2.Прочитайте байку. З’ясуйте, до якого шару лексики належать виділені слова. Яку стилістичну функцію вони виконують? Зробіть стилістичний аналіз.

21

Батькова наука

Водить батько зоопарком

Хлопчика малого.

- Ти ж уважно придивляйся. -

Поучає строго

- Он верблюд неоковирний,

Корабель пустині.

Бач, у нього, дармоїда,

Два горби на спині.

Він до їжі як дорветься,

То вже не знає:

Сам по горло нажереться

І в горби напхає.

О, дивися! Став на ноги,

До бар’єру суне…

Можеш, синку, дулю дати.

Ось побачиш, плюне.

А хлопчина рад старатись!

Роздразнив тварину,

Тицьнув дулю й заховався

Батькові за спину.

Як крутнеться та як плюне

Бісова худоба!

Заліпило батьку очі,

Заплювало лоба.

Батько хлопця смик за вухо,

Потім за волосся.

- Ну яке ж ти стерво, - каже, -

В кого ти вдалося?! (П.Глазовий).

3.Прочитайте новелу. Які емоції вона у вас викликала? Які саме засоби впливають на психологізм? Зробіть повний лінгвістичний аналіз тексту.

Намисто

Лежали в прискринку поряд намисто і сірий трикутничок – лист.

У тому намисті вона була на своєму весіллі.

А в тому листі – «Смертю хоробрих…»

Вона одягала намисто раз на рік – у День Перемоги.

… Одружувався син. Стара хата гула від людей.

Підійшла до невістки, простягнула щось на долоні.

Замовкли музики.

• Прийми подарунок від мене, доню…

Упали їй на обличчя, скотились сльозою, заїскрились у косах дівочих сонячні бризки. Від намиста-коралів… (В.Чухліб).

22

4. Прочитайте текст. Визначте стилістичну роль іменників. Схарактеризуйте звертання. Зробіть лекскологічний аналіз.

Прокинувся Сонгород. Ярмарок. На вулицях стоїть туман пилу: торохкотять вози з прив’язаними до них кіньми, волами, коровами, телятами; літає солома, шерсть; дядьки, поспускавши з полудрабків ноги, по три, по чотири, а то й цілими купами поспішають до базару. А на базарі галас, регіт, рев, викрикування, закликання, гукання; ряди возів, ряди перекупок жидів, кацапів, ряди шатрів із хустками, намистами, кожухами, ряди з рибою, ряди з паляницями, ряди з дьогтем, салом, сіллю. І туман пилу по всьому.

Тихий, спокійний, навіть флегматичний український ярмарок. Нема в ньому ні зайвої турботи, ні зайвого крику, ні зайвої біганини: мирно, спокійно, - і легкий колір флегми на всьому. Тільки коло жидів, бублейниць та циган і почуєш несамовиті крики, безсоромну брехню, тільки коло них побачиш бійку, іноді кров і раз у раз поліцію.

• Бублички! Бублички гарячі! На салі, на маслі, на всім продовольстві!

П’ять копійок за три пари, сім – десяток! Добирайте, дядьки, молодиці, гарненькі дівчатка!

І підійде дядько з батогом у руках, уважно обдивиться бублики, калачі, паляниці, спитає почому, подумає трохи, поторкає обережно пальцем і мовчки одійде собі.

- Куди ж ви, дядечку? Паляниці ж, як сахар. Десять копійок, дядю! Ну, за дев’ять оддам!

- Знаєм ваш сахар! – бовкне собі під ніс дядько і так само піде далі, проштовхуючись, роздивляючись, обмацуючи й одходячи… (В.Винниченко).