Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

БЖД - Яким

.pdf
Скачиваний:
1441
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
23.86 Mб
Скачать

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 231 Наприклад, під час вибуху тактичної ракети"Лане" ударна хвиля і світлове

випромінювання спричиняють суцільне нищення всього у радіусі200 - 300 м, доза випромінювання на відстані800 м від вибуху позбавляє людський організм життєздатності. Залежно від отриманої дози перші ознаки проявляються через хвилини, години чи дні.

Вражаючі чинники нейтронного боєприпасу з енергетичним співвідношенням основного та ініційованого зарядів 50:50% наведено у табл. 12.

 

 

Таблиця 12

Розподіл енергії за уражуючйми чинниками

Уражуючі чинники

Нейтронний боєприпас, %

Ядерний боєприпас, %

 

Ударна хвиля

40

50

 

Світлове

25

35

 

випромінювання

 

 

 

Проникаюча радіація

30

5

 

Радіоактивне зараження

5

10

 

3.13.3.Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини

Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг(спецівка) - куртка і штани, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини або грубого сукна. Вони не лише захищають шкіру від радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів, а й не пропускають протягом

деякого часу краплиннорідкі отруйні речовини. Одяг з брезенту захищає від отруйних речовин (взимку - до 1 год, влітку - до 30 хв).

Із предметів побутового одягу найпридатнішими для захисту шкіри є плащі і накидки з тканини прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою, зимові речі - пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна або драпу разом з іншим одягом захищає: взимку - до 1 год, влітку - до 20 хв; ватянка - до 2 год. Для захисту ніг потрібні гумові чоботи, боти, калоші: вони не пропускають краплиннорідкі ОР до 3-6 год. На руки треба надягти гумові або шкіряні рукавиці.

Одяг треба застебнути на всі ґудзики, гачки або кнопки, комір підняти, поверх нього шию обв'язати шарфом чи хусткою; рукава обв'язати навколо зап'ястків тасьмами; штани випустити поверх чобіт(бот) і знизу зав'язати. Щоб посилити герметичність одягу, застосовують спеціальні клапани, що закривають розрізи піджаків або курток на грудях, пришивають клини у місцях розрізів на рукавах, штанах. Можна пошити капюшон з цупкої тканини або синтетичної плівки для захисту шиї і голови(рис. 72). Звичайний одяг просочують спеціальним розчином, щоб не потрапляли пари й аерозолі отруйних речовин. Для цього треба 250 - 300 г мильної стружки або подрібненого господарського мила розчинити у двох літрах нагрітої до 60-70°С води, долити 0,5 л олії і, підігріваючи, перемішувати протягом 5 хв до утворення емульсії. Комплект одягу покласти у таз і залити гарячим розчином.

Потім трохи викрутити і висушити. Підготовлений у такий спосіб одяг можна надягати на натільну білизну. Розчин не шкодить тканині, не подразнює шкіру.

232

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

 

 

 

Рис. 72. Герметизація повсякденного одягу: а - викройка нагрудника; б - капюшон; в - приклад використання капюшона, маски й окулярів; г - ущільнюючі клини, пришиті до розрізів куртки і штанів

Спеціальні засоби захисту шкіриза принципом захисної дії поділяють на ізолюючі і фільтрувальні, ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з

повітронепроникних

матеріалів - спеціальної

еластичної

і

морозостійкої

прогумованої тканини.

Вони можуть бути

герметичними

і

негерметичними.

Герметичні засоби захисту закривають усе тіло і захищають від парів і крапель ОР, негерметичні - тільки від крапель ОР. Крім того, вони захищають від РР та БЗ.

До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.

Попереджають отруєння отруйними хімічними речовинамиза допомогою

використанням спеціальних засобів захисту органів дихання, слизових

оболонок

рота, очей - респіраторів,

протигазів,

захисних камер. Протигази

:є цивільні

фільтрувально-поглинальні,

ізолюючі

та

промислові. Промислові

протигази

обладнані коробками, які

маркуються

залежно від

захисту

дії конкретних

небезпечних хімічних речовин (див. додаток 4).

