Література:

23. Баткин Л.М. Итальянское возрождение: проблемы и люди. – М.: Искуство, 1995.

24. Бєсов Л.М. Історія науки і техніки. З найдавніших часів до кінця двадцятого століття. – Х.: ХДПУ, 2000.

25. Брагина Л.М. История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения. – М.: Высшая школа, 2002.

26. Вазари Джорджо. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. – С.-Пб.: Пальмира, 1992.

27. Вельфлин Г. Классическое искусство. – С.-Пб.: Гилея, 1997.

28. Гріценко В.С. Історія світової культури. – К.: Либідь, 2001.

29. Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. – К.: Знання України, 2002.

30. Дройзен Й.Х. История эллинизма: У 3-х. – М.: Наука, 2001.

31. Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон и Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000.

32. История Древнего мира. Древний Восток. Египет, Шумер, Вавилон, Западная Азия/ А.Н.Бадак, И.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000.

33. Історія світової культури: Навч. посібник /Керівник авт. колективу Л.Т.Левчук. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000.

34. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підручник. – К.: Либідь, 2000.

35. Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия технического развития. Пер. с нем. – М.: Республика, 1997.

36. Корінний М.М. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000.

37. Современный словарь-справочник по искусству / И.М. Красильников, Е. Д. Критская, Л. О. Логвин и др.; А.А. Мелик-Пашаев (научн. ред.).– М.: ООО Фирма “Издательство АСТ”, 2000.

38. Рубель В.А. Історія середньовічного сходу. – К.: Либідь, 2002.

39. Парахонський Б. О., Погорілий О. І., Йосипенко О. М., Собуцький М. А., Савельєва М. Ю. Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. - К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2005.

40. Пащенко Нінель Іванівна, Чілачава Ія Павлівна. Культурологія. Теорія культури: Конспект лекцій. — К. : КНУБА, 2006.

41. Подольська Єлізавета Ананіївна, Лихвар Володимир Дмитрович. Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. — Х. : Видавництво НФаУ, 2003.

42. Тюрменко І.І., Буравченкова С. Б., Рудик П. А., Береговий С. І., Кобилянський Є. Е. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Центр навчальної літератури, 2005.

43. Чорний І. В., Перцева В. А. Культурологія: Навч. посіб. для студ., курсантів та слухачів вищ. учбових закл.. — Х. : ТОВ "Прометей-Прес", 2005.

44. Юдін-Ріпун І.М. Культурологія просвітництва: Навч. посіб. для студ. мистецтвознавчих вузів за спец. 02.01. – Культурологія (НАН України). – К.: Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М.Т.Рильського, 1999.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

Семінар - організаційна форма, під час якої викладач організує обговорення попередньо визначених тем, до яких студенти можуть готувати тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Мета семінару – поглиблення й закріплення інформації, перевірка та оцінка знань, повторення вивченого.

• На семінарі студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знань та вміння використовувати їх на практиці;

• Підготовка до семінару передбачає уважне ознайомлення к конспектом лекцій та рекомендованою літературою;

• Теми семінарів надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою;

• Семінар проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента;

• На семінарі студент може представити додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення;

• Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються;

• Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її рішення;

• Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на семінарі заздалегідь та виключно під керівництвом викладача;

• Семінар передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.