- •Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій Відокремлений підрозділ у м. Кривий Ріг
- •Загальна характеристика, цілі та основні напрямки діяльності підприємства
- •Правові основи функціонування
- •10. Надання освітянських послуг.
- •11. Надання послуг радіо- та телезв'язку.
- •12. Туристична діяльність.
- •13. Професійна діяльність на ринку цінних паперів та інші види діяльності.
- •3. Класифікація підприємств за певними ознаками.
- •4. Добровільні об’єднання підприємств.
- •5. Необхідність, сутність та основні принципи управління підприємством
- •6. Функції управління
- •7. Система методів управління
- •8. Виробнича структура підприємства та чинники, що її визначають
- •9. Основні принципи класифікації виробничих структур
- •1. Залежно від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють цехову безцехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.
- •3. Залежно від наявності основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурами виробництва.
- •10. Загальна характеристика організаційної структури управління
- •11. Основні типи організаційних структур управління
- •Тема 2 регулювання, прогнозування і планування діяльності підприємства План
- •1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •2. Сутність, значення і основні принципи планування діяльності підприємства.
- •3. Види планування
- •Основні показники системи планів підприємства
- •4. Методи планування на підприємстві
- •5. Стратегічне планування, його сутність, цілі і основні етапи
- •6. Особливості та зміст тактичних планів.
- •Стратегічні альтернативи діяльності підприємства
- •Система оперативне планування на підприємстві
- •Бізнес-план підприємства, його значення і зміст
- •1.Техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування підприємства;
- •2. Залучення зовнішніх інвесторів;
- •3. Для обґрунтування пропозицій щодо доцільності приватизації підприємства.
- •Тема 3 персонал і трудовий потенціал підприємства План
- •1. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства
- •2. Система оцінки трудового потенціалу підприємства
- •1. Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому (к пр):
- •2. Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню ():
- •3. Коефіцієнт плинності ():
- •3. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •1. Календарний – кількість днів протягом планового року;
- •2. Номінальний – календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів;
- •4. Кадрова політика та система управління персоналом сучасного підприємства
- •1.Умови праці: виконання умов психофізіології, ергономіки та технічної естетики праці; охорона праці і техніка безпеки; охорона довкілля.
- •1. Загальна характеристика виробничих фондів підприємства
- •2. Економічна сутність, класифікація і структура основних фондів
- •9) Робочі та продуктивні тварини (коні, воли тощо);
- •12) Інші основні виробничі фонди - бібліотечні фонди, капітальні витрати на орендовані основні засоби та інші, які не ввійшли до попередніх груп.
- •3. Запасні -- різне устаткування, яке знаходиться у резерві та призначене для заміни об'єктів основних фондів, що вибули або ремонтуються.
- •1. Власні, які повністю належать підприємству;
- •2. Орендовані, які є власністю інших підприємств і використовуються на даному підприємстві відповідно до договору оренди.
- •3. Види оцінки основних фондів
- •4. Спрацювання і амортизація основних фондів
- •5. Методи амортизації основних фондів та їх характеристика
- •, Грн. / натур. Од.,
- •6. Поняття, види і чинники формування виробничої потужності підприємства
- •7. Методичні основи розрахунку виробничої потужності
- •, Натур. Од. Або грн.,
- •1. Фондовіддача, що характеризує, яка частка обсягу випущеної продукції припадає на 1 грн. Середньорічної вартості основних фондів, і визначається за формулою
- •2. Фондомісткість, що характеризує, яка частина середньорічної вартості основних фондів припадає на 1 грн. Випущеної підприємством продукції, і визначається за формулою
- •3. Фондорентабельність, що характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1 грн. Середньорічної вартості основних фондів. Обчислюється за формулою
- •4. Фондоозброєність, що характеризує, яка частка вартості основних фондів припадає на одного працівника промислово-виробничого персоналу підприємства. Обчислюється за формулою
- •9. Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства
- •1. Об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки та знаки обслуговування, фірмові найменування, зазначення походження товарів);
- •2. Об'єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;
- •3. Інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності.
- •1. Права виконавців;
- •2. Права виробників фонограм;
- •3.Права організацій мовлення.
