- •Міністерство освіти і науки україни
- •Протокол № 7 від 24 лютого 2011 р.
- •Тема 1 6
- •Тема 2 7
- •Тема 3 10
- •Тема 4 26
- •Тема 5 27
- •Тема 6 50
- •Тема 7-9 51
- •Тема 10 57
- •Модуль і тематика лекцій
- •Тема 1. Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору. Предмет, мета і завдання лахТу. Зв’язок лахТу з іншими дисциплінами.
- •Тема 2. Комплексний лінгвістичний аналіз на всіх мовних рівнях.
- •Тема 3. Прийоми і методи лінгвістичного аналізу хдожнього тексту. Принципи лахТу.
- •Тематика практичних занять
- •1.Прочитайте пісню. З’ясуйте, які образні засоби надають їй мелодійності, пісенності. Зробіть лінгвістичний аналіз.
- •2. Прочитайте текст. З’ясуйте, які образні засоби використано в ньому? Яке враження викликає у вас цей уривок? Що ви відчуваєте, коли читаєте його? Зробіть лінгвістичний аналіз.
- •3.Прочитайте пісню. Проаналізуйте засоби мелодійності, порівняння. Зробіть лексико-граматичний аналіз.
- •4.Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Поміркуйте над прочитаним. Зробіть аналіз тексту. Як досягти успіху
- •2.Прочитайте вірш. Які його ознаки? Зробіть фонологічний аналіз. Дві хмароньки зустрілися
- •Нечиста сила
- •Практичне заняття № 2 (2 год.) Тема: Прийоми і методи лінгвістичного аналізу художнього тексту. Принципи лахТу. Теоретичні питання
- •Література:
- •2.Прочитайте байку. З’ясуйте, до якого шару лексики належать виділені слова. Яку стилістичну функцію вони виконують? Зробіть стилістичний аналіз.
- •Батькова наука
- •3.Прочитайте новелу. Які емоції вона у вас викликала? Які саме засоби впливають на психологізм? Зробіть повний лінгвістичний аналіз тексту.
- •5.Прочитайте текст. Схарактеризуйте мовні засоби. Зробіть морфологічний аналіз.
- •1.Прочитайте текст. Зробіть фонетичний аналіз. Завдяки чому досягається потужність, нестримність, велика експресія народної пісні?
- •2.Прочитайте. Зробіть фонологічний аналіз.
- •3.Прочитайте вірш. Як ви думаєте, чому він належить до інтимної лірики поетеси? Зробіть фонетичний аналіз.
- •4. Прочитайте текст. Визначте стилістичні особливості словоформ. Зробіть лінгвістичний аналіз.
- •Модуль п тематика лекцій
- •Тема 4. Текст як предмет лінгвістичного аналізу, його види і частини.
- •Література:
- •Тема 5. Образ автора: лінгвістична природа.
- •Практичне заняття № 3 (2 год.) Тема: Текст як предмет лінгвістичного аналізу, його види і частини Теоретичні питання
- •Історія християнських свят
- •2.Прочитайте текст. Визначте його жанрово-стильві особливості. До якого жанру він належить? Зробіть лінгвістичний аналіз.
- •1. Прочитайте тексти. Знайдіть дейктичні елементи. Поясніть їхню роль. Як котенятко знайшло маму
- •3. 2. Проаналізуйте синкретичний дейксис, який якнайповніше передає емоційний стан героя у певних обставинах, показує, як інші персонажі репрезентують героя у таку мить.
- •3. 3. Прочитайте уривок. Зверніть увагу на вживання особово-займенникового дейксису. Схарактеризуйте таке вживання.
- •3. 4. Прочитайте уривок. Схарактеризуйте вказівно-займенниковий дейксис.
- •5. Прочитайте гумореску. Які образні засоби сприяють гумористичній тональності? Щаслива Настя
- •1. Прочитайте текст пісні. Знайдіть займенники. Поясніть їхню дейктичну та стилістичну роль. Все минуло
- •2.Прочитайте чи проспівайте пісню. Проаналізуйте займенники. Поясніть іхню стилістичну функцію. Схарактеризуйте засоби мелодійності. Така, як ти
- •3. Прочитайте виразно вірш. Проаналізуйте його на лексичному рівні.
