грн. загальні витрати міської влади на залучення максимально можливої кількості підлітків до занять спортом (2000 – 500 = 1500 осіб) можуть бути в межах від
13 500 (1500 · 9 = 13 500) до 15 000 (1500 · 10 = 15 000).
Задача 13.3
У будинку на двох господарів проживають пан Куропаткін і пан Могиленко. Пан куропаткін вирішив завести на своїй половині садиби півня. Витрати на його утримання він оцінює в 20 грн, а своє задоволення від співу — в 40 грн Пан Могиленко готовий заплатити за тишу 30 грн.
Визначте тип екстерналій, який виникає в цьому випадку і оцініть імовірність появи півня в пана Куропаткіна, якщо обидва господарі є раціональними особами.
Відповідь
У цьому випадку перед нами негативна екстерналія, яка виникає в сфері споживання і проявляється також у сфері споживання. Граничну вигоду від появи півня пан Куропаткін оцінює в 40 грн, а граничні витрати — в 20 грн. Отже, чиста вигода дорівнює 20 грн. Оскільки пан могиленко готовий заплатити більше (30 грн) за відсутність півня, і обидва господарі є раціональними особами, то скоріше всього в результаті домовленості між ними півень у пана Куропаткіна так і не з’явиться. Так, пан Могиленко може заплатити 25 грн за те, щоб пан Куропаткін не заводив півня. В цьому випадку у виграші будуть обидва порівняно з варіантом існування півня (25 грн чистої вигоди > 20 грн чистої вигоди в пана Куропаткіна і 25 грн витрат < 30 грн витрат у пана Могиленка).
239