- •Розділ 1. Лінійна алгебра
- •1.1 Матриці та дії над ними
- •1.2 Означення та основні властивості визначників
- •1.3 Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Індивідуальне завдання за темою „Лінійна алгебра”
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •2.1 Поняття вектора та лінійні операції над векторами
- •2.2 Вектори у декартовій системі координат
- •2.3 Скалярний добуток векторів
- •2.4 Векторний добуток векторів
- •2.5 Змішаний добуток векторів
- •Індивідуальне завдання за темою „Векторна алгебра”
- •Розділ 3. Аналітична геометрія на площині
- •3.1 Пряма лінія на площині
- •3.2 Криві другого порядку: коло, еліпс, гіпербола та парабола
- •Індивідуальне завдання за темою „Аналітична геометрія на площині”
- •Розділ 4. Аналітична геометрія у просторі
- •4.1 Площина у просторі
- •4.2 Пряма у просторі
- •Індивідуальне завдання за темою „Аналітична геометрія у просторі”
1.3 Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
За допомогою систем лінійних алгебраїчних рівнянь моделюється переважна більшість практичних задач з економіки.
, |
(1.14) |
де – коефіцієнти рівняння;– невідомі рівняння;– вільні члени рівняння.
Розв’язком системилінійних алгебраїчних рівнянь називають таку сукупність чисел, яка перетворює всі рівняння (1.14) на числові тотожності.
Якщо права частина (1.14) дорівнює нулю , то систему рівнянь називаютьоднорідною, абонеоднорідною, якщо.
Система рівнянь (1.14) називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок, інесумісною, якщо не має жодного розв’язку.
Складемо визначник третього порядку з коефіцієнтів систем – головний визначник системи:
. |
(1.15) |
Можливі наступні випадки розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь:
1) , тоді система (1.14) має єдиний розв’язок, який можна знайти або за формулами Крамера, або методом Гаусса, або матричним способом;
2) , тоді система (1.14) або несумісна, або має безліч розв’язків.
Розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь за формулами Крамера:необхідно скласти три визначники третього порядку з головного визначника (1.15) шляхом перестановки замість 1, 2, 3–го стовпця стовпець вільних членів – цедодаткові визначники
. |
(1.16) |
За формулами Крамера розв’язок системи рівнянь (1.14) має такий вигляд:
. |
(1.17) |
Метод Гаусса розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь:метод послідовних вилучень невідомих, запропонований Гауссом можна розглянути на прикладі системи (1.14), поділивши перше рівняння на, друге – на, третє – на, матимемо:
, |
(1.18) |
де . Віднявши від другого і третього рівняння перше, дістанемо
, |
(1.19) |
де .
Поділивши перше рівняння на , а друге – на, отримаємо
. |
(1.20) |
Віднявши перше рівняння від другого, дістанемо
, |
(1.21) |
звідки
. |
(1.22) |
Тепер можна знайти та.
Матричний метод розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь:якщо систему (1.14) записати в матричній формі
. |
(1.23) |
де – матриця коефіцієнтів системи;
– матриця невідомих;
– матриця вільних членів.
. |
(1.24) |
Помножимо (1.23) на обернену матрицю . Оскільки, то дістанемо матричний спосіб розв’язування систем:
. |
(1.25) |
Розглянемо однорідну систему рівнянь:
. |
(1.26) |
Складемо головний визначник системи. При розв’язанні системи (1.26) можуть бути випадки:
1) , тоді система (1.26) має єдиний нульовий розв’язок, тобто;
2) , тоді система (1.26) може мати безліч ненульових розв’язків, тобто буде неозначеною. У цьому випадку одне з рівнянь системи є лінійною комбінацією двох інших і може бути відкинуте. Тоді система буде складатися з двох рівнянь з трьома невідомими і матиме, наприклад, вигляд:
. |
(1.27) |
Нехай із трьох визначників другого порядку цієї системи хоча б один не дорівнює нулеві, наприклад, визначник із коефіцієнтів при невідомих та:
. |
(1.28) |
Тоді система (1.27) є невизначеною і має безліч розв’язків, які знаходять за формулами:
. |
(1.29) |
де ,,– довільне дійсне число.
Може бути випадок, коли усі три визначники системи (1.27) дорівнюють нулю. Тоді одне з рівнянь системи є наслідком іншого і може бути відкинуто. Залишається одне рівняння системи (1.27), наприклад, перше. Якщо, наприклад, , то система має розв’язок, що знаходять за формулами:
, |
(1.30) |
де – довільні дійсні числа.