- •Тема 1. Предмет, методи та завдання курсу 7
- •Тема 1. Предмет, методи та завдання курсу
- •Предмет, методи та завдання курсу
- •Передумови розміщення продуктивних сил
- •Контрольні питання
- •Нові парадигми та концепції регіону
- •Контрольні питання
- •Принципи розміщення продуктивних сил
- •Фактори розміщення продуктивних сил
- •Контрольні питання
- •Територіальна організація виробництва
- •Економічне районування України
- •Контрольні питання
- •Методи аналізу рівнів економічного розвитку регіонів
- •Контрольні питання
- •Сільське і міське розселення
- •Контрольні питання
- •Економічна оцінка основних видів природних ресурсів України
- •Контрольні питання
- •Виробничий потенціал
- •Науковий потенціал
- •Контрольні питання
- •Економічне обґрунтування галузевого розміщення виробництва
- •Форми територіальної організації промисловості
- •Контрольні питання
- •Завдання на самостійну роботу
- •Література
- •Тема 10. Міжгалузеві комплекси та їх роль у розвитку економіки україни
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Металургійний комплекс
- •Хіміко-лісовий комплекс
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Агропромисловий комплекс (апк)
- •Комплекс по виробництву непродовольчих товарів народного споживання
- •Транспортний комплекс та зв’язок
- •Контрольні питання
- •Специфіка регіональних програм сталого розвитку
- •Поняття та особливості проблемних регіонів
- •Контрольні питання
- •Придніпровський економічний район
- •Східний економічний район
- •Центральний економічний район
- •Поліський економічний район
- •Подільський економічний район
- •Карпатський економічний район
- •Причорноморський економічний район
- •Контрольні питання
- •Завдання державної регіональної економічноїполітики України
- •Основні підходи до стратегії економічного розвитку регіонів
- •Контрольні питання
- •Спільний економічний простір та еквівалентність обміну
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •1. Голиков а.П., Дейнека а.Г., Казакова н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. Учебное пособие. - Харьков: ооо "Олант", 2002. - 320 с.
- •Додаткові джерела
Основні підходи до стратегії економічного розвитку регіонів
регіональний економічний розвиток розглядається як органічне поєднання та взаємозв'язок функціонально-просторових та галузево-регіональних блоків розвитку територій.
Стратегія регіонального розвитку економіки - система заходів, спрямована на реалізацію довгострокових завдань соціально-економічного розвитку держави з урахуванням раціонального вкладення регіонів у розв'язання цих завдань, які визначаються реальними передумовами й обмеженнями їх розвитку.
Стратегія регіонального розвитку держави неоднорідна стосовно територіальних суб'єктів, що обумовлено істотною різницею між територіями за рівнем забезпеченості ресурсами, структурою господарства, досягнутим рівнем розвитку різних сфер економіки, умовами входження в ринкову економіку тощо.
З метою забезпечення раціонального поєднання територіальних і загальнодержавних інтересів процеси регіонального розвитку мають регулюватися шляхом умілого поєднання елементів планування, прогнозування і програмування.
Планування включає аналіз, прогнозування соціально-економічного розвитку, визначення найраціональнішого варіанту розвитку, розробку і реалізацію заходів на досягнення визначених цілей. Кінцевим продуктом планування є план - документ, в якому визначено систему взаємоузгоджених завдань, об'єднаних спільною метою, визначеними термінами, методами і послідовністю досягнень.
Регіональне планування перебуває у тісному зв'язку з бюджетною політикою. В основі бюджетів завжди лежить план чи прогноз розвитку відповідної території. Тому важливим документом, що визначає основи формування і напрями використання фінансових ресурсів на місцевому рівні є програма економічного і соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Прогнозування — це перша стадія планування, яка науково аргументує ймовірні тенденції і напрями стратегічного розвитку, а прогноз містить загальні контури визначених цілей і інструментів їх досягнення. В проектах довгострокових і середньострокових прогнозів і програм повинні відображатися питання вдосконалення регіональної економічної політики, у тому числі можливі зміни економічного механізму регіональних відносин (міжбюджетні відносини, питання управління власністю і використання природних ресурсів тощо).
Бюджетне регулювання виступає складовою бюджетного прогнозування і регламентує міжбюджетні відносини. Бюджетне планування охоплює: 1) складання бюджетів різних рівнів; 2) розробку індивідуальних кошторисів витрат для бюджетних установ; 3) взаємозв'язок державних планів економічного і соціального розвитку країни (регіону) та фінансових планів міністерств і відомств із бюджетом; 4) забезпечення єдиного порядку складання бюджетів окремих регіонів, зведених місцевих бюджетів, бюджетів областей і Автономної Республіки Крим у консолідований Державний бюджет.
Бюджетне прогнозування є важливим інструментом управління фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, оскільки: пов'язує регіональну політику і місцевий бюджет для досягнення довгострокових планів, поліпшує ефективність використання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування; дозволяє визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених проблем; удосконалює процес формування місцевих бюджетів; дозволяє реально оцінити бюджетну ситуацію і прийняти відповідні рішення; сприяє відкритості та прозорості у прийнятті рішень.
Економічне програмування - це інструмент реалізації планових цілей, який дозволяє державі орієнтувати економіку через регулярний і комплексний вплив на її структуру відповідно до варіанту соціально-економічного розвитку в межах ринкового механізму. Програма характеризується чітко визначеними системою заходів та завдань на досягнення намічених в плані (прогнозі) цілей, узгоджених за термінами реалізації та складом виконавців і має на меті розв'язання важливих проблем розвитку національної економіки, міжгалузевих, галузевих, регіональних і локальних проблем.
Відповідно до затвердженої Указом Президента України Концепції державної регіональної політики Міністерство економіки розробило проект „Методичних рекомендацій щодо розроблення регіональних стратегій розвитку".
Моделі розвитку носять концептуальний, переважно теоретико-мето-дологічний характер. У них мають бути сформульовані загальні макроекономічні умови, необхідні для забезпечення довгострокової економічної стратегії держави в регіонах, збереження загальнодержавного економічного простору.
Програми розвитку мають переважно прикладний характер, розраховані на середньострокове комплексне прогнозування і покликані забезпечити узгодження територіальних і галузевих інтересів, потреб центру та регіонів.