11. Основні методи аналізу причин травматизму та профзахворювань, їх призначення та зміст

Методи аналізу виробничого травматизму

Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний, топографічний і монографічний. При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують абсолютні та відносні кількісні і якісні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм. Коефіцієнт частоти травматизму К_ч розраховується на 1000 працюючих:

,

де Н – число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на добу і більше;

С – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу.

Якісний показник травматизму К_т, або коефіцієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків), характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де Д – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду.

При топографічному методі всі нещасні випадки систематично наносять умовними знаками на плані розташування обладнання у цеху або на ділянці. Накопичення таких знаків на позначці робочого місця або обладнання характеризує його підвищену небезпечність і потребує відповідних профілактичних заходів.

Монографічний метод являє собою поглиблений аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або обладнання, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці.

12. Основні причини травматизму та профзахворювань.Причины производственного травматизма и профессиональной заболеваемости

Технические причины, которые можно охарактеризовать как причины, не зависящие от уровня организации труда на предприятии, а именно: несовершенство технологических процессов, конструктивные недостатки оборудования, приспособлений, инструментов; недостаточная механизация тяжелых работ; несовершенство ограждений, предохранительных устройств, средств сигнализации и блокировок; прочностные дефекты материалов; неизвестные ранее опасные свойства обрабатываемых сред и т.п. Эти причины иногда называют конструкторскими или инженерными.Организационные причины, которые целиком зависят от уровня организации труда на предприятии. К ним, например, относятся: недостатки в содержании территории, проездов, проходов; нарушения правил эксплуатации оборудования, транспортных средств, инструмента; недостатки в организации рабочих мест, нарушение технологического регламента; нарушение правил и норм транспортировки, складирования и хранения материалов и изделий; нарушение норм и правил планово-предупредительного ремонта оборудования, транспортных средств и инструмента; недостатки в обучении рабочих безопасным методам труда; недостатки в организации групповых работ; слабый технический надзор за опасными работами; использование машин, механизмов и инструмента не по назначению; отсутствие или несовершенство ограждений мест работы; отсутствие, неисправность или неприменение средств индивидуальной защиты и т.п.Санитарно-гигиенические причины, к которым можно отнести повышенное содержание в воздухе рабочих зон вредных веществ; недостаточное или нерациональное освещение; повышенные уровни шума, вибраций; неблагоприятные метеорологические условия; наличие различных излучений выше допустимых значений; нарушение правил личной гигиены и т.п.     Психофизиологические причины, к которым условно можно отнести физические и нервно-психические нагрузки работающего.    

13. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату робочої зони та їх вплив на організм

Параметри мікроклімату робочої зони та їх нормування.Мікроклімат виробничих приміщень (microclimate of apartments productions) - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на її робочому місці, у робочій зоні.Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежена за висотою 2 м від рівня підлоги.Основні параметри мікроклімату (parameters of microclimate) це:

· температура, ^оС;

· відносна вологість, %;

· швидкість руху повітря, м/с;

· іонізація, n⁺, n^-;

· інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м².

Параметри температури, відносної вологості і швидкості руху повітря нормуються в комплексі. Нормативне значення залежить від категорії важкості робіт та від періоду року.Розрізняють легкі фізичні роботи (категорія 1а, 1б), фізичні роботи середньої важкості (категорія 2а, 2б), важкі фізичні роботи (категорія 3). Розподіл категорій робіт за важкістю відбувається на основі загальних енерговитрат організму.Розрізняють два періоди року: холодний – середньодобова температура зовнішнього повітря +10°С і нижче, теплий – середньодобова температура зовнішнього повітря понад +10°С.Нормуються допустимі та оптимальні значення цих показників.Іонізація нормується максимальною та мінімальною концентрацією позитивно та негативно заряджених іонів в повітрі.Допустиме значення інтенсивності теплового випромінювання встановлюється в залежності від процента поверхні тіла людини, що підлягає опроміненню.На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. Вказані параметри нормуються для робочої зони (working area) - простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.