- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра суспільні та гуманітарні науки
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Змістовний модуль 2.
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Змістовний модуль 2. Розвиток української культури періоду пізнього Середньовіччя, Нової та Новітньої доби
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •Іу. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.
- •2. Визначення структури та складання плану звіту
- •3. Написання тексту звіту та його оформлення.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Додаткова:
- •Тетяна Степанівна Бердій
6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
В Галицько-Волинському князівстві розвивались архітектура, живопис, художні ремесла. Наявність мурованих будівель є вагомим свідченням розвитку того чи іншого регіону. Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувались у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури. В кінці XI століття в архітектурі спостерігаються значні романські впливи, особливо в Галичі і Володимирі на Волині.
У Галичі храми будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. Кам’яне зодчество у Галицько-Волинському князівстві було дуже поширеним. Міські забудови, оборонні і церковні споруди виконувались досвідченими будівничими. Їх покриття, обробка фасадів з двома вежами, портали, капітелі, поліхромне різьблення, вітражі мають виразний романський стиль. Такою, наприклад, є церква святого Пантелеймона в Галичі (1200 р.), яка має розкішний романський портал та інші різьблені з каменю деталі.
В центрі староукраїнської культури Галичі було знайдено понад 30 фундаментів різних будов тринавних церков і однієї ротонди, що вказують на переплетіння східних, західних і місцевих архітектурних традицій. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.
У ХІІ – ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.
Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.
Його сучасник – Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157р.), зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.
Князі і бояри дбали, щоб у церквах були високохудожні ікони, прикрашені золотом, сріблом і коштовним камінням, а також шатами, виготовленими з дорогоцінних тканин і гаптованими золотом. Деякі дослідники припускають, що палати князів і багатих вельмож прикрашались пишно і з великим культурним смаком.
У Галицько-Волинському князівстві високого рівня розвитку набув живопис. Істотний вплив на його розвиток зробив стиль візантійського живопису, який панував у ті часи не лише в старокиївській державі, але й по всій Європі. У Галицько-Волинському князівстві оздоблення інтер’єрів давньоруських палаців, храмів, княжих дворів здійснювалось мозаїками, фресками, різьбленим каменем, іконами. Видатною пам’яткою живопису тих часів є мініатюри в літописах і художнє оздоблення книг. Дослідники характеризують XII століття як початок самостійної художньої творчості в Україні.
Високого рівня на Галицько-Волинських землях досягло ювелірне та музичне мистецтво. Обробка дорогоцінних металів провадилась на досить високому рівні для того часу. Зокрема, використовувались технології — зернь, скань, чернь, карбування, інкрустація, тонке литво тощо. У Галицько-Волинському літописі розповідається про «славного співака» Митусу, який виконував пісні у супроводі арфи або лютні.
Запитання для самостійного опрацювання:
Візантійські впливи у давньоруській культурній спадщині
Данило-Галицький як творець Галицько-Волинської держави
Література:
Основна: 1, 2, 7, 13,19, 21.
Додаткова: 29, 30, 33, 36, 38, 62, 64, 66, 78.