3.13.4. Медичні засоби індивідуального захисту

Медичні засоби індивідуального захистуце аптечка індивідуальна(АІ-2),

індивідуальний

протихімічний

пакет(ІПП-8) і

пакет

перев'язувальний

індивідуальний.

 

 

 

 

Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для самодопомоги під час поранень та опіків (обезболювання), для профілактики або послаблення ураження РР, БЗ і ОР нервово-паралітичної дії (рис. 73). В її гніздах зберігають такі медичні засоби індивідуального захисту: гніздо 1 - протибольовий засіб для зняття больового шоку; гніздо 2 - засіб при отруєнні фосфорорганічними ОР; гніздо 3 - протибактеріальний засіб № 2; гніздо 4 - радіозахисний засіб № 1; гніздо 5 - протибактеріальний засіб № 1; гніздо 6 - радіозахисний засіб № 2; гніздо 7 - протиб-лювотний засіб.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

233

Рис. 73. Аптечка індивідуальна АІ-2

Рис. 74. Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8): а - загальний вигляд; б - ватно-марлеві тампони; в - флакон з рідиною

В інструкції, що додана до АІ-2, описано порядок прийому ліків.

Індивідуальний протихімічний пакетІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг. До комплекту входять флакон з дегазувальним розчином і чотири ватно-марлеві тампони(рис. 74). Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену. У разі використання

234 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Ш11-5 тампони щедро змочують розчином(потрібно пам ятати, що цей розчинотруйна рідина, і стежити, щоб не потрапив у очі). Першим тампоном видаляють із шкірного покриву ОР щипковим рухом, наступна обробка - протирання ураженої ділянки (рис. 75).

Пакет перев 'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги у разі поранень і опіків. Він складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок, шпильки і чохла. У разі потреби пакет відкривають, виймають бинт з двома стерильними подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Подушечку накладають на рану і прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщують по бинту ,такщоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовують для накладання герметичних пов'язок. До кожного пакета додана інструкція з його застосування.

Шприц-тюбик з антидотом- це пристрій для одноразового підшкірного або внутрішньом'язового введення проти отруйної речовини, найчастіше це атропін. Для введення антидоту треба взяти тюбик у праву руку, а лівою енергійно повернути ковпачок до упору і зробити ним2-3 різких повних оберти. Потім зняти ковпачок ,і тримаючи шприц-тюбик голкою догори, видавити з нього повітря до появи краплі рідини на кінчику голки(рис. 76). Голку потрібно вводити під шкіру або у м'яз, і плавно стискуючи тюбик, видавити з нього весь вміст. У разі виймання голки треба не розтискати тюбик. Колоти можна і через одяг. Застосовують антидот і тоді, коли тип отруйної речовини невідомий.

Після виходу з ділянки зараження необхідно пройти санітарну обробку.

Рис. 75. Знезараження шкіри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумка медична військова(СМВ)

 

 

 

 

 

 

 

 

призначена для надання першої медичної допомоги

пораненим, обпаленим і

ураженим

проникаючою

радіацією, ОР

і .БСМістить

деякі

медикаменти

(протибольовий засіб у шприц-тюбику, радіозахисний, про-тибактеріологічний засіб, антидоти та ін.), перев'язувальні засоби (бинти, вата, пакети перев'язувальні та ін.), лікарсько-медичні предмети та інструменти (джгут, термометр, ніж садовий, ножиці з тупими кінцями, пінцет анатомічний та ін.).

3.13.5. Перша медична допомога потерпілим

Першу медичну допомогу надають санітари і санітарні інструктори, а також самі потерпілі (самодопомога) чи товариші (взаємодопомога) як правило на місці отримання ушкоджень. її надають для часового усунення явищ, о загрожують життю потерпілого і попередження розвитку небезпечних для життя ускладнень.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності _______________________________ 235

Перша медична допомога охоплює:

 

 

 

 

 

Витягнення потерпілих з-під завалів, машин тощо.

