Літопис природи територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Основною формою узагальнення результатів наукових дослідження та спостережень на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду є Літопис природи, який ведеться в заповідниках та національних природних парках. Програма Літопису для кожної із цих категорії природно-заповідного фонду затверджується Мін природи України разом з Національною Академією Наук України.

Літопис природи включає обов'язковий обсяг робіт, без якого неможливо вирішувати основні завдання, поставлені перед природно-заповідним об'єктом фонду в галузі наукових досліджень. Інші наукові дослідження на територіях природно-заповідного фонду можуть проводитись лише за умови виконання обов'язкової програми.

Найбільш детальний Літопис природи ведеться у заповідниках. В першій книзі Літопису міститься вихідний матеріал, в тому чиєї текст Указу Президента про організацію заповідника, довідка про іс­торію його створення, Положення, картографічні матеріали, а також коротка характеристика природних умов та інші дані. Обов'язкове вказується площа порушених територій заповідника та причини, ще призвели до змін природних комплексів у минулий період.

Книги Літописів випускаються щорічно. Своєчасний випуск покладається на заступника директора з наукової роботи. Кожен роз­діл Літопису веде відповідний спеціаліст. У випадку, якщо такого не­має, то необхідний розділ складає спеціаліст суміжної спеціальності або науковець з інших установ, з якими заповідник має відповідні угоди. Основна форма представлення матеріалів - таблиці, графіки, діаграми, а також коментарі до них. Назви видів тварин і рослин в те­ксті подаються латинською і українською мовами. Текст Літопису оформляється відповідно до державних стандартів, які пред'являються до наукових рукописів. За авторами розділів Літопису зберігається наукове авторство.

Літопис готується у 4 примірниках, із яких 1-й примірник зберіга­ються у заповіднику як особливо важливий документ; 2-й передається іі організацію, у віданні якої знаходиться заповідник; 3-й в Мінприроди України; 4-й екземпляр є робочим і зберігається у бібліотеці заповідника.

Літопис природи в заповідниках в даний час ведеться за вимогами посібника - Филонов К.П., Нухимовская Ю.Д "Летопись природи в заповедниках СССР". В Україні продовжується робота щодо створення методичного посібника адаптованого до умов України.

В Літописі природи пропонується подавати такі основні розділи:

Розділ 1. Основні дані про заповідник

В першій книзі наводиться Указ Президента про створення запові­дника. Подаються картосхема заповідника, дані про розміри, площу, межі та експлікацію земель заповідника і його охоронної зони. Вказу­ється площа порушених земель.

Розділ 2. Наукові полігони на території заповідника

До наукових полігонів належать пробні площі (стаціонарні ділянки спостережень), профілі та трансекти, водомірні та метеорологічні по­сти.

Пробні площі закладаються на різних природних комплексах запо­відника і служать для проведення на них стаціонарних спостережень і досліджень. Вони чітко прив'язуються на місцевості і на схемі запові­дника. Кількість пробних площ залежить від різноманітності природ­них умов і розмірів заповідника. Розміри пробних площ визначаються метою дослідження. Па кожну пробну площу заводиться паспорт.

З метою проведення різних видів спостережень (екологічних, гео­ботанічних, зоологічних тощо) закладаються профілі і трансекти, які повинні охоплювати різні геоморфологічні елементи екосистем запо­відників. Профілі і трансекти повинні відмічатись стовпами, які на відкритих територіях встановлюються - через 250-500м, в лісі та гір­ських умовах через 100-250м. На трансекті проводиться картування через кожні 5-10 років. На кожен профіль і трансекту складається па­спорт.

Розділ 3. Кліматичні показники

В заповіднику обов'язково повинна бути метеостанція, яка прово­дить спостереження відповідно до програми Держкомгідромету Укра­їни. Відмічаються аномальні явища природи і їх наслідки.

Розділ 4. Гідрологічні показники

До першої книги Літопису вноситься характеристика всіх водойм і водотоків заповідника, ставків, боліт, прилеглих частин моря та діля­нок його узбережжя, виходів ґрунтових вод. Характеризується ступінь гідрологічної вивченості цих об'єктів.

У подальші роки в заповіднику проводиться певний обсяг гідрологічних досліджень, для чого влаштовуються водомірні пости, де фіксується висота рівня води та її температура. Доцільним є вивчення динаміки рівня і мінералізації ґрунтових вод.

Розділ 5. Вивчення рельєфу

В першій книзі Літопису характеризуються основні елементи рельєфу заповідника, його річкових долин, терас, пагорбів та інших пі: вишень, ярів та балок, карстових лійок тощо. Ведуться спостереження і за змінами рельєфу - ростом ярів, появою зсувів, карстовими явиш ми, обвалами та ін. Важливо закласти уже в перший рік роботи заповідника ділянки для багаторічних спостережень у місцях, де більш активно відбуваються зміни рельєфу (верхів'ях ярів, на піщаних осто­вах, можливих місцях зсувів ґрунту і сельових потоків та ін.).