- •Практичне заняття № 4 ( 2 год.) Тема: Образ автора: лінгвістична природа. Теоретичні питання
- •Література:
- •Практичні завдання
- •2.Прочитайте уривок з повісті і.Франка «Захар Беркут». Поміркуйте, які дитячі враження лягли в основу спостережень автора. Зробіть стилістичний аналіз.
- •3. Прочитайте уривки зі спогадів Михайла Коцюбинського. З’ясуйте, якими образними засобами користується письменник у своїх листах, зверніть увагу на мовний етикет. Зробіть семантичний аналіз.
- •28 Жовтня 1910 р. 15.Х.910. Чернігів,
- •4.Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Охарактеризуйте засоби, завдяки яким можна визначити стиль тексту. Визначте головну думку, тему, мету, з якою автор писав цього листа.
- •1.Прочитайте текст пісні. Схарактеризуйте засоби милозвучності. Зробіть фонетичний аналіз. Пані & пан
- •2.Прочитайте текст. Визначте його синтаксичні особливості. Зробіть стилістичний аналіз.
- •3.Прочитайте вірш. Визначте фоностилістичні засоби. Які елементи створюють настрій вірша? Проаналізуйте деструктивний синтаксис.
- •Спіткнулась об осінню самотність
- •4.Прочитайте листи м.Коцюбинського. Згадайте, для написання якого твору автор збирав матеріал? Проаналізуйте їх з позиції образу автора.
- •9 Липня 1911 р. 16.Уіі.911,
- •1 Серпня 1911 р. 19.Уіі.911 Криворівня
- •4 Серпня 1911 р. Криворівня в Карпатах.
- •Модуль ш тематика лекцій
- •Тема 6. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: етапи роботи.
- •Література:
- •Тема 7-9. Специфіка мовної організації хт. Лінгвістичний аналіз прозового тексту. Лінгвістичний аналіз поетичного тексту. Лінгвістичний аналіз драматичного тексту. Класифікація текстів.
- •Лінгвістичний аналіз прозового твору
- •Лінгвістичний аналіз поетичного тексту
- •1. Аналіз лексичного рівня.
- •2. Аналіз синтаксичного рівня.
- •3. Аналіз звукового рівня.
- •4.Аналіз метричного рівня.
- •Лінгвістичний аналіз драматичного тексту
- •Класифікація текстів
- •Література:
- •Тема 10. Дискурс і текст: співвідношення понять.
- •Практичне заняття № 5 Тема: Лінгвістичний аналіз художнього тексту: етапи роботи Теоретичні питання
- •2.Прочитайте текст. Визначте роль мовних засобів. Зробіть стилістичний аналіз.
- •3.Прочитайте текст. З’ясуйте, яку роль виконують порівняння в змалюванні портрету героїні. Зробіть лексико-етимологічний аналіз. Змалюйте портрет свого товариша (подруги), використовуючи порівняння.
- •1. Прочитайте пісню. З’ясуйте засоби милозвучності. Зробіть фонетичний аналіз.
- •2. Прочитайте діалог. З’ясуйте, за допомогою яких мовних засобів відбувається переконання співбесідника. Як ви розумієте поняття «сугестивний текст»?
- •3. Прочитайте вірш. Визначте його жанр. За допомогою яких мовних засобів здійснюється вплив на читача? Зробіть фонетичний аналіз.
- •Практичне заняття № 6 – 8 ( 6 год.)
- •1. Визначте фоностилістичні засоби. Поясніть їхню роль у тексті. Зробіть фонологічний аналіз.
- •2.Прочитайте пісню. Визначте засоби милозвучності. Вмотивуйте їх використання. Зробіть фонеко-стилістичний аналіз.
- •3.Прочитайте пісню. Зробіть фонетико-стилістичний аналіз. За допомогою яких художньо-образних засобів передається настрій поета?
