Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю (іспит) з дисципліни «Культурологія»

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі		Оцінка ECTS
90-100	зараховано	5 (відмінно)	А (відмінно)
82-89		4 (добре)	В (дуже добре)
74-81			С (добре)
64-73		3 (задовільно)	D (задовільно)
60-63			E (достатньо)
35-59	не зараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1-34		-	F (незадовільно)з обов’язковим повторним вивченням

«А» (90-100) – відповідь повна, логічно обґрунтована, правильно вижиті наукові терміни стосовно фахового спрямування. Поняття дисципліни засвоєні повністю та глибоко розкриті. У процесі обґрунтування відповіді за необхідності є посилання на нормативну базу та основну й додаткову літературу.

«В» (82-89), «С» (74-81) – відповідь повна, але логічне обґрунтування не послідовне. Не всі необхідні поняття використанні, недостатньо диференційовані суттєві та несуттєві ознаки, допускаються помилки у визначеннях.

«D» (64-73), «E» (60-63) – відповідь не повна. Немає логічного зв’язку між деякими положеннями. Основні поняття використанні, але без розкриття їх суттєвих ознак. Посилання на першоджерела відсутні або помилкові.

«FX» (35-59) – відповідь на запитання недостатньо обґрунтована. Допущені суттєві помилки у використання понятійного апарату. Посилання на першоджерела відсутні.

«F» (1-34) – зміст дисципліни студентом не засвоєний. Вміння та навики не набуті.

Зміст дисципліни Модуль і. Теорія культури.

Змістовий модуль 1. Культурологія як система знань про культуру.

Культура як об’єкт наукового аналізу. Визначення категорії культури. Структура та функції культури. Культура суспільства і культура особистості. Причини виникнення культури та особливості її класифікації.

Культурологія як предмет, її зв’язок з іншими гуманітарними науками. Методи дослідження культурології. Завдання курсу. Характеристика основних категорій і понять культурології як науки. Історико-філософські традиції аналізу культури.

Змістовий модуль 2. Культурний процес у соціальному і етнічному вимірах.

Діалектичні взаємозв”язки різних тлумачень культури: як уособлення творення пам”ятників людськими руками; як сукупності людських знань та умінь; суто як процесу творчості.

Поняття соціокультурного процесу. Освоєння людством оточуючого середовища. Отримання об”єктивних знань у галузі природничих наук, технологічних вмінь, що утворюють цілісну систему загальнолюдських цінностей.

Визначення етнокультурного процесу. Процеси етизації, естетизації та сакралізації. Нерозривність і суперечливість цих процесів. Єдність етноетики, етноестетики і етнорелігії як три визначальні чинники національного духу

Змістовий модуль 3. Взаємозв’язок культури і цивілізації.

феномен цивілізації як особливий об’єкт наукового аналізу в сучасній культурології. Культура як соціологічний код цивілізації. Історичні типи культури. Співвідношення понять культури і цивілізації. Характеристика культурно-цивілізаційної динаміки. Перспективи взаємостосунків культури і цивілізації та тенденції їх розвитку в майбутньому.

Головні напрямки дослідження цивілізації. Дослідження законів функціонування цивілізацій. Належність України до європейської цивілізації.

З’ясування особливостей початку розвитку людини на планеті. Характеристика первісного культурного комплексу. Духовна культура первісного суспільства. Релігійні уявлення, мистецтво первісної людини.

Змістовий модуль 4. Давні цивілізації Сходу.

Схід і Захід як предмет культурологічного аналізу. Взаємовплив і взаємодоповнення ними одне одного. Особлива роль традиції у функціонування і розвитку східних цивілізацій.

Культура Стародавньої Месопотамії. Внесок Шумеру, Асирії і Вавилону до cвітової культури. Соціально-політичний устрій. Освіта і наука. Архітектура.

Особливості історичного розвитку Стародавнього Єгипту. Релігійна система єгиптян. Писемність: малюнкове письмо, ієрогліфи. Архітектура і скульптура.

Індо-буддійська культурна традиція. Соціально-політичний лад Стародавньої Індії. Соціоморальні принципи, вартісні орієнтації та філософські ідеї індуїзму та буддизму. Індійська ментальність. Наука. Архітектура і скульптура. Мистецтво.

Китайсько-конфуціанська культурна традиція. Конфуціанська філософська система. Ментальність китайців. Теорія і практика соціального управління. Моїзм, даосизм та інші соціально-етичні вчення. Наукові відкриття. Мистецтво.

Арабо-ісламська культурна традиція. Особливості народження і розвитку світової ісламської релігії. Сунніти і шиїти. Ісламська ментальність. Наука. Роль арабських вчених у збереженні античної спадщини. Художня культура.

Змістовий модуль5. Антична цивілізація і європейська культураСередньовіччя та Відродження.

Культура Стародавньої Греції. Кріто-мікенська культура. Архаїчний період. Гомер. Література. Театральне мистецтво. Архітектура і скульптура. Демократизм і антропоцентризм давньогрецької культури. Її естетизм. Культ краси та освіченості.

Елліністична культура. Еллінство. Індивідуалістичність елліністичної культури. Література. Наукові досягнення. Архітектура і скульптура.

культура Стародавнього Риму. Етруська спадщина. Впливи грецької культури. Специфіка давньоримської культури: культ сили, патріотизм, державницька свідомість, практичність. Поширення християнства. Причини занепаду Риму та його культури. Література. Архітектура і скульптура.