2.8. Визначення дійсних перепадів тиску. |тиснення|

При визначенні перепадів тиску|тиснення| виходять з витрат, на які розрахована гідроапаратура. Дійсні витрати відрізняються від довідкових. Тому необхідно уточнити значення перепадів тиску|тиснення|.

Перепади тиску|тиснення| на золотнику можна знайти з|із| виразів:

(2.17)

де ΔР^*_зол – перепад тиску|тиснення| на золотнику при витраті Q^*_зол, МПа|;

Q_Ц1| – витрата рідини в порожнину нагнітання циліндра, МПа;

Q_Ц2| – витрата рідини з|із| порожнини зливу, МПа.

Визначимо витрату Q_Ц2| рідини, що витікає зі|із| штокової порожнини:

Визначимо перепади тиску|тиснення|:

Аналогічно можуть бути уточнені значення ΔР і для іншої гідроапаратури.

При підрахунку перепаду тиску|тиснення| на фільтрі відношення|ставлення| Q_Ц2|/Q_Ф^*| підставляти потрібно в першому ступені, оскільки режим руху рідини у фільтрі ламінарний|:

(2.18)

Для визначення дійсних перепадів тиску|тиснення| в трубах спочатку визначимо середню швидкість руху рідини в зливній магістралі l₂|:

Далі визначимо числа Рейнольдса:

(2.19)

де ν – кінематична в'язкість мастила|мастила,олії|, стокс (м²/с). Визначається по формулі:

(2.20)

де ν_50°| – кінематична в'язкість індустріального мастила|мастила,олії| І-100, м²/с [1, ст. 20, табл. 2.7];

Т_М – температура мастила,|мастила,олії| °С;

n – показник ступеня|міри|, що залежить від ν_50° [1, ст. 20, табл. 2.6]|.

Оскільки Re₁| і Re₂| менше критичного числа, режим течії в трубах ламінарний|, тому коефіцієнти гідравлічного опору визначимо по формулі:

(2.21)

Визначивши коефіцієнти гідравлічного тертя λ, знаходимо|находимо| перепади тиску|тиснення| в трубах:

(2.22)

де ρ|із| – густина робочої рідини, кг/м³ [1, ст. 20, табл. 2.7];

λ₁| і λ₂| – коефіцієнт гідравлічного тертя для напірної і зливної гідроліній| відповідно.

Оскільки перепади тиску|тиснення| на дроселі залежать від ступеня|міри| його відкриття|відчиняти|, то залишимо їх такими ж, як і раніше ΔР_ДР = 0,25 МПа.

По уточнених перепадах тиску|тиснення| знаходимо|находимо| значення тисків|тиснення| в порожнинах силового гідроциліндра:

P₂| = ΔР_ДР + ΔР_ЗОЛ2 + ΔР_Ф + ΔР₂ =0,25 + 0,042 + 0,023 + 0,068 = 0,383 МПа

По формулі визначимо P₁|:

і уточнимо тиск|тиснення|, що розвивається насосом:

Р_Н = Р₁ + ΔР_ЗОЛ1 + ΔР₁ = 5,65 + 0,066 + 0,193 = 5,909 МПа.

3. Визначення ккд гідроприводу.

Визначимо ККД гідроприводу, враховуючи, що він працює при постійному навантаженні.

Загальний|спільний| ККД проектованого гідроприводу, що працює при постійному навантаженні визначимо по формулі

(3.1)

де N_пр| – потужність приводу (насосної установки), кВт.

(3.2)

де η – загальний|спільний| ККД насоса при розрахункових значеннях тиску|тиснення|, витрати, в'язкості робочої рідини і частоти обертання приводного валу насоса;

N_кор| – корисна потужність приводу, яка визначається по заданих навантаженнях і швидкостях гідро двигунів, кВт|:

для приводу з|із| гідроциліндром N_кор | = R·V_ПР·|z=47·0,05·2=4,7кВт

де z – число гідромоторів| або число силових циліндрів, включених в привод.

Загальний|спільний| ККД проектованого гідроприводу η_заг|= 0,68. Причина такого низького ККД полягає в тому, що в схему включено два силові гідроциліндри з|із| великою силою тертя, прикладеною до поршня.