 

 

 

Гасіння одягу що горить.

 

 

 

 

 

 

Введення знеболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика.

 

 

Усунення асфіксії шляхом вивільнення верхніх дихальних шляхів від крові, та

 

можливих сторонніх тіл. При западанні язика, блювоті, сильній носовій кровотечі

 

потерпілого

кладуть на . бікПри асфіксії

внаслідок западання язика

його

проколюють шпилькою, яку фіксують бинтом до шиї чи підборіддя. У випадку

 

зупинки дихання роблять штучну вентиляцію легень за допомогою S-подібної трубки

 

чи методом рот в рот (рот в ніс).

 

 

 

 

 

 

Часову зупинку зовнішньої кровотечі всіма доступними засобами: накладення

 

кровоспинного джгута (стандартного чи імпровізованого), пов'язки, що давить,

 

пальцеве притискання магістральних жил.

 

 

 

 

 

Накладення асептичної пов'язки на рану і опечену поверхню, а при відкритому

 

пневмотораксі -

оклюзійної

пов'язки

з

використанням

оболонки

пакета

перев'язувального індивідуального (ППІ).

 

 

 

 

 

Іммобілізацію пошкодженої кінцівки найпростішими засобами.

 

 

Надягання протигазу під час перебування на зараженій місцевості.

 

 

Уведення антидотів для уражених хімічною зброєю.

 

 

 

Дегазацію заражених ділянок шкіри і ділянок одягу, що прилягають, рідиною

 

індивідуального протихімічного пакета (ІПП).

 

 

 

 

Давання антибіотиків, протиблювотних засобів з аптечки індивідуальної (АІ).

 

Використання очних лікарських плівок (ОЛП) у разі пошкодження очей.

 

Під

час

надання

першої

медичної

допомоги

першочергово

повинні

використовуватися медичні засоби, що є в пораненого.

3.13.6. Небезпеки, спричинені веденням бойових дій у сусідніх державах

Ведення бойових дій несе екологічні, соціальні, комбіновані небезпеки для сусідніх держав. Зокрема, щоденні потужні бомбардування американською авіацією об'єктів хімічної, нафтової, фармацевтичної промисловості на території Югославії, призвели до витікання великої кількості аміаку та нафти в русла річок. На Дунаї утворилася нафтова пляма завдовжки15 км і завширшки400 м, опинилися під загрозою великі річки Європи, Чорне, Адріатичне та Середземне море. Продукти згорання хімікатів і пластмаси сприяли утворенню над містами Югославії хмар отруйних газів і вітер відносив їх на територію сусідніх держав. Унаслідок

використання

боєприпасів

з

сердечниками

із

збідненого

урану

збільшився

радіаційний фон окремих територій Югославії.

 

 

 

 

 

 

Бомбардування

Військами

альянсу

Афганістану, ведення

там

операцій

"зачисток" спровокувало численний потік біженців у Саудівську Аравію, Пакистан,

Україну та

інші

сусідні

 

держави. їх потрібно

було забезпечувати

 

умовами

проживання, продуктами, питною водою, медичним обслуговуванням, фінансування цього всього лягло на плечі цих держав.

4.Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

4.1.Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій

Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

 

техногенного та природного характеру" визначає організаційні та правові основи

 

захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на

 

території

України,

захисту об'єктів виробничого

і

соціального

призначення,

 

довкілля

від надзвичайних

ситуацій

техногенного

та природного характеру.

