БЖД - Яким

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 151

-поколювання в руках чи ногах;

-жар і холод;

-тремтіння;

-біль у грудях, почуття задухи, слабість;

-головокружіння;

-відчуття нереальності того, що сталося.

Сильні соціальні стресори можуть спричинити спалахи"масового безумства" наприклад хвилювання в Лос-Анджелесі 1992 р. Як правило такі ситуації спричинені невисоким рівнем заробітку, бідністю, безробіттям, расовими утисками.

Навколо людини існує так звана довірча зон і безпеки - на відстані витягнутої руки. В умовах високого рівня урбанізації пору цення цієї зони перестало сприйматися людьми як дещо тривожне, а це містить > собі загрозу нашому життю і здоров'ю. Люди повинні знати, що перебування на І 3м більше трьох людей за визначеного перебігу обставин уже може бути небезпечним(у разі підсадки двох незнайомих пасажирів чи випадкових пасажирів у ліфті). Багато жителів великих міст щоденно людський потік вносить чи виносить з метро, електричок, підземних переходів великих пересадних вузлів. Усі розуміють, що в такій ситуації від окремих людей мало що залежить.

Натовп у стані паніки є надзвичайно небезпечний. У людей зменшується інтелектуальний і різко підвищується емоційний потенціал, навіювання, копіювання, знижується здатність мислити.

Для уникнення небезпек для життя, які спричинені натовпом треба скористатися такими порадами:

На стадіоні, дискотеці, в театрі не займайте місце біля стіни, гардеробу, в проходах. Наперед визначте напрям, за яким ви будете виходити, щоб не виявитися на шляху натовпу. Подумки уявіть імовірні шляхи екстреного порятунку(прохідні двори, під'їзди, перевалки).

Збираючись на масові заходи не беріть з собою колючих та ріжучих предметів, спробуйте обійтися без галстука, шалі, сумки, скляної посудини. Взуття на високих каблуках також може спричинити до смертельної небезпеки.

На масових заходах намагайтеся триматися подалі від мікрофонів, трибун, ланцюгів міліції, на які частіше всього буває спрямоване невдоволення натовпу.

Не наближайтеся до агресивно настроєних груп. При виникненні конфліктів з працівниками міліції, військовими ви можете бути втягненими в події незалежно від своєї волі.

Якщо ви взяли з собою дітей, будьте готові спостерігати за тим що відбувається тільки із сторони, подалі від скупчення людей.

Найуніверсальніше правило безпеки - уникнути скупчень людей.

У випадку, якщо ви вже опинилися у натовпі, потрібно керуватися такими рекомендаціями:

Уникайте центру натовпу, а також краю, де існують небезпечне сусідство скляних вітрин, решіток, огорож, стін.

При жодних умовах не намагайтеся іти проти потоку людей.

Намагайтеся ухилитися від нерухомих перепон на шляху(стовпів, труб афіш, дерев).

Не чіпляйтеся ні за що руками, щоб не отримати травм.

152	3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Намагайтеся не впасти, для цього вивільніть руки. Якщо ви спробуєте щось підняти з землі - наразитеся на смертельну небезпеку бути затоптаним.

Якщо ви впали, негайно зробіть спробу піднятися. Для цього необхідно максимально швидко підтягнути під себе , ногизгрупувавшисьі , ривком виштовхнутися вверх, використовуючи рух натовпу.

Утісному натовпі велика небезпека стискання, тому захистіть груди щепленими

взамок руками.

Виходити з натовпу краще за ходом руху, рухаючись правим плечем під гострим кутом вправо.

3.5.7.2.Суїцид

Особливості самосвідомості особистості осіб з антивітальними тенденціями і неадекватний рівень самооцінки, егоцентризм, гіперболізоване почуття провини, невпевненість у собі, відчуття власної малоцінності провокують суїцидальну поведінку.

Суїцид - самовбивство, самогубство, акт позбавлення себе життя, при якому людина діє цілеспрямовано, усвідомлено і намірено.

