4.Охарактеризувати розвиток античних міст- держав Північного Причорномор я

Давньогрецькі міста виникли в Північн. Причорном. В к. 7 ст. до н.е.,коли почалося розселення греків по узбережжях Середземного моря.

Причини грецької колонізації(заселення):1)нестача землі;2)пошук нових джерел сировини,металів;3)пошук ринку збуту своїх товарів;4)напада лідійців і персів підштовхували до пошуку безпечних місць.Основні заняття-землеробство,виноробство,риболовля,гончарство,ткацтво,важливе місце посідала торгівля.Політ. устрій- частина з них була рабовласницькими республіками,частина-монархіями.Культура-в містах-колоніях були школи,театри,Релігія- шанували міфологічних героїв.

Боспорське царство було засноване близько 480р. до н.е.,внаслідок об єднання держав-полісів Керченського рівострова.Особливості Боспорс. Царства-1)монархічна форма правління,2)торговельні і культурні зв язки з Афінами,3)занепало під натиском гунів.

Значення античного впливу для українців-1)залучення до досягнень античної цивілізації,2)ознайомлення з демократичним устроєм.

5.Проаналізувати процесс розвитку,розселення….Східних слов ян

Слов яни- індоєвропейське населення Центральної Європи.Заняття-землеробство,скотарство,полювання,рибальство,ковальство,ткацтво,гончарство.Поселення- розташовувалися «гніздами» по 10-15 поселень у кожному.Житло- землянка з дерев яними або плетеними стінами,розрахована на одну сім ю.У кутку-кам яна або глиняна піч.Релігією було язичництво.(віра в багатьох богів).Суспіл. устрій- жили племенами,що складалися з родів.на чолі стояли старійшини,а племінний союз очолював вождь.Вождю належала верховна влада.Сусідами східних слов ян у 6-9 ст. були – авари,болгари,хозари,вікінги(нормани).

6.Теорії походження та основні етапи розвитку…Київська Русь

Теорії походження:1.норманська 18ст. автори німецькі вчені Байєр,Мілер,відстоювали тезу скандинавського походження(нестор),2.антинорманська сформулював Ломоносов,стверджував,що К.Р. утворили слов яни.його підтримали Грушевський та Костомаров.,3.компромісна-К.Р. виникла,як результат діяльності слов ян і скандинавів,4.хозарська-автори важали,що хозари створили Київську державу автор американ.вчений Прицак.

Етапи розвитку:1.виникнення і становлення держави(1 полов. 9-к.10),він пов язан з останім правлінням князів і початком князювання Рюріковічів.Зміст 1 етапу-активне розширювання кордонів держави,формування васально-ієрорхічних відносин,протистояння Візантією печенігами..2. к. 10-серед. 11ст. Зміст-завершення процесу формування територій К.Р.,проведені основні реформи-правова та релігійна,(візантійська модель –змінилася),активізація міжнародних контактів,піднесення розвитку культури.3. Політична роздрібленість( к. 11- серед. 13).Зміст-втрата єдності,посилення центр обіжних тенденцій,наростаніє зовнішньої загрози.

7.Охар-ти соціал.-політ. Систему к.Р.

К.Р. була великою політ. Інформацією середневіччя.це була держава у формі монархії,на чолі стояв князь.Великий князь керував державою за допомогою дружини,яка складалася із старшою та молодшою.Демократичну сторону складали міське вічче.Через порівняно короткий період створене першими київськими правителями об'єднання земель почало розпадатися.Цим величезним, хоч і примітивним, політичним утворенням просто бракувало відповідних технічних засобів та організаційних структур для того щоб утримувати обширні території протягом тривалого часу. На Русі Рюриковичі через членів своєї розгалуженої династії забезпечували принаймні позірну єдність земель. Хоч це тривало рівно стільки, скільки між князями була згода щодо того, хто серед них найстарший і, отже, мав право на верховну владу. З порушенням такої одностайності різко слабшали родові та особисті узи між різними князівствами.Проте існував іще один аспект проблеми політичної роздрібненості. З перемогою принципу спадкового престолонаслідування над системою старшинства або ротації Ярослава I Мудрого княжі роди все глибше пускали коріння у своїх батьківських землях, для них дедалі очевиднішим ставав той факт, що їхнє майбутнє пов'язане з удільними володіннями, а не з Києвом, за який точилася безперервна боротьба. Протягом XII ст. виникло від 10 до 15 таких удільних князівств, найбільшими з яких були Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське, Новгородське. Чернігівське та Смоленське/Кожне мало незалежний політичний, економічний і навіть культурний статус. Унаслідок цього Київська Русь поступово перетворилася на ціле з багатьма центрами, пов'язаними спільними релігійними та культурними традиціями, династичними узами. Проте центри ці були значною мірою самостійними й часто ворогували між сособою. Власне тоді місто Київ з прилеглими територіями стало називатися «Руською землею» — у вузькому розумінні слова.Український історик Степан Томашівський підрахував, що між 1146 і 1246 рр. 24 князі 47 разів правили в Києві. З них один сім разів займав престол, п'ять князів правили по три рази кожен, а вісім — по два рази. Характерно, що 35 князювань тривали менше року кожне. Один князь по-своєму підійшов до проблеми Києва. Побоюючись втратити владу над завойованим Києвом, а також намагаючись не допустити, щоб місто затьмарювало його власні зростаючі володіння східних околицях Русі, володимиро-суздальський князь Андрій I Боголюбський, попередник московських князів, у 1169 році напав на Київ і пограбував його. Після цого проголосив себе великим князем Владимиро-Суздальським, фактично засвідчив цим вихід свого уділу із складу Русі, оскільки у нього та його потомків відсутній великокнязівський домен "Русі". Місто так ніколи вже не досягло колишньої величі. В 1204 році, Київ як центр Русі втрачає своє економічне значення, в . В 1204 році великий князь київський Роман Мстиславович, названий в літописах - «самодержцем усієї Руси» переносить столицю Русі з Києва до Володимира .