1.3. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих дошкільних закладів

Благоустрій населених місць охоплює частину питань, поєднуваних поняттям «містобудування», і характеризує, перш за все, рівень інженерного обладнання території населених місць, санітарно-гігієнічний стан їх повітряних басейнів, водойм і ґрунту. Л.М. Ковальський стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних — до 60 %, а шкіл — до 50 % загальної території закладів [18]. Також, згідно з п. 2.5. Державних будівельних норм «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів»: «озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м на одне місце» [5]. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів. Благоустрій території закладів дошкільної освіти являє собою комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих, здорових і культурних умов життя, фізичної діяльності та дозвілля дітей. Правила благоустрою вказаних територій повинні встановлювати єдині та обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування норми і вимоги в сфері зовнішнього благоустрою, утримання земельних ділянок.

Критерієм комфортності прийнятих рішень з благоустрою слід вважати їх відповідність нормативним показникам, що забезпечує: повноту надання послуг у сфері соціально-побутового благоустрою; номенклатуру малих архітектурних форм та планувальних елементів, розміри і доступність планувальних елементів благоустрою; необхідні санітарно-гігієнічні та екологічні умови.

За словами М.М. Кисельова, сучасність висуває перед освітою завдання виховати homo ecologicum, що не є тотожним поняттю homo sapiens, а має органічно поєднувати риси homo sensus – людини, яка відчуває, та homo pulcher — людини прекрасної [23]. А це можливо реалізувати лише за умови розвитку малюків із найменшого віку у дусі поваги до природи. Професори А.А. Приходченко та І.В. Іванченко слушно зазначають: змалечку потрібно привчати дітей до думки, що, знищуючи природу, вони знищують самих себе як біологічних істот [28]. Важливим засобом реалізації зазначеного завдання може стати належне озеленення території дошкільних навчальних закладів, що забезпечить призвичаєння вихованців до природи та вироблення прийнятних етично-естетичних особистісних нормативів спілкування з нею. Значення відповідних заходів зростає в сучасних умовах, коли дослідники констатують поступове нівелювання цінності ідеалу прекрасного і принципу декоративності у масовій забудівлі приватного чи громадського спрямування, а озеленення на художніх засадах має місце переважно тільки в елітарній забудові [50]. Досліджувані аспекти благоустрою варто розглядати не як рекомендаційні, а як спрямовані на реалізацію законодавчих вимог. Зокрема, згідно із ч.1 ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»: зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля [48].

Згідно з нормативами, для кожної дитячої групи передбачається окремий майданчик із розрахунку 5-7 м² на кожну дитину.

Крім цього, проектується спільний спортивний майданчик, фруктовий садок, город-ягідник. На ділянці дитячого садка майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не відокремлюється. Це зелена огорожа, що відділяє майданчики, дерева за периметром ділянки, квітники. Господарський двір максимально ізолюють від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів кварталу.

Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались сонцем у ранково-вечірні години та були захищені від пекучих променів вдень.

Для архітектора-дизайнера важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються як «світлові кишені» для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому архітектурно-ландшафтна організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього. У зв`язку з цим передбачається: створення групових майданчиків і загальних міжгрупових; зони для занять на свіжому повітрі чи у зимовому саду. Важливого значення набувають території для поглиблення пізнання при безпосередньому спілкуванні дитини з природним середовищем, зміцнення здоров`я та інтелектуального розвитку. Це має стати основною метою при організації благоустрою територій дитячих дошкільних закладів.

Озеленення даних територій повинно втілювати гармонійне співвідношення краси та користі. Перша, як зазначає В.А. Гудак, виступає як невід’ємна від мистецтва, яке твориться інтелектуально-художнім, візуально-емоційним потенціалом, відчуттям природи, дозвілля, а також внутрішніх процесів, обумовлених як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами людського і суспільного буття. Друге — це безпосередній вжиток, застосування речі, її необхідність в побуті, господарській, економічній, політичній діяльності людини, суспільства. Ці два фактори спільно уособлюють органічне поєднання — цілісність, взаємозв’язок краси (емоційно-візуального) і користі (аналітично-філософського) [55].

Під час планування і проведення озеленення дитячого садочку також використовуються: малі архітектурні форми (лавки, урни, ворота); живоплоти; доріжки (вимоги: розмежування і компактне сполучення функціональних зон, захист від бруду). При цьому потрібно завжди пам’ятати, що метою є — створення безпечного та сприятливого для малюків середовища. Надмірне переповнення території ландшафтними об’єктами може буди не сумісним із великою активністю дітей.

Отже, ми з’ясували роль зелених насаджень в житті людини, що значно посилюється в сучасному урбанізованому середовищі. Очищення та іонізація повітря, фітонциди рослин, захист від шуму — перелік основних прикладних функцій зелених насаджень, що доповнюються їх рекреаційною та еститеко-культурною роллю. При цьому, значення озеленення у вихованні підростаючого покоління, гарантуванні нормального фізичного та психічного розвитку дітей, важко переоцінити. Саме тому, благоустрій територій закладів, де тривалий час перебуватимуть малюки, вимагає особливої уваги, підвищених вимог, та повинен турбувати свідомість не окремих людей чи колективів, а всього суспільства.