Рис. 52. Взаємозв'язок внутрішніх (індивідуальних) особливостей людини із зовнішніми соціально-психологічними чинниками ризику (за В.М. Москальцем)

Суїцид може здійснюватися "добровільно" і під тиском інших людей, причому в Кримінальному Кодексі України стаття 120 передбачає відповідальність за "дове-

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 153 дення до самовбивства". Інформаційне поле, в якому живуть люди - засоби масової

інформації прямо чи опосередковано формують і підтримують концепцію самовбивства. Відома також смерть без наміру - події, в яких сама жертва бере участь лише частково, непомітно і несвідомо.

3.5.7.2.1.Мотиваційні особливості суїцидальної поведінки

Едвін Шнайдерман, перший директор Центру досліджень і профілактики суї-

цидів у Лос-Анжелесі,	вважає, що	"мета	кожного суїциду	полягає	в	пошуках
розв'язання проблеми,	яка стоїть	перед	людиною і	завдає	їй	інтенсивного

страждання". Наше індивідуальне життя за всіма ознаками поведінки, мотивації, засобами досягнення мети збігається з суїцидом і є усвідомленою чи неусвідомленою, активною чи пасивною поведінкою - життям.

Суїцидентам властива низка обливостей, зумовлена своєрідним складом особистості: високий рівень тривоги, песимістична особистісна установка, паранормальні риси, стереотипність мислення, моральний догматизм, утрудненість вольових зусиль, несамостійність, підвищена вразливість, утруднений модус прийняття рішення, схильність до утворення надцінних ідей.

Едвін Шнайдерман, виділяє чотири типи людей, які чинять самовбивство: Шукач смерті - людина, що має твердий намір покінчити з собою в момент

здійснення спроби самовбивства.

Ініціатор смерті - людина, яка здійснює спробу самовбивства, бо вважає, що процес вмирання вже почався і що вона просто прискорює свою смерть.

Заперечник смерті - людина, яка здійснює спробу самовбивства, не признаючи смерть як кінець свого існування.

Гравець зі смертюлюдина, що відчуває подвійне почуття щодо можливості особистої смерті навіть в момент здійснення спроби самовбивства.

Сьогодні Україна увійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис, населення). При цьому цей показник збільшився з 19 випадків на 100 тис. населення в 1996 р. до 29,6 в 1998 р. (серед дитячих суїцидів відповідно з 5 до 7 випадків).

Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначають нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень, 27,2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % - вважають, що нікого вони не цікавлять, 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.

Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вищевказаними рисами формує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності.

При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може привести до небезпеки суїциду дитини або підлітка.

Суїцид неможливо вивчати поза межами контексту соціального оточення певної людини. Обов'язково треба брати до уваги актуальні потреби, цілі і прагнення

154	3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

оточуючих. Важливо зрозуміти не тільки переживання суїцидального індивіда, а й емоційний клімат сім'ї.

3.5.7.2.2.Чинники, які впливають на суїцидальну поведінку

Головними чинниками невротизації психіки особистості в сучасних умовах постіндустріального, телепатичного суспільства є знелюднення особистості в другій природі:

-загроза економічних, технологічних катастроф;

-екологічний дискомфорт від урбанізації, забруднення місць проживання людини механічними і хімічними чинниками;

-зростання психологічного тиску на особистість життєвого середовища;

-гнітючі місця;

-інтенсифікація потужності інформаційного тиску на психіку з переважанням збуджуючої, тривожної, неприємної інформації;

-надмірні навантаження на психіку тих, хто прагне досягти високого соціального статусу.

Суїцид зумовлений багатьма чинниками, які інтенсивно діють у поєднанні. На фоні цілого комплексу наведених чинників, що підвищують невротизацію людини, виділяють такі, що провокують суїцидуальну поведінку:

Депресивний розлад і деякі типи психічних розладів. Алкоголізм та інші форми зловживання наркотичних речовин.

Суїцидальне мислення, розмови, підготовка; відповідні релігійні ідеї. Попередні спроби суїциду.

Летальні методи.

Ізоляція, життя в самотності, втрата підтримки. Безвихідь, когнітивна ригідність32.

Чоловіча стать, старість. Самовбивство в сім'ї, спадковість.

Економічні проблеми чи проблеми на роботі, визначені професії. Проблеми в сім'ї, сімейна патологія.

Стрес і стресові чинники. Гнів, агресія, дратівливість. Фізична хвороба.