- •I вишите моє життя,
- •4.Визначте фоностилістичні засоби. Поясніть їхню роль у тексті. Зробіть лінгвістичний аналіз.
- •5.Прочитайте текст. Знайдіть у ньому застарілі слова, з’ясуйте їхню стилістичну функцію. Зробіть стилістичний аналіз.
- •7. Прочитайте уривок з п’єси і.Котляревського «Наталка Полтавка». У чому полягають особливості лінгвістичного аналізу драматичного твору?
- •9. Прочитайте уривок. Схарактеризуйте художньо-зображальні засоби п’єси. Зробіть стилістичний аналіз.
- •11.Прочитайте тексти. Схарактеризуйте їх за характером побудови та з точки зору комунікантів. Зробіть фонетичний аналіз. Я навчилася мовчки страждать…
- •Ти знаєш, що ти – людина.
- •Він чекає на неї
- •Практичне заняття № 9 (2 год.) Тема: Цілісний та комплексний лінгвістичний аналіз Теоретичні питання
- •Література:
- •Практичне завдання
- •2. Проаналізуйте поезію Софії Андрухович «Не цілуй мене…» на лексико-стилістичному рівні.
- •6.Прочитайте байку. Визначте, за допомогою яких мовних засобів досягається комічний ефект. Зробіть стилістичний аналіз. Залізний характер
- •Завдання для аудиторної роботи
- •1. Почитайте уривок. Які почуття він увас викликає? Зробіть лексичний аналіз. Опишіть своє улюблене місто.
- •2. Прочитайте текст. Проаналізуйте розмовне мовлення персонажів. Зробіть лексико-стилістичний аналіз.
- •Практичне заняття № 10 ( 2 год.) Тема: Дискурсивний аналіз тексту Теоретичні питання
- •Хочу писати
- •3. Напишіть використовуючи запропоновані нижче звертання,
- •4. Виконайте дискурсивний аналіз тексту.
- •5. Прочитайте новелу Гр.Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Виконайте дискурсивний аналіз. Завдання для аудиторної роботи
- •1. Прокоментуйте висловлювання я. Радевича-Винницького з урахуванням дискурсивних методик.
- •2.Прочитайте текст. Зробіть дискурсивний аналіз.
- •3. Прочитайте вірш. Зробіть дискурсивний аналіз.
- •4. Прочитайте усмішку. Зробіть дискурсивний аналіз.
- •(За і. І. Коваликом, л. І. Мацько, м. Я. Плющ)
- •(За т. А. Єщенко)
- •Завдання для самостійної роботи і
- •Розподіл балів, що присвоЮються студентам
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Терпи, терпи — терпець тебе шліфує
- •Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Інтерв’ю в номер
- •Лінгвістичний аналіз тексту
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Іу варіант Текст як предмет лінгвістичного аналізу, його види і частини
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Ведмежий суд
- •I приказали записать:
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Я навчилася мовчки страждать…
- •Образ автора: лінгвістична природа
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Уііі варіант Лінгвістичний аналіз художнього тексту: етапи роботи
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Іх варіант Лінгвістичний аналіз художнього тексту
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Х варіант Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •Термінологічний словничок
Література:
Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К., 1984.
Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – С. 56-71; 194-235; 249-283.
Кравчук О.М. Лінгводидактична основа поняття «художній текст» // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наукоий збірник. Ч.2. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. С. 29-33.
Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К., 1986.
Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. – К., 1993.
Тема 5. Образ автора: лінгвістична природа.
Лінгвістична категорія образу автора (ОА) як стильового центру окремого художнього твору і творчості письменника в цілому була розроблена у 20-их роках минулого століття у роботах російського філолога В. Виноградова. В основу теорії ОА лягли психолінгвістичні праці українського вченого О. Потебні «Мысль и язык», «Из записок по теории словесности» та «Из записок по русской грамматике». Виокремившись із лінгвістичних праць В. Виноградова, термін ОА з успіхом почав функціонувати в суміжних філологічних дисциплінах — літературознавстві, естетиці, з часом — у психології художньої творчості.
