5.4 Дводискове зчеплення з перефирійними пружинами.

На рис. 19, а представлене зчеплення вантажних автомобілів КамАЗ. Зчеплення дводискове, фрикційне, сухе, з перефирійними пружинами та гідравлічним приводом(КрАЗ-256Б1, КрАЗ-257Б1).

Ведучими у зчепленні є: маховик(1), середній ведучий диск(12), натискний диск(11) та кожух(10), а веденими: диски(3) з гасниками(2) крутильних коливань. Зусилля, що стискає ведучі та ведені диски, створюється пружинами(9). Крутний момент від двигуна передається натискному та середньому ведучому дискам через виступи, виконані на їх зовнішніх поверхнях, що входять в чотири продольні пази на маховику. Пази на маховику дозволяють переміщуватись виступам, а отже, і ведучим дискам(11,12) відносно маховика при ввімкненні та вимкненні зчеплення.

На середньому ведучому диску(12) встановлений важільний механізм(4), пружина якого при відключені зчеплення повертає рівноплечовий важіль(13). При цьому важіль, впираючись своїми кінцями в натискний диск(11) і маховик(1), встановлює середній ведучий диск(12) на однаковій відстані від маховика та натискного диску.

Важелі(5) вимкнення зчеплення з’єднані з упорним кільцем(8), в яке при вимкненні зчеплення впирається витискний підшипник(6) муфти вимкнення, що переміщується по напрямній втулці.

Привід зчеплення - гідравлічний з пневматичним підсилювачем(рис. 19, б). Привід включає в себе: педаль(14), головний циліндр(15), робочий циліндр(23), пневматичний підсилювач(19), слідкуючий пристрій(20), вилку(7) та муфту вимкнення з підшипником(6), трубопроводи(18) і шланги для подачі робочої рідини від головного циліндру до робочого, повітропровід(21) для подачі повітря у пневмопідсилювач.

При вимкненні зчеплення зусилля від педалі(14) через важіль(16) і шток(17) передається поршню головного циліндра(15), з якого робоча рідина під тиском по трубопроводам(18) одночасно надходить в робочий циліндр(23) та в корпус слідкуючого пристрою(20). Слідкуючий пристрій забезпечує при цьому надходження стиснутого повітря в пневматичний підсилювач(19) із повітропроводу(21). Він автоматично змінює тиск повітря в пневматичному підсилювачі пропорційно зусиллю на педалі зчеплення. Сумарне зусилля, створюване тиском повітря в пневматичному підсилювачі(19) і тиском рідини в робочому циліндрі(23), передається через шток(22) на вилку вимкнення зчеплення і від неї на муфту вимкнення з витискним підшипником[2,6].

а – зчеплення; б – привід зчеплення; 1-маховик; 2-гасник; 3-ведені диски;

4-важільний механізм; 5-важіль; 6-муфта вимкнення з підшипником; 7-вилка;

8-кільце; 9-пружина; 10-кожух; 11-натискний диск; 12-ведучий диск;

13,16-важелі; 14-педаль;15,23-циліндри; 17,22-штоки; 18-трубопровід;

19-пневматичний підсилювач; 20-слідкуючий пристрій; 21-повітропровід.

Рисунок 19 - Зчеплення та привід зчеплення

вантажних автомобілів КамАЗ

Встановлення пневматичного підсилювача в гідравлічному приводі дозволяє значно облегшити керування зчепленням - його вимикання і утримання у вимкненому стані. У випадку виходу із ладу пневматичного підсилювача вимкнення зчеплення відбувається тільки тиском рідини. При цьому зусилля натиснення на педаль зчеплення збільшується до 600 Н.

Головний циліндр приводу зчеплення(рис. 20) включає в себе: корпус(3), поршень(5) із штоком(6), ущільнюючу манжету(4) та поворотну пружину(2). Всередині корпусу знаходяться порожнини А та Б, котрі заповнені робочою рідиною. Корпус циліндру закритий захисним чохлом(7) та пробкою(1) з різьбовим отвором для під’єднання трубопроводу.

1-пробка; 2-пружина; 3-корпус; 4-манжета; 5-поршень;

6-шток; 7-чохол; А, Б-порожнини; В-отвір.

Рисунок 20 - Головний циліндр приводу зчеплення вантажних

автомобілів КамАЗ

При ввімкненому зчеплені поршень знаходиться у вихідному положенні під дією пружини(2). При цьому порожнини А та Б в корпусі з’єднуються між собою через відкритий отвір В, виконаний в поршні.

При вимиканні зчеплення, при натисненні на педаль зчеплення шток(6) переміщується всередину циліндра в бік поршня(5), перекриває отвір В і роз’єднує порожнини А та Б. Під тиском поршня рідина з головного циліндру через трубопровід надходить до пневматичного підсилювача. При цьому тиск рідини пропорційний зусиллю натиснення на педаль зчеплення[6].

У дводисковому фрикційному зчеплені вантажних автомобілів МАЗ (рис. 21) стиснення маховика(1), натискного(18), середнього ведучого(3) та двох ведених дисків(2) здійснюється перефирійними циліндричними пружинами(16), рівномірно розташованими у два ряди по окружності. У кожному ряду знаходиться по 14 пружин.

Ведені диски включають в себе демпфери, кожен з яких має по шість циліндричних пружин(5) і по два сталевих фрикційних кільця(4). Середній ведучий та натискний диски напрямними виступами входить у пази маховика. Відтискні пружини(6) розташовані між маховиком і середнім диском. При вимкненні зчеплення вони переміщають середній диск на необхідну величину, котра регулюється чотирма штоками(7). Чотири важелі(9) вимкнення зчеплення встановлені на валка(10), закріплених у кожусі(15) сферичними гайками(11). До внутрішніх кінців важелів приєднано кільце(14), в яке при вимиканні зчеплення впирається витискний підшипник(13) муфти вимкнення. Змащування муфти та підшипника відбувається через гнучкий шланг із масльонки, закріпленої на картері(12). У верхній та нижній частинах картера зчеплення знаходяться люки з кришками(8,17). Нижня кришка має вентиляційні отвори.

Привід зчеплення механічний з пневмопідсилювачем. Пневмопідсилювач складається із клапану керування і силового циліндру. Клапан управління послідовно включений у механічний привід зчеплення. Це забезпечує дію підсилювача пропорційно силі тиску на педалі зчеплення та дозволяє вимикати зчеплення одним механічним приводом при непрацюючому пневмопідсилювачі[2,6].

1-маховик; 2-ведені диски; 3-ведучий диск; 4,14-кільця;

5,6,16-пружини; 7-шток; 8,17-кришки; 9-важіль; 10-вилка; 11-гайка;

12-картер; 13-підшипник; 15-кожух; 18-натискний диск

Рисунок 21 - Зчеплення автомобільних автомобілів МАЗ