 

Зокрема, стаття 3 визначає основні завдання у сфері захисту населення і територій від

 

надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

 

 

 

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних

 

ситуацій техногенного та природного характеру є:

 

 

 

 

 

-

виконання

комплексу

заходів

щодо

запобігання

та

реагування

на

 

надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

 

 

 

-забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії

органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

4.1.1.Основні поняття та визначення

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру- порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією39, епіфітотією40, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Зона надзвичайної ситуації- окрема територія, де склалася надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Стихійне лихо - це катастрофічне природне явище чи процес, які можуть спричиняти людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки. Стихійні лиха переважно пов'язані з природними процесами, але можуть бути спровоковані

--------------------------------------

39Епізоотія - масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області.

40Епіфітотія - широке розповсюдження інфекційних хворіб рослин, яке охоплює район, область чи країну.

4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій

 

237

діяльністю

людини. Стихійні

лиха

можуть

мати

геофізичне, геологічне,

метеорологічне та інше походження.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно з законом вважається таким,

на якому

є реальна

загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації

техногенного та природного характеру.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та

природного

характеру -

система організаційних, технічних, медико-біологічних,

фінансово-економічних

та інших заходів щодо запобігання та реагування на

надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру -

підготовка і реалізація

комплексу правових, соціально-економічних,

політичних,

організаційно-технічних,

санітарно-гігієнічних

та

інших

заходів,

спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на підставі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків.

Ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру-

проведення комплексу заходів, які охоплюють аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що виконують у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних чинників, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру-

скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварії (катастрофи), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей, а також рятувальникам у разі необхідності.

Зона можливого ураження- окрема територія, на якій унаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру виникає загроза життю або здоров'ю людей та заподіяння матеріальних втрат.

Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призна-

238

4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

 

 

 

 

 

 

чених

для своєчасного доведення

сигналів

та

інформації про виникнення

надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру-

система, згідно з якою надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру поділяють на класи і підкласи залежно від їхнього характеру.

Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дає змогу віднести її до надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Локальна надзвичайна ситуація - це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням. Інші види надзвичайних ситуацій обмежені територією відповідно об'єкта, міста, декількох областей чи країн.

Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру й окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

4.1.2. Основи теорії катастроф

Катастрофу розглядати як стрибкоподібні

зміни

у

вигляді

реакції

системи на цілковиту

зміну зовнішніх умов. Згідно з теорією катастроф, можна пропонувати таку функціонування економічних, екологічних, суспільних та систем (рис. 77).

Будь-яка система своєму розвитку проходить декілька етапів.

1.Етап росту (становлення) системи.

2.Етап стабільного існування системи.

3.Етап кризи (згасання, відмирання, модернізація або перебудова).

Криза завершується занепадом системи або переходом її у новий, якісно вищий стан. Маючи теорію катастроф, можна зробити такі висновки:

1)Поступовий рух у бік кращого стану відразу ж приводить до погіршення.

2)Шляхом руху від гіршого стану до кращого зростає опір системи до зміни її стану.

3)Якщо вдається стрибком перевести систему з поганого стану в кращий, далі

вона сама буде еволюціонувати у бік кращого стану.

Катастрофу можна розглядати також як творчі, креативні, конструктивні процеси (такі, наприклад, як спонтанне виникнення фізико-космічних реалій, які раніше не існували, зародження біологічних видів, спонтанна поява якісно нових ситуацій тощо).

4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій

239

Теорія катастроф є ефективним знаряддям моделювання еволюції складних динамічних систем, які використовують в усіх галузях життєдіяльності сучасної техногенної цивілізації.

4.2.Класифікація надзвичайних ситуацій

Відповідно до статті 7 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території України, визначають такі види надзвичайних ситуацій:

-техногенного характеру;

-природного характеру.

Залежно від обсягів, заподіяних надзвичайною ситуацією техногенного та природного характеру наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначають такі рівні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

-державний;

-регіональний;

-місцевий;

-об'єктовий.

Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначають окремим законом.

Критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру встановлює Кабінет Міністрів України на підставі аналізу інформації про техногенні та екологічні обставини, загрози існуючих й імовірних техногенних та природних катастроф, досвіду ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Отже в основу існуючої класифікацій покладено масштаб та глибину надзвичайних ситуацій. Повніше класифікація враховує сутність та принципи виникнення подій надзвичайних ситуацій. Це дає змогу виділити такі надзвичайні ситуації: техногенні, природні, екологічні, соціальні. Своєю чергою надзвичайні події, покладені в основу надзвичайних ситуацій можуть бути класифіковані за:

-суттю та характером подій і процесів, які становлять їхню основу;

-найважливішими ознаками прояву;

-характером вражаючих чинників чи джерел небезпеки;

-місцем виникнення чи відомчої належності;

-основними причинами виникнення;

-інтенсивністю протікання;

-масштабами ураження чи впливу та його характером.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяють на транспортні аварії і катастрофи; пожежі та вибухи; аварії з викидом отруйних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин; раптове завалювання будинків та споруд; аварії на енергетичних та комунальних системах і на очисних спорудах; гідродинамічні аварії.

240

4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Надзвичайні

ситуації природного характеру

поділяють

на

геофізичні,

 

метеорологічні, морські, гідрологічні, природні пожежі,

інфекційні

захворювання

людей, тварин та рослин.

 

 

 

 

 

 

Надзвичайні

ситуації екологічного характеру пов'язані

зі зміною

стану суші,

властивостей атмосфери, зміною стану гідросфери та біосфери.

 

 

 

 

Надзвичайні

ситуації соціально-політичного характеру

полягають

у

групових

порушеннях громадського порядку, масових заворушеннях, мародерстві, масовій

паніці, втечі озброєних злочинців та в озброєних нападах.

 

 

 

 

 

 

Надзвичайні

ситуації комплексного характеру спричинені поєднанням різних

видів НС.

 

 

 

 

 

 

 

4.2.1.Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Надзвичайні ситуації техногенного характеру є безпосереднім результатом діяльності людини і можуть виникати внаслідок аварій і катастроф. Серед значної кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру розглянемо транспортні аварії й катастрофи та деякі інші види аварій.

Аварії та катастрофи на транспорті бувають двох типів:

- аварії, які відбуваються на виробничих об'єктах, не пов'язаних безпо середньо з рухом транспорту (депо, станції, порти);

-аварії під час руху транспорту. Визначальні ознаки транспортних аварій:

-віддаленість місця катастрофи від великих населених пунктів;

-важкодоступність під'їздів до місця катастроф;

-потреба відправки значної кількості потерпілих та загиблих;

-труднощі зі встановленням кількості пасажирів.

Аварії на промислових очисних спорудах. Небезпека цього

виду аварій

зумовлена великим залповим викидом отруйних, токсичних та просто шкідливих у

великих кількостях речовин у навколишнє середовище.

 

 

Гідродинамічні аварії пов'язані з аваріями на гідротехнічних

спорудах через

руйнування підвалин, перевищення розрахункової максимальної скидної витрати,

пошкодження

та

руйнування

гідровузлів. Найважчими

наслідками

спричинені

катастрофічні затоплення, вражаючими чинниками яких є руйнівна хвиля прориву та водний потік.

4.2.2.Надзвичайні ситуації природного характеру

Головні причини надзвичайних ситуацій визначають дією землетрусів, повені, селей та зсувів. Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід та вивільненні енергії, що розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль та зумовлює появу серії коливних рухів земної поверхні. Основні заходи захист/ від землетрусів полягають у такому:

- перебуваючи у приміщенні треба негайно зайняти безпечне, місце заховатися під стіл чи ліжко. Потрібно триматися далі від вікон, печей та важких предметів;

-не слід вибігати з будинку, оскільки уламки які падають вздовж стін є серйозною небезпекою;

-знаходячись біля висотного будинку потрібно увійти у під'їзд чи відійти на відкрите місце; щоб уникнути ударів падаючих уламків.