Комбінація наведених чинників.

Суїцидальна спроба. Якщо в минулому людини була спроба самоіубства, то це є ознакою того, що завершений суїцид може статись у майбутньому. Деякі суїцидальні спроби не сприймаються оточуючими як серйозні, дуже часто люди реагують на них роздратованими зауваженнями на зразок: "Вона просто хотіла привернути до

себе увагу". Проте статистика	свідчить, що 12% осіб,	які здійснили суїцидальну
спробу, обов'язково через	рік-другий зроблять	повторну спробу і досягнуть

бажаного. Чотири із п'яти суїцидантів, котрі покінчили з собою, мали такі спроби в минулому хоча б один раз. Після першої спроби небагато хто робить висновок: "Я зроблю це наступного разу", і в ситуації психічного стресу чи душевного хаосу згадує про своє рішення.

------------------------------

32 Ригідність- негнучкість психічних процесів (мислення, сприймання) особистості.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 155 Суїцидальна загроза. "Популярний" міф про те, що "ті, що говорять про самогубство, ніколи цього не зроблять", як уже доведено, є небезпечним і хибним. Навпаки, багато людей, які покінчили з собою, напередодні говорять про це, повідомляючи про свої наміри. Спочатку загроза може бути підсвідомим проханням про допомогу, захист і втручання. Пізніше, коли не знаходиться нікого, хто міг би

допомогти, людина може призначити час і визначити спосіб самогубства.

Деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: "Я не можу цього витримати. Я не хочу більше жити. Я хочу покінчити з собою". Часто вислови можуть бути замаскованими: "Ви не повинні за мене турбуватись. Я не хочу створювати вам проблеми", "Я хочу заснути і ніколи більше не прокинутися", "Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду", "Вони дуже пожалкують, коли я їх залишу". Які б не були ці небезпечні вислови - у вигляді

відкритих заяв чи вміло замаскованих натяків, у кожному випадку їх не повинні ігнорувати оточуючі.

Підготовка до самогубства залежить від особливостей людини і зовнішніх обставин. Іноді показники суїцидів можуть бути невербальними. Дуже часто вони зводяться до того, що називається "приведенням до ладу своїх справ". Для одного це

може означати оформлення	заповіту, для	іншого - написання довгих	листів,
розв'язання суперечок і	конфліктів з	рідними і близькими. Підліток	може

сентиментально дарувати цінні особисті речі. Остаточні приготування можуть бути зроблені дуже швидко і потім миттєво настане суїцид.

Ситуаційні чинники. У кризових обставинах люди особливо схильні до самогубства, вони втрачають всі перспективи і орієнтири. Прогнози на майбутнє здаються безнадійними.

Згідно з результами досліджень наукового центру соціальної і судової психіатрії імені Сербського (Російська федерація), у 2003 р. з 100 000 осіб 60 закінчили життя самогубством. Головною причиною суїциду є суцільний , стресалкоголізм, наркоманія і невпевненість у завтрашньому , дні17-20% здійснили суїцид під впливом душевної хвороби.

Такі серйозні стресові ситуації, як хвороба, економічні негаразди, смерть близьких або сімейні проблеми часто перевищують можливості захисних механізмів людини. Унаслідок кризи з'являються відчай і безпорадність. Ситуаційні чинники досить часто призводять до суіцидальної реакції.

Аналіз ситуаційних чинників, що сприяють суїциду, свідчить, що:

-ризик суїциду високий у людей з прогресуючим захворюванням. Чинник прогресуючого захворювання є більш значущим для суіцидального ризику, ніж втрата працездатності;

-економічні негаразди, з якими стикається людина, стосуються ширшої сфери, аніж просто матеріальне забезпечення. Безумовно, вони породжують проблеми, пов'язані з харчуванням, одягом, житлом. Але при цьому ставиться під сумнів компетеність і спроможність особи, яка потрапила у фінансову скруту. Вона почуває себе невдахою з невизначеним майбутнім і розглядає самогубство, як оптимальне вирішення ситуаційної дилеми;

-після смерті дорогої людини з'являється почуття, що життя вже ніколи не стане таким, як було раніше. Руйнується звичний стереотип сімейного

