Опис прийнятої гідросхеми| і принципу роботи гідроприводу.
Гідравлічну схему приводу повороту стріли навантажувача представлено|уявляти| на рис.1.1. Схема складається з бака, нерегульованого гідромотора (насоса)|, трьохпозиційного гідророзподільника|, двох регульованих дроселів з|із| паралельно підключеними до них зворотними клапанами, двох гідроциліндрів, фільтру і запобіжного клапана.
Рис.1.1 – Гідросхема приводу повороту стріли навантажувача
Принцип роботи гідроприводу згідно|згідно з| вказаної схеми полягає в наступному|слідуючому|. Із|із| бака робоча рідина (мастило|мастило,олія|) забирається насосом і подається до гідророзподільника|. У нейтральному положенні|становищі| золотника гідророзподільника | при працюючому насосі на ділянці трубопроводу між насосом і розподільником починає|розпочинає,зачинає| збільшуватися тиск|тиснення|, при цьому спрацьовує запобіжний клапан і рідина зливається назад в бак. При зміні позиції золотника (нижня позиція на схемі) відкриваються|відчиняють| прохідні перетини в гідророзподільнику |, і рідина починає|розпочинає,зачинає| поступати|надходити| в порожнині нагнітання гідродвигунів| (поршневі порожнини гідроциліндрів). Із|із| штокової порожнини гідроциліндрів мастило|мастило,олія| по гідролінії| зливу проходить через регульовані дроселі, гідророзподільник | і, очищаючись фільтром, потрапляє|попадає| на злив в бак.
Швидкість поступального руху штоків гідроциліндрів регулюється дроселями. Реверсування руху штоків здійснюється шляхом перемикання позицій гідророзподільника |. При зворотному русі штоків без навантаження їх швидкість не регулюється і залежить від витрати робочої рідини в штокові порожнини. При аварійній зупинці штоків (наприклад, дуже високе зусилля|нездоланне,непоборне|) тиск|тиснення| в системі зростає, викликаючи|спричиняти| тим самим відкриття|відчиняти| запобіжного клапана.
2. Розрахунок основних параметрів гідроприводу.
2.1. Визначення тиску|тиснення| в порожнинах нагнітання і зливу.
Згідно|згідно з| схеми гідроприводу складемо рівняння для тиску|тиснення| в порожнинах нагнітання гідроциліндрів P1| і в порожнинах зливу P2|. Для цього складемо схему розподілу тиску|тиснення| в гідросистемі.
Рис. 2.1 – Схема розподілу тиску|тиснення| в гідросистемі
Рівняння тиску|тиснення| P1| і P2| запишемо у вигляді|виді|:
P1| = PH| - ΔРзол1 - ΔР1 (2.1)
P2| = ΔРзол2 + ΔР2 + ΔРДР + ΔРФ (2.2)
де P1| – тиск|тиснення| в поршневій порожнині гідроциліндра, МПа;
P2| – тиск|тиснення| в штоковій порожнині гідроциліндра, МПа;
PН| – тиск|тиснення|, що розвивається насосом, МПа;
ΔРзол 1 і ΔРзол 2 – перепади тиску|тиснення| на гідророзподільнику|, МПа;
ΔP1| і ΔP2| – перепади тиску|тиснення| в трубах l1| і l2|, МПа;
ΔРдр – перепад тиску|тиснення| на дроселі, МПа;
ΔРф – перепад тиску|тиснення| на фільтрі, МПа.
Залежно від величини корисного зусилля R приймемо робочий тиск|тиснення| в гідросистемі, тобто тиск|тиснення|, що розвивається насосом PН| буде рівним 6,3 МПа [1, ст. 16]. Перепади тиску|тиснення| на золотнику, дроселі і фільтрі приймемо таким чином:
ΔРзол 1 = ΔРзол 2 = 0,2 МПа;
ΔРдр = 0,3 МПа;
ΔРф = 0,1 МПа. [1, ст. 16, табл. 2.1]
Оскільки|тому що| перепади тиску|тиснення| в трубах на першій стадії розрахунку визначити не можна, то приймемо заздалегідь ΔР1= ΔР2= 0,2 МПа. Тоді P1| і P2| будуть рівними:
Р1 = 6,3 - 0,2 - 0,2 = 5,9 МПа;
Р2 = 0,2 + 0,2 + 0,3 + 0,1 = 0,8 МПа