Таблиця 4 Рекомендовані коефіцієнти перерахунку проінкубованих яєць різних видів птиці на умовні

Тривалість сезону інкубації	Коефіцієнти перерахунку проінкубованих яєць різних видів птиці на умовні з урахуванням тривалості періоду дезінфекції обладнання інкубаторію
	1 день			2 дні
	качки	гуси	качки		гуси
1 рік	2,4	5,0	2,6		5,1
6 місяців	2,6	5,2	2,4		4,9

Власна розробка.

Відповідно до вимог П(С)БО 30 “Біологічні активи” починаючи з 1 січня 2007 р. одержані в процесі біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарська продукція при їх первісному визнанні оцінюють за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Тому собівартість добового молодняку птиці розраховують лише у внутрішньогосподарському (управлінському) обліку.

Серед вимог, які висувають до інформації, що є основою для прийняття управлінських рішень, особливо важливими є достовірність та оперативність. Показник собівартості продукції або послуг, визначений у кінці року, має низку недоліків. Натомість поточна собівартість дає змогу не тільки точніше ув’язати витрати із отриманим результатом, встановити оптимальну ціну на продукцію, а й оперативно реалізувати стратегію, спрямовану на скорочення витрат виробництва. Результати проведеного дослідження свідчать, що умовами оперативного визначення собівартості послуг з інкубації яєць на давальницьких засадах є своєчасне відображення в обліку виникнення й погашення заборгованості за спожиті послуги, відсутність галузі рослинництва в ІПП, ліквідація сезонності інкубації яєць.

Оперативне визначення собівартості послуг інкубаційних цехів ґрунтується на обчисленні витрат процесу інкубації партії яєць. З цією метою використовують показник кількості умовних яйце-днів, який враховує різницю у тривалості інкубації яєць різних видів птиці. Собівартість інкубації партій яєць у розрахунку на одне умовне яйце пропонуємо визначати за формулою (1):

= ++Я_n , (1)

де С _n – собівартість інкубації n-ої партії яєць у розрахунку на одне умовне яйце;

В_а , В_b та В_c витрати процесу інкубації (без вартості яєць) відповідно у місяцях а, в та с;

ЯД _na , ЯД _nв та ЯД _nс кількість умовних яйце-днів інкубації яєць партії п відповідно у місяцях інкубації а, в та с;

_а , _в та _с загальна кількість умовних яйце-днів інкубації відповідно в місяцях а, в та с;

Я_n – кількість яєць n-ої партії в перерахунку на умовні.

Доведено, що собівартість інкубації партії яєць у розрахунку на одне умовне яйце залежить від собівартості інкубації одного умовного яйце-дня в місяці, протягом яких здійснювалась інкубація яєць цієї партії, та від частки проінкубованих яйце-днів у кожному із цих місяців.

Визначення собівартості послуг з інкубації яєць на давальницьких засадах дає змогу встановити оптимальну ціну, яка забезпечує не тільки одержання запланованого рівня прибутку, а й підвищення попиту на послуги ІПП внаслідок реалізації їх за порівняно нижчими, ніж у конкурентів, цінами.

З метою оцінки на кінець періоду незавершеного виробництва в інкубаційних цехах в частині витрат процесу інкубації використовують дані про планову (нормативно-розрахункову) собівартість інкубації одного яйця птиці, тривалість інкубації яєць та кількість яєць, залишених в інкубаторах на кінець періоду.

У розділі 3 “Аналіз собівартості продукції інкубації” досліджено механізм формування рівня витрат на біологічні перетворення в інкубаторних цехах та розроблено спеціалізовану методику аналізу собівартості продукції інкубації.

У практиці аналізу господарської діяльності підприємств широко застосовують методику аналізу собівартості продукції за алгоритмом, що передбачає визначення впливу виробничих витрат і кількості та якості одержаної продукції на рівень її собівартості. В кожній галузі виробництва є свої особливості, які визначають динаміку цих чинників. Інкубаційний процес унікальний, тому потребує спеціально адаптованої методики аналізу його результатів. Зважаючи на відсутність таких розробок, у дисертаційній роботі запропоновано власний підхід, який визначається технологічними особливостями процесу інкубації та організаційною структурою ІПП і полягає в розробці факторної системи собівартості продукції інкубації (рис. 3) та сукупності прийомів і способів визначення впливу цих чинників на рівень собівартості продукції інкубації (табл. 5).

Рис. 3. Блок-схема факторної системи собівартості однієї голови добового молодняку птиці на ІПП (власна розробка).

В процесі дослідження було встановлено, що основними чинниками зниження рівня собівартості продукції є скорочення витрат на інкубацію та підвищення якості інкубаційного процесу. Головними напрямами зниження собівартості продукції інкубації в ІПП є ліквідація сезонності виробництва, економія ресурсів підприємства й утримання ферми батьківського стада птиці.

Дослідженнями встановлено, що середній відсоток виведення молодняку різних видів сільськогосподарської птиці суттєво відрізняється. Аналіз ринкової кон’юнктури свідчить про те, що ціна на молодняк визначається не тільки витратами на його отримання, а й порівняно більшою цінністю окремих видів птиці, їх порід та кросів. Збільшення прибутку від реалізації добового молодняку птиці можна досягти за рахунок інкубації яєць птиці, які забезпечують найбільший відсоток виведення та молодняк якої користується попитом споживачів більше, ніж інші. Отже, планування асортименту продукції інкубаторних цехів, є чинником підвищення прибутковості ІПП.

У дисертаційній роботі розраховано оптимальне співвідношення яєць різних видів птиці в загальній кількості проінкубованих за існуючих значень середнього відсотка виведення та реалізаційної ціни на молодняк.

Доведено, що розроблена спеціалізована методика аналізу собівартості продукції інкубації має важливе значення для управління, оскільки дає змогу запобігти негативним ситуаціям у виробничій діяльності ІПП.

Таблиця 5