- •10. Нематеріальні активи підприємства
- •11. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів
- •1. Інвестиції, їх види та характеристика
- •2. Поняття, склад і структура виробничих інвестицій
- •3. Загальні принципи та етапи планування виробничих інвестицій на підприємствах
- •4. Оцінка ефективності використання виробничих інвестицій
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •2. Строк окупності капіталовкладень Ток, який є оберненим показником до Ер:
- •5. Фінансові інвестиції і оцінювання їх ефективності
- •6. Сутність, склад та класифікація оборотних коштів підприємства
- •7. Нормування оборотних коштів підприємства
- •, Натур. Од.,
- •8. Показники та шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві
- •1. Коефіцієнт оборотності (Коб) характеризує кількість оборотів оборотних коштів за певний період, як правило, за рік. Обчислюється за формулою , оборотів,
- •2. Науково-технічний прогрес, його значення, сутність і основні напрями
- •4.Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •1. За призначенням виробничі процеси поділяють на основні, допоміжні та обслуговуючі.
- •2. За перебігом у часі розрізняють дискретні та безперервні виробничі процеси.
- •3. За ступенем автоматизації виробничі процеси бувають ручні, механізовані, автоматизовані та автоматичні.
- •2. Основні принципи організації виробничого процесу
- •3. Основні типи організації виробництва та їх порівняльна характеристика
- •4. Організація виробничого процесу у часі
- •5. Методи організації виробництва та їх характеристика
- •, Натур. Од..,
- •6 Суспільні форми організації виробництва, їх сутність та соціально-економічне значення
- •8. Поняття, види та значення інфраструктури підприємства
- •8. Система технічного обслуговування виробництва
- •1. Ремонтне господарство (відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех, ремонтно-будівельний цех, цехові ремонтні бригади).
- •3. Транспортне господарство – це комплекс підрозділів підприємства, що займаються вантажне-розвантажувальними роботами та переміщенням вантажів (транспортно-технологічний відділ, транспортний цех).
- •2. Поняття, значення та основні показники якості продукції
- •3. Методі оцінки якості продукції
- •4. Сутнісна характеристика та основні шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •1. Аналіз ринку і вимог споживачів з метою визначення номенклатури параметрів (нормативних, технічних, економічних), вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка для порівняння.
- •2. Обчислення одиничних показників за окремими параметрами та визначення сукупності параметрів двох товарів для порівняння.
- •3. Розрахунок групових показників на основі одиничних, що у кількісному виразі відображають відмінність між характеристиками аналізованої продукції та потребами споживачів окремої групи параметрів.
- •4. Визначення інтегрального показника з усіх груп параметрів в цілому, який вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу.
- •5. Стандартизація і сертифікація продукції
- •1. У визначений термін і в належному порядку проводити сертифікацію продукції;
- •2. Забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того стандарту, за яким її сертифіковано;
- •3. Реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифіката;
- •4. Припинити реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено її невідповідність вимогам певного стандарту або закінчився термін дії сертифіката.
- •6. Роль маркетингу у формуванні плану виробництва і реалізації продукції
- •1. Орієнтація усіх сфер діяльності підприємств на задоволення потреб покупців з метою продажу продукції і одержання прибутку;
- •7. Значення та зміст виробничої програми підприємства
- •, Натур.Од.,
- •9. Матеріально-технічне забезпечення виробництва та його організація на підприємстві
- •10. Обчислення потреби підприємства в матеріальних ресурсах
- •, Натур. Од.,
- •, Натур. Од.,
- •2. Метод розрахунку на основі нормативних термінів зношення. Потреба в матеріалах цим методом визначається за формулою
- •2. Планування продуктивності праці
- •2.1.Підвищення технічного рівня виробництва
- •2.2. Структурні зрушення у виробництві
- •2.3. Вдосконалення управління, організації виробництва і праці
- •2.4. Зміна обсягу виробництва
- •5. Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді відносно базового періоду (∆ Впл ) за формулою
- •3. Сутність, значення і методи мотивації
- •4. Сутність, значення та функції заробітної плати
- •5. Сучасна політика оплати праці
- •1. Встановлення мінімальної заробітної плати
- •6. Основи організації оплати праці
- •7. Форми і системи оплати праці
- •8. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •1. Матеріальні витрати
- •2. Витрати на оплату праці.
- •2 Визначають вихідну собівартість тп в плановому році (Свих.Пл)
- •3. Визначають економію затрат за техніко-економ1чними чинниками методом
- •4. Визначають планову собівартість продукції ( с тп пл):
- •3. Калькулювання собівартості продукції
- •4. Управління витратами виробництва
- •, Натур. Од.,
- •5. Значення, сутнісна характеристика та види цін на продукцію підприємства.