Лінгвістична природа ОА знайшла наукове обґрунтування у дослідженнях В. Виноградова. У них поняття ОА стало категоріальною одиницею науки про мову художньої літератури, набуло практичного спрямування. Розробка цієї проблеми у радянській лінгвістиці знаменувала відмову від формалізму у підходах до вивчення літературного твору, а введення категорії ОА в науку виявилося винятково плідним як для аналізу конкретного твору, так для творчості письменника як завершеного цілого.
В. Виноградов чітко розмежував завдання літературознавчої та мовознавчої стилістики. Основним завданням першої є «з'ясування того, як письменник для втілення своїх художніх замислів, для вираження своєї ідеології використовує виражальні засоби, які має в своєму розпорядженні мова. На відміну від літературознавця, який може іти від замислів або від ідеології до стилю, мовознавець повинен знайти або побачити задум за допомогою ретельного аналізу самої словесної тканини літературного твору... Лінгвіста найбільше цікавлять способи реалізації цього змісту або відношення засобів вираження до зображуваного змісту. В плані такого вивчення і зміст може залишатися за межами мови художнього твору, адже дійсність, змальована в художньому творі, втілена в його мовленнєвій оболонці. Склад мовних засобів у структурі літературного твору органічно зв'язаний з його змістом і
28
залежить від характеру ставлення до нього з боку автора» 1.
Подібні думки В. Виноградова в п'ятдесятих роках вимагали комплексного підходу у вивченні мови художнього тексту. Для такого вивчення й знадобилася категорія ОА, над розробкою якої вчений працював усе життя й висвітлив її у таких працях: «О художественной прозе» (1929), «Стиль «Пиковой дамы» (1936), «Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика» (1963), «О теории художественной речи» (1971). Мова художнього твору у цих працях розглядалась з точки зору цілісного естетичного об'єкта.
За визначенням В. Виноградова, «образ автора — це індивідуальна словесно-мовленнєва структура, яка пронизує весь лад художнього твору і визначає взаємозв'язок і взаємодію всіх його елементів» 2.
Образ автора, за В.Виноградовим, - «це не простий суб’єкт мовлення, часто він зовсім не названий в структурі художнього твору. Це концентроване втілення суті твору, що об’єднує всі системи мовленнєвих структур персонажів у їх співвідношеннях з оповідачем і через них виступає ідейно-стилістичним центром, фокусом цілого»; це «образ, що створюється чи створений із основних рис творчості поета. Він втілює в собі та іноді відображає в собі елементи художньо переробленої біографії поета» 3.
Г. Винокур звертає увагу на літературну особистість автора. «Поряд з реальною особою письменника, яку ми пізнаєм або зображаємо у біографії на основі відповідних матеріалів, живе інша, літературна особа, та, яка наявна у його творах. У будь-якому тексті є той, хто говорить, — суб'єкт мовлення, хоча й слово «я» в ньому ні разу не зустрічалось» 4. Таким чином, поняття «літературна особа» — суб'єкт мовлення — відповідають категорії образу автора.
Під таким же кутом зору розглядає ОА Михайлина Коцюбинська: «Слово включається в контекст особи автора. Ми ніби присутні при тому, як думає поет, відчуваємо глибини його почуттів, зміни настроїв, його творче зростання і кровний зв'язок з оточенням. За словом постає людина. За словом постає образ автора, можна сказати, типовий характер автора» 5.
Теорію ОА в контексті світового мовознавства ґрунтовно розвинув професор Колумбійського університету Юрій Шевельов (Шерех).
Перебуваючи «за межами» радянського мовознавства, Ю. Шевельов грунтовно розвинув і доповнив теорію образу автора як засобу комплексного дослідження мови художнього твору, ввів до неї нові структурні елементи: «пульсація позасвідомого», комплекс людської пам'яті «доісторичного періоду» і її вплив на художню свідомість та вибір вихідної точки зображення
_______________
1. Виноградов В. В. О языке художественной литературы. — С. 90-91.
2. Там само.
3. Виноградов В.В. О теории художественной речи. – С. 151.
4. Винокур Г. Избранные работы по русскому языку. – С. 242.
5. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. – С. 165.
