3.2. Педагогічний акт як організаційно-управлінська діяльність

Стосовно учбового процесу управління є цілеспрямована, систематична дія викладача на колектив студентів і окремого студента для досягнення заданих результатів навчання.

Управляти - це не пригнічувати, не нав'язувати процесу хід, що суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожна дія на процес з його логікою.

Відмінна риси управління учбовим процесом полягають в наступному:

• свідома і планомірна дія, яка завжди переважно

стихійній регуляції;

• наявність причинно-наслідкових зв'язків між підсистемою, що управляє

(викладач) і об'єктом управління (студент);

• динамічність або здатність керованої підсистеми переходити з одного

якісного стану в інше;

• надійність, тобто здатність системи управління виконувати задані функції при певних умовах протікання процесу;

• стійкість - здатність системи зберігати рух після наміченої траєкторії, підтримувати намічений режим функціонування, не дивлячись на різні зовнішні і внутрішні обурення.

Процес управління виступає одночасно як циклічний і безперервний, що створюється одночасним і послідовним виконанням багатьох циклів управління.

Управлінський цикл починається з постановки цілей і визначення завдань, а завершується їх рішенням, досягненням поставленої мети. Після досягнення якийсь меті ставиться нова, і управлінський цикл повторюється. Мета - дія - результат - нова мета - така схемна картина безперервного управлінського процесу. Вона застосовна до наукового і учбово-виховного процесів.

Ефективне управління процесом навчання можливо при виконанні визначених вимог:

1) формулювання цілей навчання;

2) встановлення початкового рівня (стану) керованого процесу;

3) розробка програми дій, що передбачає основні перехідні стану процесу навчання;

4) отримання по певних параметрах інформації про стан процесу навчання (зворотний зв'язок);

5) переробка інформації, одержаної по каналу зворотного зв'язку, виробітку і внесення в учбовий процес корегуючих дій.

Завдання викладача в процесі управління полягає в зміні стану керованого процесу, доведенні його до наперед наміченого рівня. Строго кажучи, управління процесом навчання передбачає визначення місця кожного учасника цього процесу, його функцій, має рацію і обов'язків, створення сприятливих умов для якнайкращого виконання їм своїх завдань.

Управління є інформаційним процесом, що характеризується замкнутим циклом передачі сигналів і що включає контроль за поведінкою об'єкту.

Від органу (викладача), що управляє, до керованого об'єкту (студенту) поступають сигнали управління, від об'єкту до регулятора (викладачу) йдуть сигнали зворотного зв'язку, що несуть відомості про фактичний стан керованого об'єкту. Роль викладача полягає в переробці одержуваної інформації, її осмисленні і виробітку рішення по внесенню в учбовий процес корективів.

Здійснення зворотного зв'язку стосовно учбового процесу припускає рішення двох задач:

1) визначення змісту зворотного зв'язку - виділення сукупності контрольованих характеристик на підставі цілей навчання і психологічної теорії навчання яка береться за базу при складанні навчальних програм;

2) визначення частоти зворотного зв'язку.

Регулювання процесу навчання є забезпеченням такий діяльності керованої системи, при якій відхилення керованих величин вирівнюються і виводяться на рівень, заданий програмою управління.

Виникаючі помилки, які свідчать про відставання студентів по тих або іншим розділам, темам або дисципліні в цілому, наприклад, можуть бути такі: студент не може відтворити і пояснити матеріал, важко пояснити ті або інші поняття, виділити ті або інші факти, оцінити закономірності і т.д. Щоб оперативно вносити корективи, необхідно контролювати osnovnye параметри пізнавальній діяльності.

Н. Ф. Тализіна відзначає, що своєрідність навчання як системи управління полягає перш за все в тому, що керований процес учення, засвоєння - здійснюється завжди конкретною особою. Складність і різноманіття особових чинників так великі, що при складанні основної програми навчання вони не завжди можуть бути враховані. При масовому навчанні основна програма в кращому разі може бути адаптована лише до деякої системи типових особливостей для визначеної групи студентів. У процесі ж навчання конкретної групи студентів можуть бути виявлені якісь додаткові особливості, облік яких дозволить їм швидше досягти поставленої мети.

В процесі управління засвоєнням знань викладачу потрібно встановити, навчилися чи студенти узагальнювати і зіставляти факти, робити висновки, критично аналізувати одержані відомості; знать, як засвоюють вони матеріал підручника чи вистачає їм час на засвоєння, і т.д. Для реалізації ефективного процесу навчання необхідна така теорія, яка розглядає процес учення як формування пізнавальної діяльності учнів, маючи в своєму розпорядженні систему незалежних характеристик цієї діяльності і знанням основних етапів її становлення як переходу з плану суспільного досвіду в план досвіду індивідуального.