- •6. Структура ціни та види її структурної побудови
- •7. Методи ринкового ціноутворення
- •2. Фінансовий план підприємства, його зміст і структура
- •3. Доходи підприємства та методика їх обчислення
- •4. Економічна сутність, значення, порядок обчислення та основні напрями розподілу прибутку підприємства
- •1. Маргінальний прибуток (Пм). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:
- •5. Рівень рентабельності – важливий якісний показник ефективності діяльності підприємства
- •1. Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою
- •2. Рентабельність власного капіталу (р ) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів і розраховується за формулою
- •3. Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:
- •4. Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою
- •5. Рентабельність виробничих фондів або рентабельність виробництва (Рвф) обчислюється за формулою
- •6. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •1. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними обіговими коштами (Кзвк):
- •2. Коефіцієнт маневреності (Км):
- •3. Коефіцієнт автономії (Кавт):
- •4. Коефіцієнт співвідношення власних та залучених джерел коштів (Кв/з):
- •1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( Кабс.Л):
- •2. Коефіцієнт критичної (швидкої) ліквідності (Ккр.Л):
- •3. Коефіцієнт покриття або коефіцієнт поточної ліквідності (Кп л):
- •7. Сутність, характеристика та основні показники оцінки ефективності виробництва
- •1. Кінцевий результат процесу виробництва;
- •2. Кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.
- •1. Узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);
- •1. Формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);
- •1. Витрати на здійснення заходу;
- •2. Розмір відверненої шкоди;
- •3. Розмір заподіяної шкоди;
- •4. Ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).
- •1. Виявлення перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;
- •1. Політичний;
- •2. Законодавчо-правовий.
- •3. Необхідність, сутність та види реструктуризації підприємств
- •4. Етапи, способи здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •5. Санація підприємств, її форми і види
- •1. До моменту порушення кредиторами питання про банкрутство, якщо підприємство звернеться за зовнішньою допомогою у спробі вийти з кризи.
- •2. Якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації.
- •3. Якщо рішення про санацію виносить господарський суд на підставі одержаних пропозицій щодо задоволення вимог кредиторів до боржника і виконання його зобов’язань перед бюджетом.
- •1.Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи. Здійснюється з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан є тимчасовим.
- •6. Основні етапи класичної моделі санації
- •7. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •8. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання
- •9. Етапи та процедура порушення справи про банкрутство
- •10. Ліквідація збанкрутілих підприємств
- •1. Вартість майна боржника продовжує знецінюватися і бракує будь-якої можливості для її відновлення;
- •2. Жодна юридична чи фізична особа не звернулася до відповідного органу із заявою про проведення реструктуризації або санації боржника;
- •3. Жодний з поданих реструктуризаційних чи санаційних планів не було схвалено кредиторами;
- •4. Запропонований план виходу підприємства (організації) з кризового стану з тих чи тих причин неможливо реалізувати.
- •1. Суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи боржника;
- •2. Оприлюднює цю ухвалу;
- •3. Звільняє ліквідаторів від виконання своїх обов'язків.
1. Кінцевий результат процесу виробництва;
2. Кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.
Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах; другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за певний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності -- прибуток (прибутковість).
Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання.
Відповідні види ефективності виробництва (діяльності) виокремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства.
В залежності від одержаного результату (наслідків) розрізняють економічну і соціальну ефективність.
Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції; величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.
Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршання екологічних показників)
В залежності від місця одержання ефекту розрізняють локальний і народногосподарський ефект. Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток). Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потребує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв'язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитивними наслідками діяльності, то кажуть про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сферах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).
Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяльності підприємства (організації) за певний проміжок часу.
Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні переваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрямку діяльності) проти інших можливих варіантів.
Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарювання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефективності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період.
За ступенем збільшення ефекту буває первинний (одноразовий) ефект і мультиплікаційний (якщо повторюється та примножується).
Первинна ефективність – це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.
Первинна (початкова) ефективність майже завжди примножується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому використанню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприємствах, в інших сферах діяльності. Тоді можна казати про так звану мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах - дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних можливостей та акселерації.
Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить тривалий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).
Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (наприклад одержання синтетичного волокна високої якості уможливило виробництво нових видів тканини, а відтак — нових видів одягу тощо).
Ефект «стартового вибуху» – це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад -- застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).
Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства методологічно пов'язаний передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.
Критерій – це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відповідно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових—досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності виробництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.
Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп: