Розділ 4 Розрахунок потреби внесення елементів живлення з мінеральними добривами

В усіх природно-кліматичних зонах України важливою умовою для складання системи удобрення є спеціалізація господарства, типи сівозмін і склад їх культур. У сівозміні виявляється післядія добрив, що сприяє зростанню врожаїв наступних культур і родючості ґрунту.

Для визначення потреби рослин в елементах живлення за вегетацію використовують показники їх виносу з урожаєм. Господарський винос елементів живлення є лише частиною біологічного виносу і не відображає повної в них фізіологічної потреби рослин. Проте частина елементів живлення після збирання врожаю залишається в ґрунті (залишковий винос) і стає поступово доступною для наступних культур сівозміни. Тому для характеристики потреби в них рослин використовують величину відносних їх витрат на одиницю товарної (на 1 т) з урахуванням відповідної маси нетоварної частини врожаю (додаток Й). Розрахунок господарського виносу елементів живлення проводять за формою, наведеною в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Господарський винос елементів живлення культурами сівозміни

Культура сівозміни	Площа, га	Урожайність основної продукції, т/га	Винос (кг) на 1 т товарної продукції з урахуванням нетоварної, кг			Господарський винос урожаєм, кг
			N	Р2О5	К2О	N	Р2О5	К2О
Винос: за ротацію сівозміни
з 1 га площі сівозміни

При розрахунку потреби внесення елементів живлення з мінеральними добривами враховують їх господарський винос урожаями культур (див. табл. 4.1), коефіцієнти повернення їх виносу в сівозміні (додаток К), надходження з органічними добривами (див. табл. 3.4).

Розрахунки ведуть за схемою табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Розрахунок потреби внесення елементів живлення з мінеральними добривами,

кг/га площі сівозміни

Показник	Елемент живлення
	N	Р2О5	К2О
1. Господарський винос урожаями, кг/га площі сівозміни
2. Коефіцієнти повернення виносу елементів живлення врожаєм з ґрунту за рахунок добрив
3. Необхідно внести з добривами:
у т.ч. а) – з органічними
б) – з мінеральними

При цьому в розрахунках вважають, що 1 т напівперепрілого гною містить 5 к N, 2,5 – Р₂О₅ і 6 кг К₂О.

Розділ 5 Розробка системи удобрення в сівозміні та річного плану удобрення культур

5.1. Складання плану удобрення культур сівозміни на 20__ рік

Поряд з системою удобрення культур, розрахованою на всю ротацію сівозміни, в господарстві повинен бути розроблений план використання добрив на майбутній рік у кожному полі і під кожну культуру. При цьому слід зазначити, що показники насиченості 1 га площі сівозміни добривами повинні відповідати пункту 3 табл. 4.2. Вихідним матеріалом для складання щорічного плану є розроблена система удобрення в сівозміні (табл. 5.1), книга історії полів, агрохімічні картограми, план розміщення посівів і запланована врожайність на майбутній рік, розрахунки виробництва гною від тварин, що є на фермах, можливості закупівлі мінеральних добрив, наявність техніки для забезпечення вивезення і внесення добрив тощо.

Необхідність складання щорічного плану застосування добрив визначається тим, що ґрунти на різних полях неоднорідні за агрохімічними властивостями і родючістю. Тому одні і ті ж культури, що розміщуються в порядку чергування кожного року в іншому полі сівозміни, потрапляють в дещо інші умови. В зв’язку з цим правильне застосування добрив базується на диференційованому підході до кожної ділянки поля, що зайняте навіть однією культурою.

При встановленні норм добрив необхідно керуватися даними агрохімічних картограм, що відображають забезпеченість ґрунтів доступними для рослин сполуками елементів живлення (табл. 1.3). При цьому норми добрив коректуються множенням на відповідний коефіцієнт, залежно від забезпеченості ґрунту певного поля рухомими сполуками елементів живлення (додаток Л). Методика складання системи застосування добрив у сівозміні залежить від забезпеченості органічними і мінеральними добривами, тобто від можливостей господарства. Якщо під культури наступного року планується внесення органічних добив, а в системі удобрення це не передбачено, то норми мінеральних добрив зменшують на таку саму кількість елементів живлення, яка буде внесена з органічними добривами. В умова ліміту мінеральних добив подальший їх розподіл між культурами проводиться так. Одержані після коригування дози основного удобрення під культури на зрошуваних ділянках, під овочеві, рис, льон, картоплю, буряк цукровий після узгодження з ресурсами господарства не зменшують. Залишок ресурсів мінеральних добрив розподіляють між іншими культурами. При цьому насамперед задовольняють потребу цих культур у рядковому удобренні, а також передбачають виділення азотних добрив для підживлення озимих культур. Решту ресурсів мінеральних добрив розподіляють між культурами відповідно до їх пріоритету (додаток М), помноживши його значення на рекомендовану норму елементів живлення.

Складання плану удобрення культур закінчується погодженням насиченості площі сівозміни мінеральними добривами порівняно з наявними чи передбачуваними ресурсами. У разі значного розходження роблять повторне коригування і розподіл залишку добрив.

У разі дуже обмежених ресурсів (до 50 кг/га д. р. в умовах достатнього зволоження і зрошення та до 15 кг/га д. р. в засушливих умовах) можливі два варіанти розподілу добрив: 1) під усі культури вносити рівномірну кількість; 2) виділення під основні культури потрібної кількості для отримання запланованого врожаю, а залишок (якщо він буде) розподіляють під інші культури. При цьому в першу чергу виділяють добрива для припосівного внесення під усі сільськогосподарські культури (10 – 30 кг/га д. р. фосфорних, азотних і калійних добрив). Решту добрив потрібно використовувати під озимі зернові і технічні культури. Невисокі норми добрив (100 – 150 кг/га д. р.) розподіляють між культурами за рекомендаціями науково-дослідних установ. Одержані після коректування норми заокруглюються з точністю до 5 кг/га, а потім розподіляють за строками внесення (табл. 5.2).

Таблиця 5.1

Норми добрив за розробленою системою в _______________ сівозміні №____

на 20__ рік (N Р К – кг/га д.р.)

№ поля і культура сівозміни

Рекомендована норма добрив

Клас забезпече-ності ґрунту рухомими сполуками

Поправковий коефіцієнт

Скоректовані норми добрив

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

Разом для сівозміни

х

х

х

х

х

х

Середня насиченість 1га сівозмінної площі:

до коректування норм: N____; Р₂О₅____; К₂О____;

після коректування норм: N____; Р₂О₅____; К₂О____.

Таблиця 5.2

План удобрення культур у сівозміні на 20__ рік (гній – т/га, N Р К – кг/га д.р.)

№ поля і культура

Дози добрив у строки

Разом

Основне

Перед-посівне

Рядкове

Підживлення азотом

Гній

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

1

2

3

N

Р2О5

К2О