29
дійсності (праці про Оксану Лятуринську, Миколу Хвильового); визнання «Святого Духа, що осяює тих, кого забажає», визнання впливу географічного та культурного підсоння на особу митця.
Провідною теоретичною засадою у дослідженні словесної творчості Ю. Шевельов ставить виведення дослідником цілісного образу письменника. Власне цілісний образ дає можливість дослідникові схопити неповторні творчі особливості митця. Поняття цілісний образ митця Ю. Шевельов вживає не тільки щодо письменника, художника. Цим терміном учений користується, вишукуючи мотиви словесної творчості і поведінки науковців.
У поняття цілісного образу митця Ю. Шевельов включає такі компоненти: 1) світогляд; 2) мистецьке бачення зображуваного явища, тобто своєрідне
сприймання світу; звідси — вихідна точка зображення дійсності; 3) життєві обставини, що вплинули на ставлення автора до зображуваного чи скорегу-вали його; 4) духовно-інтелектуальний розвиток митця на різних етапах його життя і творчої діяльності; 5) життєво-мистецьке кредо; 6) відбір мовних засобів. Цілісний образ митця формують і об'єктивні чинники: наявність/ не-наявність рідної землі під ногами, міра Божого дару — таланту. За Шевельовим, цілісний образ письменника включає не тільки словесну художню творчість, а й інші види мистецтва, в яких працював майстер і які доповнюють словесно виражений ним погляд на світ. Так, досліджуючи цілісний образ поетки Оксани Лятуринської— образ її «особистої і національної Мрії-візії», Ю.Шевельов зазначає: «Два аспекти творчого життя Лятуринської лишилися не насвітлені в цьому нарисі. Мистецтво скульптури, лялькарства, писанкарства... і поетичний переклад». Отже, створення цілісного образу митця ще не завершено 1.
Створити цілісний образ письменника допомагають листи, щоденники, художні тексти, написані рідною і нерідною мовами, інші джерела, де автор писаним словом представляє свою особу. Тому, як правило, цілісний образ письменника реконструюється, коли його творчість є актом завершеним.
Термін Ю. Шевельова — цілісний образ митця, як і сам підхід до аналізу мови художнього твору, засвідчує: в дослідженні таїнств художньої творчості мають кооперуватися суміжні науки, споріднені із вивченням мовленнєвої, зокрема художньої, діяльності людини. Наукова практика видатного філолога показує, що Ю. Шевельов не пропонує окремого мовознавчого, літературознавчого чи психологічного аналізу твору. Звідси випливає ще один суттєвий принцип вченого у підході до цієї проблеми. Він полягає у тому, що Ю. Шевельов розглядає художній твір як акт словесного спілкування автора з читачем, однієї свідомості з іншою у певному історико-літературному і соціальному контексті. Тому й пропонує розглядати художній твір як опосередкований засіб спілкування між автором і читачем, як явище словесності.
______________
1. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с.
30
Методи дослідження, запропоновані Ю. Шевельовим, спрямовані саме на те, щоби дошукатися того логічного осердя, того «я», яке письменник маскує перед читачем, а часом і перед самим собою.
Термін «образ автора» активно застосовується у навчальній літературі. Так, В. Кухаренко у посібнику для спеціальності «іноземні мови» подає таке визначення: «Образ автора — це наскрізний образ твору, його глибинний єднальний елемент, який допомагає об'єднанню в одне ціле окремих частин, пронизує їх єдиною свідомістю, єдиним світоглядом, єдиним світовідчуттям» 1. У посібнику підкреслюється, що: 1) автор як конкретна особистість зі своєю біографією, власним характером, слабкими місцями і достоїнствами і автор, представлений в образі автора, ні в якому разі не тотожні; 2) ОА, на
відміну від особи письменника, входить нарівні з образами персонажів у художню структуру твору; 3) як кожен образ, це обов'язкове абстрагування від біографічної реальності; 4) образ автора завжди дещо ідеалізований.
У твердженнях посібника, що визначають зміст ОА, явно відчутне сплутування понять особи письменника як реальної людини з її життям, світоглядом і т. д. і образу автора, що об'єктивно існує у художніх текстах письменника як його свідомість, зафіксована художнім словом. Таке сплутування підтверджують наступні дефініції: ОА — «це передусім те, до чого прагне конкретний художник, а не те, що він являє собою насправді... Якщо читач у процесі читання порівнює себе з образом персонажа, то можна, за аналогією, припустити, що письменник робить те саме з образом автора» 2. Така плутанина понять призвела до того, що термін ОА знайшов багато відповідників, що засвідчує актуальність цієї проблеми, її ємкість та складність. В основному це терміни російської мовознавчої школи: «образ світу» (В. Григор'єв), «художній всесвіт» (С. Єльницька), «естетичний намір» (3. Хованська), «картина світу» (Г. Смірнова). Цією термінологією послуговується українське мовознавство. Пор. монографію Н. Сологуб «Мовний світ Олеся Гончара». Однак всі ці терміни до певної міри є метафорою, що точній науці — мовознавству — надає відтінку розпливчастості як у плані самого поняття, так і в плані приналежності його до певної філологічної дисципліни (терміном «образ автора» послуговуються паралельно з лінгвістами літературознавці, естетологи, психолінгвісти) 3.
Термін Ю. Шевельова «цілісний образ митця (поета, прозаїка)», як і сам підхід до аналізу художнього тексту, запропонований ученим, передбачає використання всіх суміжних філологічних наук для дослідження художнього
тексту — результату мотивованої афективно-вольової свідомості, сформованої світоглядом, обумовленої талантом, зафіксованої мовленнєвою словесно-художньою діяльністю митця.
_____________________
1. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – С.186-187.
2. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – С.186-187.
3. Крупа М.Лінгвістичний аналіз художнього тексту. – С.50.
31
Природно, термін цілісний образ автора може бути застосований тільки при дослідженні творчості митця, коли остання є актом завершеним. Термін «образ автора» — позатекстова, а водночас внутрітекстова даність, що об'єктивно існує завдяки мовленнєво-словесній реалізації, — може вживатися як для дослідження художньої спадщини класиків, творчості письменників-сучасників, так і для дослідження окремих творів 1.
Література:
Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности // Эстетика словесного творчества. —М.: Искусство, 1986. — С. 9-91.
Виноградов В. В. О теории художественной речи. — М.: Высшая школа, 1971. - 239 с.
Виноградов В. В. О языке художественной литературы. — М: Художественная литература, 1959. — 655 с.
Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. — М.: Гос. изд. литературы, 1961.—615 с.
Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. — М.: Изд. АН СССР, 1963. — 253 с.
Винокур Г. Избранные работы по русскому языку. – М.: Госучпедиздат МП РСФСР, 1959.
Выготский А. С. Психология искусства. — М.: Искусство, 1968. — 576 с.
Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. — К.: Абрис, 1997. —144 с.
Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. – К.: Наукова думка, 1965.
Крупа М. Мовленнєва структура образу автора в творчості Ольги Кобилянської. — К.: Рідна мова, 1998. —140 с.
Кухаренко В. А. Интерпретация текста. — М: Просвещение, 1988. — 201 с.
Лисиченко Л. Мовна картина світу та її рівні // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Т.6. —Харків, 1998. — С.129-152.
Піхманець Р. В. Психологія художньої творчості. — К.: Наукова думка, 1991. — 164 с.
Потебня О. Мысль и язык. — К.: СИНТО, 1993. —157 с.
Ставицька Л. Естетика слова в українській поезії 10-30 рр. XXст. — К.: Правда Ярославичів, 2000. —154 с.
Сологуб Н. М. Мовний світ Олеся Гончара. — К.: Наукова думка, 1991. — 138 с.
Хованская 3. И. Анализ литературного произведения в современной французской филологии. —М.: Высшая школа, 1988. — 240 с.
Шерех Ю. Третя сторожа. — К.: Дніпро, 1993. — 590 с.
________________
1.Крупа М. Словесно-мовленнєва структура образу автора у повісті «Царівна» Ольги Кобилянської. – С. 47-52.
32