Звільнення від покарання та його відбування

За наявності зазначених передумови та підстави, здійснюючи помилування, Президент України своїм указом може:

а) замінитиособі, засудженійдодовічногопозбавленняволі, даний видпокаранняпокараннямувидіпозбавленняволістрокомнадвадцять п’ять років;

б) звільнити особу, засуджену до певного виду покарання (крім довічного позбавлення волі), від подальшого відбування цього покарання без заміни його іншим видом покарання;

в) звільнити особу, засуджену до певного виду покарання (крім довічного позбавлення волі), від подальшого відбування цього покарання шляхом заміни його іншим, більш м’яким видом покарання;

г) скоротити особі невідбуту нею частину покарання.

За своїм характером звільнення від покарання у зв’язку з поми-

луванням є факультативним — за наявності передумов і підстав для такого звільнення остаточне рішення щодо помилування приймається за розсудом Президента України.

Умови звільнення від покарання у зв’язку з помилуванням у КК не передбачено. Тому в будь-якому разі при здійсненні помилування жоднівимогищодоподальшоїповедінки помилуваноїособи, взалежність від виконання яких ставилася б остаточність її звільнення від покарання, не можуть висуватися.

Кримінально-правовінаслідкизвільненнявідпокаранняузв’язку з помилуванням є виключно сприятливими для особи: вона не відбуває (не продовжує відбувати) призначене їй судом покарання. Якщо вона відбувала покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня її звільнення від подальшого відбування покарання.

Контрольні запитання

1.Які види звільнення особи від покарання передбачено в КК?

2.Поняттязвільненнявідвідбуванняпокараннязвипробуванням, його підстави та умови. За наявності яких умов закон забороняє застосовувати цей вид звільнення?

3.Які передумови та підстави передбачено законом при звільненні від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності?

4.Які обов’язки суд може покласти на особу при звільненні її від відбування покарання з випробуванням?

405

Розділ 19

5.Які кримінально-правові наслідки такого звільнення?

6.Якими є передумови та підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років?

7.Якими є передумови та підстави звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку?

8.Якимиєпередумовитапідставиумовно-достроковогозвіль- нення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання?

9.Якими є передумови та підстави звільнення від покарання у зв’язку з амністією та помилуванням?

406

Розділ ХХ

Судимість

§1. Поняття судимості

1.Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком судудокримінальногопокарання. Засвоїм змістом вонавиражається

втакому стані особи, який пов’язаний зпевними цивільно-правовими та кримінально-правовими обмеженнями. Саме тому в літературі су-

димість частовизначають якнегативнийправовийстатусособи. Так,

уч. 3 ст. 76 КонституціїУкраїнипередбачено, щонеможебутиобраним доВерховноїРадиУкраїнигромадянин, якиймаєсудимістьзавчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята

увстановленому законом порядку. У відповідних законах України встановлено заборону на заняття посади прокурора, судді, виконання функцій адвоката, державного службовця особами, що мають судимість, а також деякі інші правові обмеження.

2.Судимість, і в цьому її важливе соціальне призначення, має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так і іншими особами.

Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими, що не мають судимості, визнаються відповідно до ч. 3 ст. 88 КК:

а) особи, засуджені вироком суду без призначення покарання; б) особи, звільнені від покарання; в) особи, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність

яких виключено законом.

У ч. 4 ст. 88 КК визнано такими, що не мають судимості, також осіб, які були реабілітовані. Реабілітація означає визнання того, що особа була незаконно, несправедливо засуджена, скасування всіх обмежень, позбавлень та поновлення її в усіх громадянських правах і свободах.

3.Відповідно до ч. 2 ст. 88 КК судимість має правове значення

уразі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбаче-

них законами України.

407

Розділ 20

АналізнормККпоказує, щозаконпередбачаєсудимістьяктакуоб-

ставину, з якою пов’язуються найбільш суворі кримінально-правові наслідки для особи, котра, маючи судимість, знову вчинює злочин. Так:

а) рецидивомзлочинівякнайбільшнебезпечнимвидоммножинностівизнаєтьсявчиненняновогоумисногозлочинуособою, щомаєсудимістьза умиснийзлочин(ст. 34 КК); б) злочинможебутивизнаноповторним, якщо судимість за перший злочин не була погашена або знята (ч. 4 ст. 32 КК); в) повторністьзлочинуірецидивєобставинами, щообтяжуютьпокарання (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК); г) судимість, як правило, виключає застосування доособи, щовчинилановийзлочин, пільговихінститутівкримінального права, наприклад звільнення від кримінальної відповідальності (статті 45–47 КК); д) убагатьохстаттяхОсобливоїчастиниККсудимістьпередбачено як кваліфікуючу або особливо кваліфікуючу ознаку. Наприклад, хуліганство буде особливо кваліфікованим, якщо воно вчинене особою, якамаєсудимість захуліганство(ч. 3 ст. 296 КК).

Ужецейпереліккримінально-правовихобмеженьдостатньоюмірою свідчить прозначення інститутусудимості вкримінальному праві.

4.Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Отже, судимість поширюється на: 1) строк відбування покарання;

2)і, крім того, у випадках, передбачених законом, на певний строк після відбуття покарання.