156				3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності
життя. Можливому		суїциду,		як	правило, у	часі	передує глибоке горе.
Протягом	багатьох	місяців		після поховання спостерігається				заперечення
реальності,	соматичні		дисфункції, панічні			розлади, апатія,		вороже
ставлення	до	друзів		і	родичів, поглиблюється		відчуття	провини,

ідеалізується втрата. За цих умов суїцид може здатися звільненням від психічного болю або можливістю зустрічі з тим, хто був дорогий і пішов назавжди. Самогубство можна розглядати і як самопокарання за помилки, допущені стосовно людини, яка померла;

-за багатьох обставин розлучення і сімейні конфлікти можуть сприйматися як події, важчі аніж смерть. Особливо ускладнюється ситуація, коли в неї

втягнуті діти і виникають проблеми з їх опікою чи вихованням. Тяжка сімейна атмосфера глибоко травмує як батьків, так і дітей. Дослідження свідчать, що багато людей, які покінчили з собою, виховувались у неповній сім'ї;

-важливе значення мають сімейні чинники. Щоб зрозуміти людей, схильних до суїциду, потрібно добре знати їхнє сімейне життя, оскільки воно відображає емоційні порушення у членів сім'ї. Від особливостей сімейного оточення залежить вияв потенціалу самознищення. Було встановлено, що батьки багатьох підлітків, які вдалися до суїциду, раніше були пригнічені і також думали про самогубство.

Вокремих випадках членів сім'ї може охоплювати гнів і обурення. Щоб звільнитися від негативних емоцій, вони інколи підсвідомо обирають одного з близьких об'єктом колективної агресії. На жаль, той, хто став такою "жертвою", часто не знає, як подолати недоброзичливість, захистити себе і правильно вийти з

цієї ситуації.	У цьому разі самогубство є просто виявом тих антисоціальних
імпульсів, які	були притаманні іншим членам сім'ї.

У випадку таких кризових ситуацій, як смерть близьких, розлучення або втрата роботи, сімейна атмосфера стає тривожною. Зазвичай, хтось повинен відповідати за невдачі. Частіше обирають найуразливішого члена сім, 'найменшї агресивний і неспроможний відстояти свою думку або заперечити. Йомуїї неодноразово повідомляють, що саме він є "поганим" і "відповідальним за всі ці негаразди". Його навіть можуть звинуватити в смерті близької людини, хоч для цього і немає об'єктивних причин. Бувають ситуації, коли люди ідуть із життя, щиро сподіваючись, що лише так вони можуть захистити тих, кого найбільше люблять. Більше того, суіци-догенна сім'я буває впевнена, що вчинивши самогубство, можна вирішити проблеми інших.

Емоційні	порушення. Емоційні		переживання		є		важливими		ознаками
потенційного суїциду. Будь-який міжособистісний конфлікт-							завжди	серйозне
попередження.
Більшість	потенційних	самогубців		страждають		від	депресії, яка		часто
починається поступово з тривоги і апатії. Люди можуть не усвідомлювати її
початку. Вони	тільки помічають, що			останнім	часом	стали		пригніченими,

засмученими. Майбутнє бачиться тьмяним і здається, що нічого не можна змінити. Часто вони звертаються до думки, що мають онкологічне, психічне чи якесь інше невиліковне захворювання. Перед суїцидом люди починають багато думати про смерть. їм стає важко виконувати свої обов'язки, прийняти найпростіше рішення. Вони скаржаться на нездужання, втомлюваність, їм не вистачає життєвої енергії.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 157 Ознаками емоційних порушень є такі зміни:

-втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;

-скарги на соматичне нездужання (болі в животі, головні болі, постійну кволість);

-зневажливе ставлення до своєї зовнішності;

-постійне почуття самотності, провини або суму;

-відчуття апатії під час перебування у звичному оточенні або під час виконання роботи, яка раніше приносила задоволення;

-уникнення контактів, ізоляція від друзів і сім'ї, перетворення на людинуодинака;

-порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;

-заглиблення в роздуми про смерть;

-відсутність планів на майбутнє ("Чому це мене повинно хвилювати? Адже завтра я можу померти");

-різкі вияви гніву, які виникають через дрібниці.