Розділ 6. Ґрунти

Вивчаються особливості ґрунтового покриву заповідника. Закладаються розрізи, на яких робляться морфологічні описи. Вивчаються фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунтів та їх багаторічна динаміка. Мінімальна програма вивчення ґрунтів може бути зосереджена на спостереженнях за вологістю і температурою ґрунту. Як правил, вивчення ґрунтів суміщається з геоботанічними профілями та пробними площами.

Розділ 7. Флора

Проводиться інвентаризація судинних рослин, мохів, лишайник)! водоростей, грибів тощо. Фіксуються види рослин, які занесені у Міжнародних Червоних списків та Червоної книги України, а тако-ендемічні, реліктові, погранично-ареальні види та види, що підішл­ють регіональній охороні. Вивчаються ценопопуляції рослин. Ведеть­ся фітосозологічний паспорт контролю стану популяцій видів рослин які занесені до Червоної книги України.

Розділ 8. Рослинність

Характеризуються основні типи рослинності заповідника: лісові степові, лучні, болотні та водні угруповання. На постійних площах не менше трьох разів на рік (навесні, влітку, восени ) складаються геобо­танічні описи. Через кожні 5 років за цими матеріалами складається зведена таблиця геоботанічних описів. Складається загальний опис угруповань заповідника та список рідкісних угруповань. Вивчається продуктивність ценозів. Геоботанічне картографування заповідника виконується через 10-15 років.

Розділ 9. Фауна і фауністичні комплекси

Наводиться основна характеристика основних систематичних груп тварин. Складається інвентаризаційний список фауни наземних і вод­них тварин. В подальшому подається інформація про всі вперше ви­явлені у заповіднику види тварин. Детально описується біотоп, в яко­му виявлений цей вид, його поведінка, чисельність та дані про най­ближче місце поселення цього виду. Реєструються всі зустрічі видів, які з'являються у заповіднику спорадично. Особлива увага надається рідкісним видам тварин, які занесені до Червоної книги України, Єв­ропейського Червоного списку та регіонального списку рідкісних ви­дів.

Розділ 10. Аномалії

Тут висвітлюються аномалії рослинного світу, випадки масового або помітного відхилення від норми у розвитку та габітусі окремих видів рослин та їх угруповань. Аналогічно висвітлюються аномалії в тваринному світі, випадки масової появи видів тварин у заповіднику, їх масового розмноження чи загибелі.

Розділ 11. Календар природи

Календар природи повинен бути накопичувачем інформації для встановлення критеріїв природної біокліматичної періодизації року. Це інтегруюча частина Літопису природи. Календар природи має свій конкретний зміст, свою методику обробки та узагальнення первинного матеріалу. Кількість об'єктів повинна бути незначною. Вони мають бути типовими або виконувати роль фенологічних індикаторів. Спо­стереження проводяться на стаціонарних маршрутах. Дані досліджень на маршруті заносяться в картку фенологічної картотеки заповідника. Такі спостереження повинні бути комплексними і проводитись всіма науковими і науково-технічними працівниками заповідника.

Розділ 12. Антропогенний вплив на природно-територіальні ком­плекси заповідника

В першому томі Літопису подаються відомості про господарську діяльність людини на території заповідника в минулому та її ступінь на різних ділянках заповідника. Визначаються найбільш порушені ді­лянки в минулому. В подальших томах антропогенний вплив на при­родно-територіальні комплекси характеризується за такими напрямками :

1. порушення заповідного режиму впродовж року;

1. часткове використання природних ресурсів заповідника на гос­подарській ділянці (при її наявності );

2. характер господарської діяльності в охоронній зоні та на суміж­них (в радіусі 10 км) із заповідником територіях;

3. регуляторні заходи, які проводяться на окремих ділянках запові­дника (сінокосіння, відстріл певних груп тварин тощо ).

Розділ 13. Наукові дослідження заповідника

Подаються результати первинної наукової інформації про вико­нання планових тем досліджень співробітниками заповідника, а також іншими установами. Наводяться відомості про наявність в заповідни­ку інформаційного блоку (комп'ютерних програм та баз даних карто­тек різних напрямків досліджень: гербарію, фітоценотеки, зоологіч­них колекцій, тематичних фонотек, зразків ґрунтових монолітів тощо та про їх поповнення в поточному році.

Наводиться список друкованих робіт науковців заповідника та науковців інших установ з вивчення екологічного стану природних ком­плексів заповідника. .

В національних природних парках Літопис природи ведеться за вищевказаною методикою. Разом з тим, в цих парках більша увага звертається на вивчення рекреаційних запасів та впливу рекреаційної діяльності на природні комплекси.