Очевидно, що протягом цього часу особа, яка має судимість, може виправитися, можуть істотно змінитися її життєві умови, поведінка. Томузаконодавецьпередбачаєможливістьприпиненнясудимостіі, тим самим, пов’язаних з нею обмежень.

Уч. 1 ст. 88 названо два види припинення судимості: її погашення та зняття1.

§2. Погашення судимості

1.Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов. Головною з таких умовєневчинення особоюпротягомстрокусудимостіновогозлочину.

1 Вісн. Верхов. Суду України. – 2004. – № 2. – С. 9–11.

408

Судимість

Уст. 89 КК встановлено диференційовані строки погашення суди-

мості залежно від: а) виду покарання; б) строку покарання, яке відбуте винним; в) тяжкості злочину (ст. 12 КК).

Наприклад, відповіднодопп. 1 та2 ст. 89 ККуосіб, звільненихвід відбування покараннязвипробуванням(статті75 та79 КК), судимість погашається при сприятливому перебігу іспитового строку. Якщо такимособамвирокомсудубулопризначенододатковепокарання, строк якогоперевищуєіспитовийстрок, тосудимість погашається після відбуття цього додаткового покарання.

Удеяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Наприклад, відповідно до п. 3 ст. 89 КК судимість погашається після відбуття такого покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Таксамопогашаєтьсясудимістьувипадкахвідбуттяпокарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту (п. 4 ст. 89 КК).

Уст. 89 КК передбачено також погашення судимості перебігом певного, встановленоговзаконі, строкузднявідбуттяособоюосновного і додаткового покарання. Зокрема, у п. 5 ст. 89 КК передбачено строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання

увиді штрафу, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двомрокам(п. 6 ст. 89 КК). Призасудженні особидопозбавленняволі тривалість строків погашення судимості згідно з пп. 6–9 ст. 89 КК залежить від категорії злочинів (ст. 12 КК), до яких належить учинений засудженим злочин. Так, якщо особу було засуджено за злочин невеликої тяжкості, то строк судимості дорівнює двом рокам, а якщо за тяжкий злочин — шести рокам.

Закінченняпередбаченихст. 89 ККстроківіневчиненняпротягом цих строків нового злочину дають змогу вважати особу такою, що не має судимості.

2. У зв’язку з тим, що погашення судимості пов’язується законом із перебігом певних строків, важливе значення мають встановлені в ст. 90 КК правила обчислення цих строків.

Уч. 1 ст. 90 КК закріплено загальне правило, відповідно до якого

строкипогашеннясудимостіобчислюютьсязднявідбуттяосновного і додаткового покарання. Наприклад, якщо особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі (основне покарання) і трьох років позбавленняправаобійматипосади, пов’язанізматеріальноювідповідальністю (додаткове покарання), строк, який погашає судимість, почне

409

Розділ 20

обчислюватися тільки після відбуття додаткового покарання, тобто післязакінченнясемироків, оскількитількинацейчасособавважатиметься такою, що відбула як основне, так і додаткове покарання.

Удеяких випадках строк погашення судимості закінчується одночасно зі строком давності обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимостізараховуєтьсястрок, протягомякоговирокнебуловиконано, якщоприцьомудавністьвиконанняцьоговирокунепереривалася. Якщо вирокнебуловиконано, тосудимістьпогашаєтьсяпозакінченністроків давностівиконанняобвинувальноговироку(ст. 80 КК). Наприклад, особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі за злочин середньоїтяжкості. Однак вироксвоєчасно небуловиконаноузв’язкузтим, що через стихійне лихо це було неможливим. У цьому разі з дня набрання вироком чинності починає спливати строк давності виконання обвинувального вироку — п’ять років (п. 3 ст. 80 КК). Якщо перебіг цього строку не переривався, то згідно з ч. 2 ст. 90 КК з моменту його закінчення одночасно погашається і судимість, тобто строк її дорівнює строку давності обвинувального вироку — п’яти рокам.

Узв’язку з широким застосуванням умовно-дострокового і дострокового звільнення від покарання, а також заміни покарання більш м’яким виникає запитання: як обчислювати в цих випадках строк погашення судимості? Закон вирішує і це питання. У ч. 3 ст. 90 КК встановлено, що, якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Відповіднодоч. 4 тієїжстатті, якщоневідбутучастинупокараннябуло замінено більш м’яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється, виходячизфактичновідбутогопокарання, алезмоменту відбуття більш м’якого покарання (основного і додаткового). У цих випадкахтривалістьстрокупогашеннясудимостіобчислюватиметься, виходячи з фактично відбутого до моменту звільнення покарання.

Якщо зазначені у ст. 90 КК строки спливають без їх перерви вчиненням нового злочину, то особа вважається такою, що не має судимості. Проте якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашеннясудимостізновувчинюєзлочин, товідповіднодоч. 5 ст. 90

ККстрок погашення судимості переривається. У цьому разі він починає спливати заново (із самого початку) після фактичного відбуття покарання(основногоідодаткового) заостаннійзлочин. Такимчином, зцього моменту одночасно спливатимуть два строки погашення суди-

410