Ознаки суїцидальних намірів різні залежно від віку. У підлітків явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання наркотиками та алкоголем. Приблизно половина молодих людей, які здійснили суїцид, перед цим самостійно приймали ліки. В середньому віці - це неможливість примирення або контролю над ситуацією,

часто у випадку психосоматичного захворювання. У людей похилого віку показником суїіцидальних думок можуть бути розмови про"відмову" від будь-чого.

Ще один суїцидологічний аспект з'являється у випадку стійких емоційних та психічних розладів. Невротик не втрачає зв'язку з оточуючими, але у нього відсутня довіра до світу, через що він стає підозрілим і тривожним, з'являється безпричинний страх, внутрішня напруга. Характерологічні або особистісні проблеми можуть виникати і через брак моральних норм, критичності мислення або нормальних стосунків з оточуючими. Психози протікають важче, ніж неврози. Людина, котра страждає на психоз, неадекватно реагує на більшість життєвих ситуацій. До таких розладів відноситься маніакально-депресивний психоз з глибокими змінами настрою від манії до депресії, яка супроводжується суїцидальними думками. Широко розповсюджені захворюванням є шизофренія, при якій можуть бути марення, голоси і видіння. Для цих хворих "нічні жахи" стають реальністю. Все довкола чудернацько змінює свої форми, а значення, яке надається окремим фактам, не має реальних підстав. Серед тих, хто страждає на шизофренію і маніакально-депресивний психоз,

частота суїцидів досить велика: четверта частина суїцидантівлюди з цього контингенту. Як показують численні дослідження, від 3 до 12 % хворих на шизофренію чинять самогубства. Причому ризик суїциду протягом їхнього життя коливається від 15 до 20%. Вони часто здійснюють суїциди від звичаю, коли раптово усвідомлюють неспроможність контролювати свою долю або через хвилювання і постійні галюцинації.

Фактори ризику. Можна визначити такі чинники ризику для , тиху кого спостерігається схильність до суїциду:

-попередні спроби самогубства;

-суїцидальні загрози, прямі та замасковані;

-суїциди в сім'ї чи спроби суїцидів;

158	3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

-алкоголізм;

-• хронічне вживання наркотиків і токсичних препаратів;

-афективні розлади, особливо важкі депресії;

-хронічні або смертельні захворювання, наприклад СНІД;

-тяжкі втрати, наприклад, смерть близької людини, особливо протягом першого року після втрати;

-сімейні проблеми, наприклад, розлучення;

-фінансові проблеми, наприклад, втрата роботи.

3.5.7.2.3.Допомога при потенційному суїциді

Суїцидальна превенція полягає не тільки в піклуванні й участі друзів, а і в здатності розпізнати ознаки можливої небезпеки: суїцидальні погрози, які передують спробі самогубства; депресія, значні зміни поведінки чи особистості людини, а також приготування до останнього волевиявлення. Відзначте прояви безпомічності й безнадії і з'ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою. Розповідаючи про ці ознаки іншим людям, ви можете зруйнувати міфи і помилкові уявлення, які заважають попередити численні суїциди. Чим більше буде людей, які усвідомлюють ці застереження, тим більшими будуть шанси на те, що самогубство справді колись зникне із переліку основних причин смерті.

Для педагогів, практичних психологів, соціальних педагогів, батьків розроблені і впроваджені методичні рекомендації попередження суіцидальної поведінки дітей та підлітків, а також наведені в нормативних документах з безпеки життєдіяльності.

3.5.8.Соціально-політичні небезпеки

3.5.8.1.Соціально-політичні конфлікти

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають під час соціальнополітичних конфліктів.

У політологічних словниках найпоширенішим є таке трактування конфлікту: зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту є соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта. Конфлікт передбачає усвідомлення сеперечності і суб'єктивну реакцію на неї. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.

Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстоюють певні соціально-економічні інтереси. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, всенаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини.

Суб'єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які усвідомили суперечності і обрали як спосіб їхнього вирішення , зіткненняборотьбу, суперництво. Такий спосіб вирішення суперечності здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце відверте зазіхання на ресурси, вплив, територію з боку індивіда, групи, держави (коли йдеться про міжнародний конфлікт). Суб'єктами конфліктів є: 1) окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури; 2) об'єднання, які

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 159 виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.

Помітне місце нині посідає один з різновидів соціального конфлікту- міжетнічний, пов'язаний із суперечностями, що виникають між націями. Особливої гостроти він набув у країнах, які зазнали краху форми державного устрою (СРСР, Югославія).

Існує дві форми перебігу конфліктів:

-відкрита - відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

-закрита або латентна, коли відвертого протистояння нема, але ведеться невидима боротьба.

		Типи соціальних конфліктів				Таблиця 11
Політичні		Соціальні		Економічні
конфліктують		конфліктують	конфліктують економічні системи
політичні системи		соціальні системи	(наприклад, корпорації)
Поняття "соціально-політичний конфлікт" застосовують,					коли	трапляються
великомасштабні зіткнення всередині держав(громадянська війна, страйки) та між
державами (війни, партизанські рухи).
Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап- постконф-
ліктний синдром, який характеризується напруженням у відносинах сторін, які
щойно	конфліктували. Постконфліктний		синдром	у	разі	загострення		може

започаткувати новий конфлікт. Це ми спостерігаємо на прикладах перманентного близькосхідного конфлікту, конфліктів у Північній Ірландії, Іспанії та ін.

3.5.8.2.Війни

Війна - суспільно-політичне явище, продовження політики насильницькими засобами. Це збройна боротьба між державами(їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Сучасна війна ведеться всією країною, захоплює всі сфери життя і діяльності суспільства.

Наслідки воєнних дій провокують різні катастрофи. Так використання хімічної, бактеріологічної, ядерної, нейтронної зброї, а також боєприпасів з сердечниками із збідненого урану призводить до спустошення не тільки людського генофонду, але й наносить помітну шкоду всьому живому на Землі.

3.5.8.3.Тероризм

До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угруповань (тобто тероризм). В наш час явище тероризму досить поширене. Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то в наші дні практично щоденні повідомлення про терористичні акти сприймають як щось неминуче.

Одна з найнебезпечніших терористичних організацій"Аль-Каїда" діяла в 45 країнах світу. Згідно з експертною оцінкою спеціалістів, представники цієї терористичної організації проводять планомірну інформаційну операцію щодо дестабілізації ситуації в США, провокують виникнення паніки серед мирного населення. Проголошений 10 вересня заклик Бен-Ладаном вбивати всіх американців, ізраїльтян та їх

160	3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

союзників і наступні терористичні акти чинять небезпеку глобального характеру, терор став органічною складовою сучасного життя і набув величезних масштабів.

Тероризм (від лат. teror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, у тім числі фізичне знищення людей, залякування урядів та населення з метою досягнення певних цілей. Директор ЦРУ в 1966-1973 pp. Річард Холмс стверджував, що питання про тероризм недостатньо вивчене: "Саме слово невдалевоно практично нічого не означає. Але воно вселяє страх в серця людей, які чують його".

Тероризм є також формою партизанської , війникол проти чисельно переважаючого та якісніше озброєного ворога неможливо вести відкриті військові дії.

Терористами є окремі особи, групи, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Його застосовують і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основні види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Можна також вести мову про можливість біологічного, ядерного, інформаційного тероризму тощо.

Найпоширенішим у світі терористичними актами є:

-напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

-	захоплення	державних	установ	або	посольств(супроводжується
	захопленням заручників, що спричинює громадський резонанс);

-захоплення літаків або інших транспортних засобів(політична мотивація - звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація - вимога викупу);

-насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або з пропагандистською метою);

-	викрадення	(з метою	політичного		шантажу для	досягнення	певних
	політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);
-	політичні	вбивства (це	один	з	найрадикальніших	засобів	ведення
	терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити
	народ від тиранів);

-вибухи або масові вбивства(розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей);

-розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою та бубонною чумою тощо.

3.6.Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини

Сучасні реалії постіндустріального суспільства, зумовлені значним ростом інформації, відкривають ще одну сферу життєдіяльності людиниінформаційну. Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини, що зумовило появу грандіозного проекту об'єднання національ-